1. Новини Закарпаття
  2. >

Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо мовних положень закону України "Про освіту"

02.11.2019 16:51 Без кордонів ВАЖЛИВО Голос Карпат

Про це повідомило угорськомовне видання Karpatalja.ma.

Зокрема, на думку комісії, для виконання сьомої статті закону в її нинішньому вигляді Україна має повною мірою використовувати гнучкість при ухваленні імплементаційного законодавства, продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови, та покращити якість викладання останньої.

Також Україні радять внести зміни до перехідних положень закону про освіту, забезпечивши довший перехідний період впровадження закону, звільнити приватні школи від нових мовних вимог, а також розпочати діалог з нацменшинами щодо мовного питання в освіті та забезпечити, щоб закон не загрожував збереженню культурної спадщини меншин та "безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах".

Як пише karpatalja.ma, "...якщо ми подивимось, що Київ зробив у цій галузі з моменту прийняття закону, стає зрозумілим, що у нової політичної сили, яка прийшла до влади у 2019 році, знайдеться достатньо роботи. Поки є лише одна із цитованих рекомендацій, якими може похвалитися Київ: стаття 7 Закону Про Освіту буде застосована пізніше, як це планувалося (тобто 1 вересня 2018 року): у російськомовних школах з 2020 року, а в школах угорської мови - з 2023 року…"

А також додає що «...за свідченнями ЗМІ, Демократична Спілка Угорців України не впевнена в тому, що резолюції Венеціанської комісії внесуть корінних змін в українську мовну політику».

З іншої сторони, постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба наголосив, що українсько-угорська ситуація з мовним законом не унікальна.

- Ситуації, в якій ми наразі опинилися з нашими угорськими партнерами, були і Словаччина, Румунія. Вони мали ту ж проблему із Угорщиною. Бо в Угорщині це питання є одним з «наріжних каменів» національної політики. Тому нічого унікального тут немає.

По-друге, абсолютно зрозуміло, і це стартова позиція держав Ради Європи, що знання рідної мови не означає, що можна не знати державної мови в країні, де проживають особи, що належать до національних меншин.

Тобто, питання лише у тому, як забезпечити оптимальний баланс між знанням рідної мови і державної. Але стандарти Ради Європи з цього приводу достатньо чіткі: ніде не написано, що можна володіти тільки своєю мовою і не володіти державною, - розповів Кулеба в інтерв'ю для Радіо Свобода.

 

Читайте на ГК:Я не одна”: творчий вечір поетеси Марії Іваниці відбувся у Мукачеві (ВІДЕО)
Читайте на ГК:На Закарпатті запускають перший в Україні гірськолижний патруль (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Новини Закарпаття, Виноградівщини, Берегівщини та Ужгорода 22 січня 2020 року

 

Цей матеріал також доступний на таких мовах:РосійськаУгорська
Стрічка