За що не заберуть безвіз: деталі звіту ЄС про Україну, Грузію та Молдову.

На день Святого Миколая наша держава отримала подарунок не тільки від МВФ.

Гарні новини надійшли і від Європейської комісії, яка у своєму другому річному звіті підтвердила: Україна виконує критерії візової лібералізації, повідомила УП.

Ми не порушили ані міграційних, ані безпекових меж, встановлених механізмом призупинення, та продовжуємо курс у сфері протидії корупції та організованої злочинності, хоча і не завершили виконання цих вимог.

Отже, безвізовий режиму для України зберігається.

На цій оптимістичній ноті статтю можна було б і закінчити, якщо б не було багатьох "але".

Попри загалом позитивний висновок Брюсселя, Україна вже має низку проблем із неврегульованою міграцією та протидією корупції, і ЄС вимагає від нас негайних дій заради подальшого продовження "безвізу".

"Безвізова міграція": де з’явилися проблеми?

Насамперед занепокоєння викликає стрімке зростання рівня відмов у перетині кордону. Спираючись на дані Євростату, Єврокомісія засвідчила, що у 2017 році українцям відмовили у в’їзді на 47% частіше, ніж роком раніше.

Цей показник може навіть здаватися зависоким, адже за європейськими нормами 50% зростання вже може бути достатньо, щоб виникла загроза призупинення безвізу. (Цікаво, що за даними Frontex, Європейської агенції з прикордонної та берегової охорони, зростання було не таким різким – на 34% за рік.)

Хай там як, насправді наше збільшення не є критичним. По-перше, будьмо відвертими, 33 тисячі відмов у в’їзді за рік – це хоч і неприємний результат, але це одиниці порівняно з мільйонами перетинів кордону українцями у 2017 році.

До того ж зростання рівня відмов у в’їзді є майже природним після введення безвізового режиму, адже громадян із біометричними паспортами більше не перевіряють консульські установи.

І серед "нових" безвізових держав нашого регіону Україна має дуже прийнятні показники.

Так, у Грузії кількість відмов за рік зросла на шалених 200% (з 810 до 2655 випадків).

А громадянам Молдови, в якій безвіз діє вже чотири роки, у 2017 році відмовляли при перетині кордону на 56% частіше, ніж у 2016-му (4660 у 2016 і 7270 у 2017). Побільшало відмов у в'їзді і для громадян окремих країн Західних Балкан, що вже давно користуються перевагами безвізового режиму з ЄС – Албанії, Македонії і Чорногорії.

Тож ми, принаймні, не одні, хто має подібні проблеми, і точно не є аутсайдерами.

Більше приводів для занепокоєння викликають у Єврокомісії мігранти з України, які лишаються в країнах ЄС без права на те. І хоча за рік їхня кількість зросла лише на 13% (29 570 у 2016 році і 33 485 у 2017-му), Єврокомісія прагне бачити чіткі дії України для вирішення цієї проблеми – зокрема, посилити співпрацю Києва з державами-членами ЄС та продовжити інформаційні кампанії в Україні щодо прав та обов'язків подорожуючих. Правила безвізу досі знають не всі, і в Брюсселі це також бачать.

До слова, наша держава зараз має першість серед усіх країн світ відразу у двох рейтингах: за кількістю "неврегульованих мігрантів", що лишаються в ЄС, і за кількістю законно виданих перших дозволів на проживання в країнах ЄС. Наше завдання – нарешті припинити очолювати відповідний рейтинг.

Цікаво, що у Молдови і Грузії проблеми зовсім інші, ніж у нас – це невмотивовані заяви на притулок. Для прикладу, в першій половині 2018 року кількість шукачів притулку з Грузії подвоїлась у порівнянні з таким же періодом 2017 року (9680 заявок у першій половині 2018 і 4770 у першій половині 2017 року). Найбільше від напливу потенційних біженців з Грузії постраждали Німеччина і Франція.

В Молдові, незважаючи на зменшення кількості заявок на притулок у 2017 році, перша половина 2018 року знову принесла погані звістки: лише за півроку було зареєстровано на 128% більше прохачів притулку, ніж за аналогічний період 2017-го (1665 заявок проти 730).

Отже, Молдова та Грузія формально "заробили" на призупинення безвізу відразу за кількома індикаторами.

Чому ж, незважаючи на значні міграційні проблеми, механізм призупинення не був застосований? Це дуже важливе для нас питання.

Другий звіт Єврокомісії засвідчив, що ЄС більш схильний до діалогу, аніж до різких рішень. Механізм призупинення, швидше за все, може бути застосований у разі (тотального?) ігнорування рекомендацій європейських партнерів. Тому в ситуації з Грузією та Молдовою Єврокомісія, попри проблеми, відзначила їхній прогрес у вирішенні власних проблем. Зокрема, Грузію відзначили за виконання рекомендацій першого звіту ЄК.

Щодо Молдови – констатували, що там активізували роботу над інформаційними кампаніями про права та обов'язки під час безвізового режиму.

Але, на жаль, це не означає, що Україна може почуватися у безпеці і не боятися зростання своїх показників (мовляв, у інших все одно гірше). Якщо схожий стрибок за будь-яким з показників станеться в України, реакція ЄС може бути іншою. 42-мільйонній країні з понад 1000 км наземного кордону можуть не пробачити 200% зростання відмов у в’їзді, які, схоже, успішно минулися для порівняно невеликої Грузії, яка, до того ж, не межує з ЄС.

Корупція проти безвізу

Збереження безвізвого режиму не меншою мірою залежить від того, чи збережеться курс держави у сфері протидії корупції, відмивання грошей і боротьби з організованою злочинністю.

І тут до України виникало набагато більше питань, ніж у міграційній сфері.

Єврокомісія наполягає, що ми так і не виконали повною мірою рекомендації попереднього звіту. Досі не скасована правка до закону щодо декларування статків громадськими антикорупційними активістами, які змушені звітувати на рівні з державними службовцями. Цю норму в Брюсселі вважають ганебною і такою, що є помстою тим, хто протидіє корупції. Та попри обіцянки влади, в Парламенті досі не знайшлось голосів за її скасування.

Занепокоєння в ЄС викликають і атаки на активістів, що почастішали за останній рік. Наших партнерів бентежить, як повільно відбуваються розслідування подібних злочинів, і тут не можна не згадати про питання, яке досі лишається без відповіді: "Хто замовив Катю Гандзюк?".

Окрім того, у Єврокомісії є суттєві занепокоєння щодо ефективності і незалежності функціонування антикорупційних агенцій. Зокрема, Брюссель вимагає відновити незалежність та авторитетність Спеціальної антикорупційної прокуратури (і це важливо, бо свідчить, в ЄС не вважають його незалежним).

Щодо НАБУ – йдеться про політично вмотивоване призначення аудиторів агентства, негативний висновок яких є єдиною законною підставою для позачергового звільнення чинного директора НАБУ. Але цікаво, що в день отримання звіту Єврокомісії, Павло Жебрівський, що був призначений президентом Петром Порошенком на посаду аудитора НАБУ і призначення якого намагались оскаржити у суді активісти, написав заяву про складання повноважень.

НАЗК також було приділено частку критики. Єврокомісія наполягає на створенні повністю функціонуючої системи для перевірки декларацій державних службовців із наданням НАЗК автоматичного доступу до всіх реєстрів та баз даних, для перевірки даних із поданих декларацій.

Не оминули увагою і Антикорупційний суд. В ЄК відзначили зусилля з його створення, але чітко зазначили вимогу забезпечити швидкий старт його роботи.

Більшість рекомендацій Єврокомісії супроводжуються такими словами, як "негайно" і "терміново".

Мовою дипломатії це свідчить про неабияку стурбованість і, можливо, навіть втому від повторення одних і тих же меседжів.

Але чи може це призвести до призупинення безвізового режиму?

Чіткої відповіді немає, але прикладом може слугувати досвід Молдови. Довіра Євросоюзу до цієї держави вже втрачена, і це вже вилилося у дуже конкретні проблеми. Зокрема, наразі через відхід від демократичних стандартів і системні проблеми у боротьбі з корупцією і відмиванням коштів, ЄС заморозив низку програм фінансової підтримки Молдови і може відновити їх лише після проведення парламентських виборів у відповідності до міжнародних стандартів.

Але навіть за таких умов ЄС не запустив механізм призупинення безвізу для Молдови, натомість ще раз висунув вимогу невідкладно виконати критерії боротьби з корупцією.

Отже, досі часу механізм призупинення не був застосований щодо жодної країни.

Але Україна – завелика держава, і загальні європейські правила не завжди повторюються із нами. Отже, не варто бути впевненими, що ігнорування вимог ЄС не відкриє для нас скриньку Пандори.