Доповідачка ПАРЄ з Угорщини згадала Україну в негативному контексті через закон "Про освіту".

Доповідачка ПАРЄ: Закон про освіту порушує міжнародні зобов'язання України.

У ході сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка у вівторок, 23 січня, триває у Страсбурзі, ухвалена резолюція "Захист та просування регіональних мов та мов нацменшин у Європі". Попри те, що резолюція українського питання безпосередньо не стосується, Україна згадується у доповіді, що її супроводжує, у негативному контексті з огляду на ухвалений восени минулого року закон про освіту, зокрема "мовну статтю". Авторкою доповіді є угорська депутатка Роза Гофман від Європейської народної партії, повідомило DW.

Європейську хартію мов національних меншин ратифікували 25 з 47 країн-членів Ради Європи, ще вісім її підписали, але не ратифікували. Доповідь, на основі якої підготовлений текст резолюції, аналізує стан виконання Європейської хартії країнами-членами РЄ у різних сферах державного життя: освіті, культурі та мас-медіа.

Європейська мова чи мова нацменшини?

У розділі, який стосується освіти, доповідачка зауважує, що український освітній закон "фактично розглядає мови, якими говорять національні меншини, як іноземні мови" і робить вивчення державної мови обов'язковим, водночас регламентуючи вивчення деяких предметів офіційними мовами ЄС "на умовах, котрі досі невизначені та незрозумілі".

"Вивчення німецької, польської, угорської, румунської, болгарської та грецької мов насправді виправдовується не фактом того, що це мови ЄС, а тим, що це рідні мови нацменшин, які проживають на території України", - зазначається у документі. Доповідачка наголошує, що за такого підходу не враховуються права тих нацменшин, чиї мови не є мовами ЄС. "Я твердо переконана, що ухвалення такого нового законодавства не відповідає міжнародним зобов'язанням країни та стандартам Ради Європи", - наголоcила авторка резолюції.

Під час дебатів перед ухваленням резолюції кілька депутатів наголосили на тому, що Україна має удосконалювати методологію викладання державної мови у школах нацменшин, а не скорочувати години для вивчення мов нацменшин.

Нагадаємо, журналісти центрального каналу перевіряли, як нацменшини в Закарпатті знають українську мову.