У космосі виявили величезну сферичну порожнину

Таємнича порожнина оточена молекулярними хмарами Персея і Тільця - областями, де йде формування нових зірок.

Астрономи виявили в галактиці Чумацький Шлях гігантську сферичну порожнину, оточену молекулярними хмарами Персея і Тільця. Результати їх досліджень були опубліковані у двох статтях у журналах Astrophysical Journal Letters і Astrophysical Journal, пише SciTechDaily.

Сферична порожнина охоплює близько 150 парсеків - майже 500 світлових років - і розташована на небі серед сузір'їв Персея і Тільця. Вчені припускають, що вона утворилася близько десяти мільйонів років тому внаслідок вибуху наднових.

"Сотні зірок утворюються або вже існують на поверхні цього "гігантського міхура".

З приводу його утворення у нас є дві версії: або одна наднова вибухнула в центрі цього міхура і виштовхнула газ назовні, утворюючи те, що ми тепер називаємо Надоболонкою Персея-Тільця, або серія наднових, що виникли протягом мільйонів років, створила його з плином часу", - заявив керівник першого дослідження Шмуель Біалі, науковий співробітник Інституту теорії та обчислень Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики. 

Відкриття передбачає, що молекулярні хмари Персея і Тільця не є незалежними структурами в космосі і, швидше за все, утворилися в результаті однієї ударної хвилі наднової. 

"Це демонструє, що коли зірка помирає, її наднова породжує ланцюг подій, які, в кінцевому підсумку, можуть привести до народження нових зірок", - пояснив Біалі. 

Тривимірну карту міхура і навколишніх хмар створили на основі спостережень космічної обсерваторії Gaia Європейського космічного агентства (ESA), оброблених за допомогою програми візуалізації даних Glue. 

"Ми могли бачити ці хмари протягом десятиліть, але ніколи не знали їх істинної форми, глибини або товщини. Ми також не були впевнені, на якій відстані від нас вони розміщуються. Тепер ми отримали їх розташування з точністю до 99%, що дозволило нам розрізнити цю порожнечу між ними", - зазначила керівник другого дослідження Кетрін Цукер, науковий співробітник Гарвард-Смітсонівського центру. 

Підкреслюється, що вперше журнали Американського астрономічного товариства (AAS) розмістили публікації, супроводжувані астрономічними візуалізаціями в доповненій реальності.