«Угорщина - Словаччина - Румунія – Україна 2014-2020» - в Еделені відбулася потужна конференція.

Закарпатська делегація взяла участь у потужній міжнародній конференції в Угорщині.

Водні ресурси, екологія, охорона навколишнього середовища, розбудова дорожньої та прикордонної інфраструктури, розвиток медицини і туризму, збереження культурної спадщини – стали предметом обговорення відкритої міжнародної конференції, яка відбулася 13 липня в історичному палаці Л'Гюльє-Кобург, розташованому в угорському містечку Еделень. Під час події було презентовано нову правову базу програми ENI CBC під ігідою Керуючого органу - Офісу Прем'єр-міністра Угорщини.

Учасниками потужного зібрання були представники чотирьох держав, які є партнерами Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020. Зокрема, з угорського боку - Соболч-Сотмар-Берег Боршод-Абауй-Земплен області, зі словацького - Кошицький та Пряшівський самоврядні краї, з румунського – повіти Марамуреш Сату-Маре та Сучава.

З української сторони конференцію відвідали делегації під керівництвом Івано-Франківської та Закарпатської облрад. Наш край представляли чиновники облради, керівники структурних підрозділів ОДА, науковці та експерти. Також були й очільники дипломатичних відомств Угорщини в Україні.

Під час конференції закарпатці зазначили, що значимість краю, як регіону, збільшується в контексті євроінтеграційних процесів, децентралізації влади в Україні, урядової політики Угорщини «Відкриття Сходу» та вдалого геополітичного і географічного розташування нашого краю.

"Для Угорщини Закарпаття – міст до Сходу, і вона зацікавлена, аби цей міст був міцний, безпечний і легкопрохідний. Для України – це Західні ворота до Євросоюзу. І гарний господар зацікавлений, аби ці ворота були з достатньою кількістю дверей. Нашому регіону потрібна підтримка від центральної влади, позитивна дискримінація щодо покращення умов життя закарпатців та європейських умов при перетині кордону, аби всім було комфортно потрапити і Євросоюз, і в Україну", - йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що під час обговорення 1-го панельного круглого столу, спікерами якого були представники угорських, румунських, словацьких та українських регіонів і де йшлося про транскордонну співпрацю, було піднято підняв найпроблемніші питання та пріоритети Закарпаття.

"Пріоритет розвитку нашого краю – це туризм, який має бути локомотивом всіх галузей та суспільного життя краян. Для цього потрібно реконструювати контрольно-пропускні пункти пропуску, побудувати нові перетини, які відповідатимуть європейським стандартам. Також необхідно покращити дорожню інфраструктуру краю та вирішити екологічні проблеми, зокрема щодо Солотвинського солерудника, який нині є техногенно та екологічно небезпечним. Не менш проблемним є питання поводження з твердими побутовими відходами. На жаль, значна частина області засмічена і нема жодного заводу зі збору, утилізації та переробки відходів. Далі. Маючи понад 700 джерел мінеральних вод, у той же час велика кількість населених пунктів краю не забезпечені питною водою. Також здебільшого відсутні каналізаційні стоки, що призводить до забруднення навколишнього середовища", - констатував в.о голови облради Йосип Борто.

Серед основних проблем виділено:

необхідність розвитку інфраструктури пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні;

виконання цілого комплексу заходів щодо впровадження системи збору, сортування, переробки та утилізації ТПВ; реконструкції та модернізації очисних споруд.

Окремо наголошено на необхідності сприяння покращенню туристичної привабливості Закарпаття;

консервації та реставрації пам'ятків національного значення, замків тощо.

Результатом цієї конференції стане ще тісніша співпраця різних регіонів країн Євросоюзу з Україною та спільна участь як партнера в європейських грантах», зазначають у прес-службі Закарпатської облради.

Нагадаємо, як повідомляв Голос Карпат раніше, начальник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Роман Стефанишин на черговому виїзному прийомі вислухав жителів Берегівщини.