1. Новини Закарпаття
  2. >

Наші в тропіках: як живуть українці в Коста-Риці

21.08.2018 09:08 Без кордонів ВАЖЛИВО

Хто з нас не мріяв про життя в тропічній країні? Пара українців втілила фантазію у реальність і три роки життя провела у центрально-американській країні.

Факти ICTV записали історію про екзотичну буденність українців у Коста-Риці.

Марина Заяць разом з чоловіком та сином три роки мешкала у місцевості Коко, що у Коста-Риці.

Вона розповідає в інтерв’ю про щоденну рутину, побут, бюрократію, безпеку, мінливу погоду, чудернацьких тварин і просто життя у щасливій країні. Чому щасливій? Бо ця південноамериканська держава часто потрапляє до лідерів у рейтингах щастя. Марина підтверджує: там є відчуття абсолютної гармонії. Далі – пряма мова.

Перші здивування: безхмарне життя і народження дітей у 13 років

У Коста-Риці нікуди не поспішають. Якщо хтось затримує чергу в банку чи іншій установі, то ніхто не дивиться на цю людину скоса, навпаки — усміхається. Тут усі завжди вітаються і відкрито проявляють емоції радості. Pura Vida – відповідь на всі питання, ця фраза означає вільне неспішне безхмарне життя.

Вони вірять у Бога і часто промовляють: gracias a Dios (завдяки Богу). А на прощання кажуть: que Dios quiere. Це означає: якщо Бог захоче, то зустрінемося; якщо Бог захоче, я прийду на роботу. Ще одне улюблене гасло місцевих — mañana, тобто завтра. Якщо викликати майстра щось відремонтувати, то він не прийде сьогодні, тільки завтра.

У людей нема звички пліткувати, а ще тут рідко сваряться. Якщо начальник накричить на працівника, той може одразу піти додому й більше не виходити на роботу. У цій країні яскраво виражена сексуальна свобода, жінки часто народжують у 13-14 років і не надто переймаються, чи матиме дитина офіційного батька.

Тут можна зустріти трансвеститів і геїв, які публічно проявляють свою любов, але все ж у певних рамках.

Погода: у чоботах при 35 градусів

Протягом року температура коливається від 32 до 35 градусів, у сезон дощів, від травня до листопада, смужка термометра опускається до 30 градусів. Щодо сезону дощів, то він є дещо умовним, може вранці злегка поморосити і все. У дощову погоду речі у шафі й меблі можуть вбирати вологу.

У період з травня до листопада простір не виглядає таким красивим – все посохле. Погода розмиває дороги, тож не завжди можна спланувати поїздку куди-небудь.

До речі, навіть у спеку місцеві можуть ходити у шкіряних чоботах, а дітки часто бувають вбрані у шапочки, теплий одяг й закрите взуття. Річ у тім, що у супермаркетах та автобусах постійно працюють кондиціонери, тож перед виходом з дому треба взяти теплі речі.

Йдеться саме про погоду в Коко, а у столиці країни та на Карибах значно частіше йдуть дощі і навіть тоді, коли їх не мало би бути. У столиці буває холодніше, тож там знадобляться джинси і светр. Місцевим інколи приходять смс з попередженням про цунамі, шторм.

Побут: кондо з басейном

Люди зазвичай мешкають у так званих кондо — це приватні двоповерхові, будинки, переважно завжди з басейном. Такий будиночок з двома кімнатами, меблями, басейном коштуватиме 500 доларів на місяць і вище. Винайняти кімнату можна за 200 доларів на місяць.

Тут часто можна побачити невеликі хатки з низькими стелями, де у дворі розміщені пральна машина, мийка для посуду, душ. У багатьох на подвір’ї ростуть банани, ананаси, дині, кавуни.

Є будинки без огорожі. Якщо ж огорожа є, то обов’язково з колючою проволокою. Це виглядає моторошно. До слова, на кожні три-чотири квартали (один квартал – близько 10 будинків) є охоронець, який постійно ходить територією. Люди регулярно оплачують його послуги, а також прибирання території, очищення басейну, догляд за садом.

Зарплати й ціни на продукти

Мінімальна зарплата у Коста-Риці складає 450-500 доларів, а це місячна вартість приватної школи. Мій чоловік заробляв 800 доларів на родину, однак у нас зазвичай не було витрат на житло, оскільки більше часу ми мешкали у готелі, де він був адміністратором.

Був час, коли ми були удвох з сином. Тоді на харчування ми витрачали 400 доларів. Щодо цін, то продукти стартують від долара. Місцева валюта — колон, але всюди можна розрахуватися у доларах.

Хліб – 1 долар

Літр молока – 1 долар

0,5 кг кави – до 1 долара

10-12 бананів – 1 долар

Картопля – 3-4 долари за кг

Обід у кафе – від 10 доларів

Піца на двох – 10 доларів

Суші – від 10 доларів

Місцевий смаколик – паста з креветками – від 10 доларів

Фастфуд – від 5 доларів

Робота і бізнес

У цій країні шестиденний робочий тиждень, тільки школи й садочки працюють з понеділка по п’ятницю. Робочий день класично триває з 8:00 до 17:00, але багато-хто починає о 6:00, поки нема сильної спеки. Супермаркети відчиняються о 7:00.

Роботу знайти доволі складно. Звісно, можна непогано десь ситуативно попрацювати, але сім’ю за ці гроші не прогодуєш. Аби влаштуватися на добре місце, треба знати англійську та іспанську. До речі, майже всюди з вами можуть спілкуватися англійською. Виняток – лікарні. Там або не знають мови, або роблять вигляд, що не знають.

Ми мешкали у туристичній зоні, де зазвичай займаються орендою житла і громадським харчуванням. Я неодноразово допомагала здавати житло через Facebook, Airbnb, Booking.

Популярна справа – їжа. Харчовий бізнес дуже легко відкрити, бо не треба купи документів, пов’язаних із санітарними нормами. Місцеві облаштовують на території своїх дворів кіоски або фургончики, де продають смузі, севіче (сира риба-півень, приправлена лимонним соком і кінзою, чилі).

Ще один від підприємництва – техніка. Її тут продають за шалені гроші, навіть банальні блендер і тостер коштують страшенно дорого.

Соціальна сфера

Якщо працювати офіційно, то роботодавець покриває страховку свого співробітника і його родини. В іншому випадку треба щомісяця платити по 20 доларів з людини. Ця сума поступово зростає. Також розмір страховки залежить від зарплати: чим вищий заробіток, тим більша страховка.

У Коста-Риці дуже серйозно ставляться до вакцинації, вона є обов’язовою. Якщо щеплення не зроблені, то навіть поліція може прийти додому.

Медицину покриває страховка. Однак часто трапляються випадки, коли люди довго перебувають у черзі на операцію, а у результаті вона не проводиться вчасно. У лікарнях рідко спілкуються англійською, але моєї іспанської вистачило, аби спокійно там народити.

Свої особливості є і в сфері нерухомості. Якщо ви є власником певної земельної ділянки, то вона неодмінно має бути огороджена. В протилежному випадку будь-хто може там спорудити якусь халупку і потім цю людину буде дуже складно виселити. Не рідко власники судяться з чужими людьми, яких не можуть виселити зі своєї землі.

Також не все просто і з орендою. Інколи винаймачі не мають бажання виселятися й живуть в орендному житлі, поки тривають суди. А загалом тут надмірна бюрократія, адже кожен документ треба довго оформляти й очікувати.

Освіта для дітей

Тут є безкоштовні й платні садочки та школи. Безкоштовні виглядають справді вбого, тут нікого не змушують вчитися, тож діти можуть і не ходити на уроки, бо просто не хочуть.
Приватна школа, коштує близько 500 доларів на місяць. Такі закоади є американізованими, тут обов’язково вивчають англійську та іспанську мови.

До речі, якщо народжуєш дитину у Коста-Риці, то вона отримує громадянство країни, а батьки – посвідку на проживання.

Злочинність: крадуть навіть капці

Країну десь порівнюють з Мексикою та Колумбією. Тут поширені грабежі: злочинці залазять через вікна, викрадають техніку. Якось раз до моєї знайомої ввірвалися невідомі і забрали кілька доларів з гаманця. А у мене з-під дверей вкрали капці. У приятелів теж крали капці. Також часом цуплять велосипеди.

Грабують переважно багатих – це навіть символічно, бо існує велика прірва між дуже заможними і надто бідними.

Щодо безпеки, то ввечері можна спокійно гуляти. Як уже сказала, на кожні три-чотири квартали є охоронець.

Екзотична фауна серед міста

Тваринний світ тут неймовірний. Єноти люблять красти продукти, особливо — на пляжі. Вони часто забігають на території приватних будинків.

Мавпи-ревуни будять населення о п’ятій ранку і всім сімейством скачуть по дахам, деревам і електричним дротам.

Співають дуже милі колібрі, папуги, тукани – пташки з чуприною.

Носухи бігають і всюди пхають свого носа. Комарі денге активно кусаються у сезон дощів. Після їх укусу може бути алергія або лихоманка. У не надто охайних господарствах змії можуть і в хату заповзти. Водяться скорпіони, але вони не такі небезпечні. Якось один такий заповз до нас у ліжко і вкусив чоловіка і сина.

Є пляжі, де вилуплюються черепашки – з листопада по квітень люди їздять споглядати цей процес. Неподалік  від місця нашого проживання водилися акули й крокодили. Однією з туристичних родзинок місцевості є ріка Тарколес, де плавають крокодили.

І наостанок

Ця країна є справді щасливою, тут люди живуть у гармонії.

Не дарма Коста-Рику відносять до лідерів щасливих країн. Тут на проблеми дивишся спокійніше і просто радієш життю.

Фото: Марина Заяць

Евеліна Гурницька

Нагадаємо, через КПП "Ужгород" мати хотіла незаконно вивезти за кордон доньку.

Читайте на ГК:Прогноз погоди на Закарпатті: Мінлива хмарність, на сході місцями короткочасний дощ, грози
Читайте на ГК:Знайдено раритетний "Mustang", який останні 50 років ніхто не бачив (ФОТО)
Читайте на ГК:У Мукачеві відбувся творчий молодіжний фестиваль "Art Weekend" (ВІДЕО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus