Мовна дилема в Україні очима французьких ЗМІ.
Оригінал на сайті Le Monde diplomatique.
Конфлікт Києва з Москвою відбувається і на культурному фронті. З 2014 року в Україні було ухвалено кілька законів, які покликані підірвати вплив "мови агресора" в освіті та ЗМІ. Як і обраний 21 квітня новий президент, частина численного російськомовного населення країни відтепер захищає українську мову з патріотизму.
"Ми звільнилися від культурної окупації, яка не менш небезпечна, ніж територіальна", - заявив 9 березня президент України Петро Порошенко (тоді ще кандидат на переобрання) з нагоди 205-річчя українського поета Тараса Шевченка. До того ж хіба при його владі Українська православна церква не позбулася 300-річного засилля Московського патріархату?
"Армія, мова, віра". Затверджене Порошенком передвиборче гасло не змогло змусити виборців забути про підсумки його роботи на президентській посаді. Корупційні реформи топталися на місці, а збройний конфлікт з проросійськими сепаратистами з Донбасу (13 тисяч загиблих з 2014 року) тільки затягувався. 21 квітня Володимир Зеленський не залишив від шоколадного магната мокрого місця на виборах, отримавши 73% голосів.
Цей гуморист і телепродюсер був повним новачком у політиці, і за кілька місяців до голосування ніхто навіть уявити не міг, що він пройде у другий тур. Зараз він обіцяє позбавити Раду, поліцію і суди від впливу олігархів. При цьому йому самому доводиться стикатися з настирливими питаннями журналістів про його передбачувані зв'язки з олігархом Ігорем Коломойським, власником телеканалу "1+1", на якому виходить його програма.
Від нового президента, уродженця російськомовного регіону, також чекають заяв щодо лінгвістичного питання. Чи пом'якшить він запущену попередником форсовану українізацію?
Після Помаранчевої революції 2004 року, яка привела до влади проєвропейськи налаштованого Віктора Ющенка і його союзника Юлію Тимошенко, по всій країні прокотилася хвиля знесення пам'ятників Леніну і перейменування вулиць. З 2014 року зміна топонімів знову набрала обертів.
Місто Дніпропетровськ втратило відсилання до більшовика Григорія Петровського і тепер називається просто Дніпро, як і річка, на якій він стоїть. У Києві Московський проспект перейменували на честь національного героя Степана Бандери, одного з лідерів Української повстанської армії, яка співпрацювала з нацистами під час Другої світової. Інша вулиця столиці тепер носить ім'я Леннона, а не Леніна.
Скасування комуністичної символіки торкнулося і політики: в 2015 році виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатури Петра Симоненка через закон про декомунізацію (його партія зберегла на емблемі серп і молот).
З початку бойових дій на Донбасі (зараз цей регіон офіційно вважається окупованою територією) боротьба з російською мовою прирівнюється до акту опору державі-агресору. Цей напрямок символізують три нові закони.
Перший було ухвалено в травні 2017 року, він зобов'язує телеканали і радіостанції випускати 75% програм українською (для національних ЗМІ цю планку незабаром можуть підвищити до 90%). Цей захід вже радикально змінив телебачення: за 2018 рік частка передач українською у першій половині вечора зросла з 39% до 64%.
Для виконання нових вимог деякі канали роблять ставку на двомовне мовлення. Так, у популярній програмі "Ревізор" на "Новому каналі" ведучі Ганна Жижа (говорить по-українськи) і Микола Тищенко (говорить російською) по черзі проводять несподівані перевірки готелів, ресторанів і магазинів у пошуках неякісних продуктів та брудних приміщень.
Боротьба з домінуванням російської мови
У вересні 2017 року було ухвалено закон про освіту. Він передбачає насадження української до 2020 року у всіх закладах середньої освіти, в тому числі в сотнях шкіл, де вчителі проводять заняття російською (або мовами меншин).
Винятки передбачено лише для офіційних мов Євросоюзу (польська, угорська, румунська) і мов корінних народів (кримські татари, гагаузи, цигани). Російська ж не отримує ніяких потурань, якщо не брати до уваги уроки мови і літератури.
Вона навіть зникла зі списку живих іноземних мов, які можна вибрати на випускних іспитах у школі. Венеційська комісія Ради Європи, яка займається наглядом за правами меншин, висловила сумніви з приводу цього, на її думку, дискримінаційного закону, особливо щодо російськомовного населення.
Її експерти рекомендують ухвалення "менш обмежувальних заходів" та сприяння соціальній інтеграції меншин, на яку нібито спрямовано цю ініціативу.
Нарешті, обговорюваний нині в Раді закон про державну мову прирівнює присвоєння такого статусу російської (як і будь-якої іншої мови меншин) до "скидання конституційного ладу".
Передбачається в ньому і новий злочин: приниження української мови. Група з відповідальних за його застосування 27 інспекторів зможе штрафувати держслужбовців, які говоритимуть іншою мовою при виконанні своїх обов'язків.
Двомовність у сім'ї, пресі та школі
Сам Володимир Зеленський чудово відображає тонкощі мовного питання: він охоче починає інтерв'ю українською, але потім раптово перестрибує на рідну російську. В Україні немає чітко розмежованих російськомовної та україномовної громад, хоча регіональні особливості насправді існують.
У розташованому біля польського кордону Львові 95% жителів говорять у сімейному колі українською. При цьому Харкові, який розташовано на сході, 81% віддає перевагу російській. В цілому ж більшість переходить з однієї мови на іншу залежно від обставин.
Хоча 70% громадян називають рідною мовою українську (14% - російську), лише 40% використовують її на роботі. Понад 17% респондентів вважають себе білінгвами з дитинства. Нарешті, за даними проведеного в 2003 році дослідження Київського міжнародного інституту соціології, 12% респондентів говорять суржиком, тобто сумішшю двох мов.
Ця двомовність пояснюється двома століттями русифікації, яку проводив спочатку царський режим, а потім Радянський Союз. Центральна радянська влада офіційно не забороняла українську і навіть один час сприяла їй у 1920-х роках (позитивна дискримінація щодо неросійського населення).
Хай там як, але в ХХ столітті мова Пушкіна все ж стала лінгва франка і мовою культури у всіх радянських республіках.
Наприкінці 1980-х років, коли почали формуватися національні тенденції, які призвели в 1991 році до незалежності, сталося зіткнення двох позицій. Активно патріотичні і проєвропейські сили, які підтримували на заході країни, мали намір відродити національну мову, що довгий час викликала до себе зневажливе ставлення, вважалася простим сільським діалектом і практично не використовувалася елітою.
Захисники російської своєю чергою домагалися визнання двомовності нової української держави.
Надавши російській мові статус другої офіційної в регіонах, де російськомовне населення становить не менше 10%, президент Віктор Янукович намагався віднайти точку рівноваги: ухвалений у 2012 році закон підтвердив перевагу української мови (єдиної державної мови, як зазначено в Конституції 1996 року), але надав особливий статус російській. Цей компроміс скасували в 2014 році, коли демонстранти з Майдану скинули Януковича.
Після його втечі Рада позбавила російську мову статусу офіційного. Це рішення спричинило за собою спалах невдоволення на сході країни, який було підтримано Москвою і придушено армією. Кілька тижнів потому Росія анексувала Крим.
З початку війни влада веде боротьбу з домінуванням російської мови в суспільній сфері. Зміни відбуваються нешвидко. Попри недавні закони, майже 60% публікацій преси виходять російською (це співвідношення не змінилося за два роки).
Російські серіали, музика і передачі все так само популярні, особливо серед молоді та в східних і південно-східних регіонах. Сім із десяти серіалів, які найчастіше шукають у Google в Україні, випускаються в Росії. Очолюють список "Майор", "Поліцейський з Рубльовки" і "Домашній арешт".
Твори мовою Толстого досі продаються втричі краще, ніж українською, попри запроваджену в 2015 року заборону на низку російських творів згідно з "антиукраїнським" наповненням. Зараз у "чорному списку" є 150 книг, у тому числі казки для дітей радянських часів і посібник з особистісного розвитку з прикладами трудових ситуацій у російських спецслужбах.
Також російська домінує в мережі, попри заборону пошукової системи Yandex і соцмережі VK. Зі зростанням інтересу до конкурсу "Євробачення-2019" кількість запитів у Google російською була вдвічі більшою, ніж українською.
"Українська — державна мова, але нам не слід створювати тиск на російську та інші мови України", — заявив Зеленський під час березневого інтерв'ю кільком великим західним газетам. Найімовірніше, новий президент прагнутиме врегулювати дипломатичну кризу, яку викликав новий закон про освіту.
Після його ухвалення 37 євродепутатів (угорці, поляки, словаки та болгари) написали у вересні 2017 року відкритий лист до Петра Порошенка. Згодом Будапешт тричі накладав вето на проведення саміту між Україною і НАТО, оскільки вважає новий закон дискримінаційним щодо угорської меншини.
Така різка реакція (особливо з урахуванням невеликої кількості шкіл, яких стосується цей закон) ввела в заціпеніння українських чиновників, тим паче, що Москва воліла зберігати мовчання. Опинившись під міжнародним тиском, Петро Порошенко відклав набуття чинності закону на 2023 рік, і цей термін може бути продовжено.
У цілому ж новий президент поділяє мету попередника, як і переважна більшість депутатів Ради: російська повинна поступово піти у тінь, пропустивши вперед українську. Громадська думка сперечається про те, якими темпами повинні відбуватися ці зміни, але не про їхню необхідність.
"Сьогодні наша освітня система працює таким чином, що майбутні покоління стануть говорити українською", - зазначив Зеленський вже в згаданому інтерв'ю. Він також порадів тому, що його дітям, які виховані українською мовою, тепер доведеться докладати зусиль, щоб говорити з батьком російською.
Втрата Криму і частини Донбасу сприяла звуженню кола думок щодо питання мови. Партія регіонів Януковича користувалася найбільшою підтримкою саме на цій території. Жителі Криму, 76% яких назвали рідною мовою російську згідно з останнім переписом 2001 року, тепер отримали російські паспорти.
Населення сепаратистських "ДНР" і "ЛНР" більше не бере участь у виборах, які проводить Київ. Новий закон про мову зробить злочином будь-яку спробу повернути багатомовність. Зараз опирається цьому тільки "Опозиційний блок", спадкоємець Партії регіонів. Цей рух має 38 депутатських крісел (з 450) проти 78 (з 478) у парламенті минулого скликання.
У ситуації війни захист мови Шевченка стає чимось на зразок піднесення національного прапора, в тому числі і серед російськомовного населення. Так, молодий блогер Олександр Тодорчук вразив українських користувачів соцмереж переходом на українську три роки тому. За ним послідували й інші відомі люди.
Знаменитий ведучий програми "Ранок у великому місті" на каналі ICTV Павло Казарін зробив таку сенсаційну заяву в квітні 2017 року: "Я народився в Криму, і російська — моя рідна мова, але мене завжди дратували ті, хто вважав своїм правом не вчити українську. (…) Тому я кидаю виклик Казаріна: вивчити українську за три місяці".
Частина російськомовного населення вибрала проєвропейський шлях і тепер теж активніше використовує українську. І ця тенденція, судячи з усього, тільки продовжиться, з урахуванням створеного війною глибокого розколу.
Микита Таранко Акоста
Переклад ИноСМИ
Читайте на ГК:Вже з 15 березня: водіїв попередили про різке подорожчання Зеленої карткиЧитайте на ГК:Безбожно “пасуть” своїх чоловіків: жінки, яких чоловікам краще не провокувати
Читайте на ГК:Обов'язкова мобілізація жінок в Україні: що змінилося уже цієї весни