Суд ЄС ухвалив рішення щодо спорів з Польщею та Угорщиною

Деякі повноваження міністра юстиції Польщі, а також угорський закон "стоп Сорос" суперечать законодавству ЄС, вирішив суд.

Суд Євросоюзу ухвалив, що повноваження міністра юстиції Польщі про призначення суддів суперечать законодавству ЄС про незалежність суддів. Рішення опубліковано у вівторок, 16 листопада. 

"Законодавство ЄС не допускає режиму, який застосовується в Польщі - коли міністру юстиції дозволено відряджати суддів у вищі кримінальні суди, і ці призначення міністр, який одночасно є генеральним прокурором, може завершити будь-якої миті без пояснення причин. Вимога про незалежність суддів означає, що правила, пов'язані з такими призначеннями, повинні надавати необхідні гарантії, щоб не допустити ризиків, що такі призначення можуть використовувати як важіль політичного контролю за змістом судових рішень, навіть у кримінальних справах", - пояснили в короткому викладі. 

Раніше Окружний суд Варшави поставив питання, чи відповідає законодавству ЄС склад арбітражних панелей, який скликають для розгляду, адже панелі мають суддів, яких відряджено за рішенням міністра юстиції, згідно із законом про організацію судів.

Як відзначили у варшавському суді, ці правила про відрядження дозволяють міністру юстиції призначити суддю у вищий кримінальний суд на основі офіційно не наданих критеріїв без можливості судового перегляду такого рішення, а також міністр може будь-коли завершити це тимчасове призначення без надання обґрунтування. Суд звернувся в Суд ЄС з питанням, чи не суперечать такі підходи підпункту 1 ст.19(1) Договору про ЄС і чи не ставить це під загрозу презумпцію невинуватості в кримінальних справах, що випливає, серед іншого, з Директиви №2016/343. 

Суд постановив, що підпункт 2 ст.19(1) Договору про ЄС, з трактуванням з урахуванням ст.2 Договору і Директиви №2016/343, виключає положення національного законодавства, згідно з яким міністр юстиції країни-члена може на основі критеріїв, про які публічно не оголошено, відправити суддю у вищий кримінальний суд на фіксований або невизначений період і може будь-якої миті рішенням, яке не містить обґрунтування, завершити таке призначення, незалежно від того, чи йдеться про фіксований або ж невизначений період", - заявив Суд ЄС. 

Відповідно до рішення, щоб гарантувати незалежність суддів, важливо, щоб для таких призначень і для завершення цих призначень були прописані гарантії, що запобігатимуть ризику перетворення таких призначень на інструмент контролю змісту судових рішень. 

"Суд відзначає, що незважаючи на той факт, що міністр юстиції не може направити суддю без його згоди, що вже є важливим процедурним запобіжником, є низка факторів, які, на думку відповідного суду, надають можливість міністру впливати на призначених суддів, і це може викликати сумніви щодо їхньої незалежності", - додали в Суді ЄС. 

Щоб нівелювати такі ризики, рішення як про тимчасове призначення судді, так і про завершення перебування за призначенням мають приймати на основі відомих критеріїв і їх має супроводжувати обґрунтування. Оскільки завершення такого призначення може мати ефект, схожий на дисциплінарне покарання, важливо, щоб була можливість оскаржити це рішення. Водночас з огляду на те, що міністр юстиції одночасно є генпрокурором, суд робить висновок, що "міністр у такому разі в будь-якій кримінальній справі має владу і над прокурором, призначеним у суд загальної юрисдикції, і призначеними суддями, а це дає підстави для обґрунтованих сумнівів у неупередженості цних суддів". 

"У цьому випадку, з огляду на згадані обставини, виглядає, що незалежність і неупередженість суддів і, відповідно, презумпція невинуватості можуть бути під загрозою", - наголосив Суд ЄС. 

У свою чергу, щодо Угорщини Суд ЄС ухвалив, що її законодавство, яке криміналізує окремих осіб і організації, які надають допомогу особам, що шукають притулку, є порушенням законодавства ЄС. 

"Встановивши кримінальну відповідальність за організацію діяльності у зв'язку з ініціюванням процедури міжнародного захисту особами, які не відповідають національним критеріям надання такого захисту, Угорщина порушила законодавство ЄС. Криміналізація такої діяльності перешкоджає здійсненню прав, які законодавство ЄС гарантує як допомогу претендентам на міжнародний захист", - сказано в рішенні Суду. 

У 2018 році Угорщина ухвалила зміни до законів і додала до них заходи проти нелегальної міграції. Документ ввів кримінальну відповідальність для активістів і співробітників неурядових організацій, які допомагають мігрантам подавати заяву про надання притулку, навіть якщо вони відповідно до угорських критеріїв, ймовірно, не мають права на захист. Також закон передбачає, що клопотання претендентів на притулок, які пройшли через так звану безпечну транзитну країну, таку як Сербія, будуть визнані неприйнятними. 

Водночас ЄК заявила, що угорське законодавство обмежує право прохачів притулку спілкуватися з відповідними національними, міжнародними і неурядовими організаціями й отримувати від них підтримку.