Подія сталась на прикордонному посту в місті Чоп.
На Закарпатті на кордоні з ЄС не пропустили студентку, що разом з однокурсниками їхала до Угорщини. У дитини була довіреність лише від матері. Її батько не зміг оформити документ, бо перебуває на фронті четвертий рік. Ані обставини, ані служба державі не стали винятком для прикордонників. Ця історія — не просто про бюрократію. Вона про байдужість до тих, хто платить найвищу ціну за наше сьогодення.
Свою історію з приводу описав український військовий, батько дитини, про яку далі у публікації.
Навчальний рік добігав кінця. Класний керівник вирішив організувати для дітей заохочення — поїздку за кордон. Мета була проста й щира: дати учням нові враження, наповнити їхні серця теплими спогадами про школу.
Читайте також: Величезні гади атакують райони області: Паніка чи звичайне літо на Закарпатті?
Вартість екскурсії була невисокою, тож охочих зібралося чимало. Документи оформили швидко, перевізника знайшли, дата поїздки була узгоджена. Все здавалося бездоганним — до моменту перетину кордону.
Саме там з’ясувалося: одна з дівчаток не може продовжити подорож. Причина — довіреність на вивіз дитини за кордон була оформлена лише матір’ю. У всіх інших дітей — документи були підписані обома батьками.
Прикордонник пояснив:
Читайте також: Лісовий дар за пів тисячі: на Закарпатті суниця б'є всі рекорди. Чому ціни вже "вище неба"?.
— Має бути дозвіл від обох. Якщо батько не оформив, дитину не пропускаємо. Дзвоніть — хай хтось приїде та забере.
Хтось, можливо, скаже: «Батько недогледів. Чому не подбав? Може, йому байдуже до власної дитини?»
Та ні. Цей тато — на фронті. Вже чотири роки. Захищає нашу країну. Сидить у бліндажах, де неможливо випрямитися, ховається від дронів і чекає, коли “погода дозволить” провести ротацію. Він бачив смерть побратимів і знає, що таке війна не з новин.
Читайте також: "Беруть інвалідів, бідних і сиріт?": мобілізація на Закарпатті й жінки із вилами проти дій ТЦК. Що відомо?
А тепер — ще й знає, що не зміг оформити довіреність на виїзд дитини, бо не мав фізичної можливості. І саме тому його донька не побачила нових країн, не поїхала з друзями, а натомість стояла на прикордонному пункті з валізою в руках.
Чому діти військових такі непомітні і як з цим боротись?
Виникає логічне запитання: а чи не хоче митник, який присягав служити народові України, бодай на пів року замінити цього батька? Побути на його місці — там, де не випрямишся в повен зріст, де щодня ризикуєш життям, де "не прилетів дрон" — вже причина для радості?
Читайте також: Чоловікам в Україні підготували "сюрприз": кого призвуть найближчим часом й не дадуть жодних "поблажок"?
Бо поки один захищає державу ціною свого життя, інший — суворо і безжально вимагає підпис.
Війна ще не завершилась. Але вже зараз стає зрозуміло: діти військових — непомітні, ніхто не готовий стати на їхній захист. І стає страшно подумати, що буде після війни.
Читайте також: Рекордний стрибок за останній період: на Закарпатті фіксують аномальні процеси й пекельну задуху (ФОТО)
Дівчинка, яка не поїхала за кордон, вже вдома. І знову питає маму: — Чому наш тато на війні, а в однокласників усі батьки вдома?
— Чому серед майже тридцяти дітей у групі — тільки мій тато воює, а в інших — «довідки»?
То війна — вона для всіх? Чи лише для таких, як мій тато?..
Позивний «Фаза».
Читайте також: Найдорожча закарпатська ягода, що "зведе з розуму": ринок дуріє. Марципан для багатих
Читайте також:
- Вбили спецпризначенця «Альфа» із Закарпаття — оголошено план «Сирена»: жорстоке вбивство шокувало країну
- Град розміром із яйце пошкодив будинки та авто: в одній з областей вирувала негода (ФОТО, ВІДЕО)
- Довідки для ВЛК: чому ТЦК не враховує документи від приватних лікарів
- Вчені відродять гігантського моа: найбільшого птаха в історії повертають до життя