Існує пропаганда проти відносин Угорщини та України, – засновник Fidesz Жолт Неймет

Про реальну допомогу Угорщини та чому про неї мовчать українські ЗМІ, про причини непідтримки деяких санкцій та шляхи покращення міждержавних відносин поговорили політик найвищого рангу у правлячій еліті Угорщини Жолт Неймет та редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.

Голос Карпат публікує основні тези інтерв'ю.

– Як вважаєте, що відбувається зараз між Україною та Угорщиною?

– Головне, що я хочу підкреслити – це те, що у вас зараз війна. А під час війни треба відкласти всі інші питання.

Тому війна відіграє центральну роль у нашому ставленні до України.

І через це довоєнні відносини Росії та Угорщини розлетілися на шматки. І те саме стосується угорсько-українських відносин.

Зараз ми чітко бачимо, що є агресор, який хоче знову запровадити доктрину Брежнєва щодо "обмеженого суверенітету" (ми, угорці, у 1956 році відчули, що буває, коли діють за аналогічним принципом). І ми відкидаємо цю пропозицію Росії, бо ми є вільною і незалежною державою, членом ЄС та НАТО.

Так, у нас з Україною є суперечки та розбіжності з низки питань, але зараз ви – жертва агресії, і це створює солідарність угорського суспільства з українцями.

– ... Ми бачимо, що Сійярто їздить до Москви, що в Угорщині є підтримка РФ, а ваші відносини з Росією зовсім не видаються розбитими через війну.

– В Європі є дуже широкий спектр ставлення до Росії, до війни та до України. Ми в Угорщині керуємося спільним європейським і українським інтересом. Нам потрібно віднайти баланс між ними. А в Україні декому треба зрозуміти, що вам потрібен безпечний тил, який би забезпечив стабільне фінансування України.

І я відразу, ще до того, як ви спитали, скажу: в Україні вже просувають пропаганду про те, ніби Угорщина не хоче вам допомагати. Це неправда. Ми вже фінансуємо війну і готові продовжувати це робити.

Але нещодавно у нас був дуже поганий досвід із фондом постковідного відновлення, для наповнення якого Єврокомісія ініціювала спільну кредитну лінію. У нас ще тоді були сумніви, але ми погодилися і підписали це рішення. Але минув час, і ані Угорщина, ані Польща не отримали цих грошей.

Через це Угорщина більше не підтримує спільні європейські кредитні лінії.

 – Тобто ви все ж блокуєте.

– Ні, ми не проти допомоги. Ми готові дати вам свою частку на двосторонній основі. Ми готові домовитися з вами і підписати двосторонню угоду про надання такої підтримки. І всі інші держави нехай те саме зроблять – і будуть у сумі ті ж 18 мільярдів.

– Якщо ви вважаєте, що Угорщина – це друг, то як ви думаєте, чому ж українці мають інше враження?

– А це ваше питання – оцінювати, чому так склалося. А в реальності Угорщині, на відміну від низки країн ЄС, зовсім не все одно, що у вас відбувається. І ми вам допомагаємо. Як приклад – глава угорської армії відвідав українського колегу, і вони домовилися, що Угорщина організує навчання для українських медиків. І ми це зробили: 18 українських військових лікарів одночасно навчаються у нас.

Ми також надаємо лікування українським військовим з важкими пораненнями.

І я не бачу, щоб ця інформація з’являлася в українських медіа. Інший напрямок допомоги – експорт зерна. Ми допомагаємо це робити за допомогою центру зі зміни коліс із широкої колії на вузьку, європейську колію. Але про це в Україні не кажуть.

– Можливо, причиною є те, що угорська влада перші місяці після нападу РФ не вживала слів "війна" та "агресія" стосовно російського нападу?

– Те, що ви кажете, доводить, що існує системна пропаганда, спрямована проти відносин наших держав. Бо насправді ми в угорському парламенті ухвалили резолюцію, яка засуджує Росію, відразу після її нападу, на початку березня. Ця заява парламенту Угорщини дуже чітко засуджує воєнні дії РФ і каже про солідарність з Україною. А прем’єр-міністр Орбан у перший же день нападу заявив те, що я сказав на початку інтерв’ю – що ми тепер маємо відкрити нову сторінку у відносинах з Росією та з Україною, і маємо зробити це через війну.

І до того ж, напевно, на українському політичному керівництві лежить частина вини за ту ситуацію, що склалася у наших відносинах.

Шукати ворогів серед своїх друзів – це погана звичка, яку ми успадкували від радянського минулого. Але Угорщина – не ворог, ми – друг. Утім, якщо наполегливо шукати ворогів у колі "своїх", то за деякий час ці "свої" можуть стати ворогами. І ми маємо винести цей урок із ситуації, що склалася.

– Як вважаєте, що можна зробити, щоб вийти з цієї кризи в українсько-угорських відносинах?

– Для цього важливо говорити про сфери, де є співпраця, і продовжувати цю співпрацю на всіх рівнях. Гуманітарний вимір має величезний потенціал, про нього треба говорити більше. Варто не забувати і про інші сфери, де є співпраця. Давайте говорити про навчання військових медиків, про допомогу українському експорту тощо. Про те, що Угорщина взяла на себе добровільне зобов’язання допомогти Україні відновитися – і вже зараз ми відбудовуємо лікарню та школу поблизу Бучі.

Будемо відверті: угорська допомога Україні є, напевно, значно вищою за допомогу, скажімо, Ірландії або Португалії.

– Важко при тому закрити очі на політичні дії Угорщини, на візити Сійярто до Москви тощо.

– Тут складно сказати вам щось інше, окрім як порадити: спробуйте зрозуміти раціональність угорського підходу до економічних санкцій. Зрозуміти, що підтримка може мати різні форми. Зрозуміти, що країна без виходу до моря, з такою залежністю від постачань енергоносіїв від Росії, хоче забезпечити свою економічну і політичну стабільність.

А стабільність у Європі – це також те, що потрібне й Україні.

Джерело: Європейська правда

Читайте також:

• Тут уже збили ракету: в одній з громад Закарпаття - масштабна загроза
• Сюрприз для водіїв: як зміни в іспитах на права вплинуть на ваш досвід?
• Закарпатці ще "ловлять удачу": в яких районах досі полюють за "білим скарбом"? (ФОТОФАКТ)
• Закарпаття готується до удару: що чекає на жителів області 19-20 листопада внаслідок негоди