Будапешт зацікавлений у неодмінному вирішенні цієї проблеми за умови сприяння інтересам українських угорців, сказав політик.
Угорщині потрібні юридичні гарантії застосування Україною нового закону «Про освіту» лише за умови досягнення домовленості з угорською нацменшиною на Закарпатті, йдеться в повідомленні на сайті угорського уряду з посиланням на очільника МЗС Петера Сійярто, інформувало Радіо Свобода.
«Україна не повинна вводити в дію освітній закон, який вона попередньо не узгодила з представниками угорської нацменшини. Нам мало обіцянок, нам потрібні юридичні гарантії», – заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Він також зазначив, що це питання не є суто справою України та Угорщини, бо з ухваленням відповідного закону Київ, на його думку, порушив одну з міжнародних норм про захист нацменшин. Будапешт зацікавлений у неодмінному вирішенні цієї проблеми за умови сприяння інтересам українських угорців, сказав політик.
«За відсутності юридичних гарантій Угорщина залишає за собою право блокувати всі міжнародні ініціативи України у рамках ЄС і НАТО», – додав Сійярто і вказав, що США також зацікавлені у вирішенні цього «геополітичного» питання.
«Це для нас добра новина, але розв’язання проблеми може бути лише таким, яке відповідає інтересам місцевої угорської громади», – сказав Сійярто.
За даними угорського МЗС, у середу відбулася тристороння угорсько-українсько-американська зустріч в Парижі, де й обговорювали питання застосування закону «Про освіту» в Україні.
Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.
Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».
Статтю сьому закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії. І 8 грудня 2017 року ця комісія у своїх висновках, серед іншого, рекомендувала Україні продовжити перехідний період до застосування мовної статті закону «Про освіту».