Інтерпол зняв з розшуку усіх посадовців часів Януковича.

Міжнародна організація кримінальної поліції на сьогодні не шукає нікого із високопосадових осіб часів Віктора Януковича, включно із самим екс-президентом.

3 травня Інтерпол повідомив про припинення пошуку екс-президента Віктора Януковича та його сина, Олександра, пише ВВС України.

У серпні 2014 року президент Петро Порошенко заявляв, що у базі Інтерполу - 27 колишніх українських посадовців. За менше ніж три роки вже нікого з них Інтерпол не шукає.

У цьому списку були екс-прем'єр Микола Азаров, колишній секретар РНБО і екс-глава президентської адміністрації Андрій Клюєв, екс-міністри Едуард Ставицький, Раїса Богатирьова, Сергій Арбузов, Юрій Колобов, Олександр Клименко, колишній керівник державної компанії "Укрспирт" Михайло Лабутін, екс-депутат від Партії регіонів Олександр Шепелєв, бізнесмени і депутати Сергій Курченко, Сергій Клюєв, Юрій Іванющенко.

Головне звинувачення на їхню адресу - розкрадання державних коштів і майна. Щодо деяких із колишніх посадовців порушили кримінальні справи за злочини проти активістів Євромайдану.

Прихильникам Януковича і зрадофілам не варто радіти рішенню Інтерполу. Цю проблему ми вирішимоЮрій Луценко, Генеральний прокурор України

Окрім того, нещодавно Інтерпол відмовився оголошувати у розшук депутата Олександра Онищенка, якого НАБУ звинувачує у заподіянні державі збитків на суму три млрд гривень.

На сайті організації можна знайти лише одне прізвище особи, що пов'язана з періодом президентства Віктора Януковича - колишнього судді Миколи Чауса, який у 2014 році ухвалював рішення проти активістів "Автомайдану".

У квітні минулого року він закрив справу Юрія Іванющенка, внаслідок чого Інтерпол зняв його із розшуку. Сам Микола Чаус, за різними даними, зараз перебуває у Молдові.

Більшість із згаданих екс-посадовців, згідно з повідомленнями правоохоронних органів, перебувають у Росії.

Виправдання прокуратури

Начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк вважає, що зняття з розшуку екс-президента та його оточення сталося через недосконалість українського законодавства у частині встановлення запобіжного заходу стосовно підозрюваних у розшуку.

Ідеться про те, що згідно з правилами Інтерполу, у міжнародний розшук можуть оголосити особу, яку суд ухвалив взяти під варту - як запобіжний захід.

У той же час, якщо суд дозволив лише затримати особу, - щоби вирішити, чи брати під варту - Інтерпол її шукати не може.

У прокуратурі наголошують, що деякі суди Києва відмовляються ухвалювати рішення про тримання під вартою без участі підозрюваного.

Генпрокурор Юрій Луценко не вважає суттєвою проблемою для України останні рішення Інтерполу.

Зокрема, він каже, що повторне оголошення в міжнародний розшук може відбутися або після того, як ця процедурна вимога буде виконана, або вже після остаточного обвинувального судового вироку.

"Прихильникам Януковича і зрадофілам не варто радіти рішенню Інтерполу про зняття з розшуку Януковича, Онищенка, Клюєва. І цю проблему ми вирішимо. Або переконаємо Печерський суд ухвалити рішення у відповідності до вимог нового керівництва Інтерполу. Або отримаємо у суді вирок і оголосимо віп-утікачів у розшук для відбування покарання." - написав Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook.У той же час, голова української делегації у ПАРЄ Володимир Ар'єв припускає, що рішення пояснюється намаганнями Інтерполу відсторонитися від закидів у політичній заангажованості.

"Весь цей вал відмов Інтерполу (...) може бути пов'язаний із резолюцією ПАРЄ, яка ухвалена 10 днів тому і в якій ідеться про "політичні ознаки" використання організації. Тільки от чомусь виконувати резолюцію Інтерпол почав не з переслідуваних режимами правозахисників чи опозиціонерів, а зі злодюг-казнокрадів", - написав він у Facebook.

Весь цей вал відмов Інтерполу (...) може бути пов'язаний із резолюцією ПАРЄ, яка ухвалена 10 днів тому і в якій ідеться про "політичні ознаки" використання організаціїВолодимир Ар'єв, голова делегації у ПАРЄ

Резолюція ПАРЄ має назву "Зловживання у використанні системи Інтерполу: необхідність отримання більших правових гарантій".

"В останні роки деякі держави-члени Інтерполу зловживали системою "червоних повідомлень" задля досягнення власних політичних цілей та задля того, щоб придушити свободу висловлювань або щоб переслідувати членів політичної опозиції за межами країни", - ідеться, зокрема, у резолюції.

Хронологія відмов

У попередні роки відмов виставити "червоні картки" українським екс-посадовцям також вистачало.

Ще у червні 2015 року Інтерпол відмовився виставити "червону картку" колишнім керівникам ГПУ та МВС Вікторові Пшонці та Віталію Захарченку.

Українські правоохоронці підозрюють їх у причетності до загибелі людей на майдані Незалежності у 2014 році.

Міжнародна організація кримінальної поліції також відмовилася оголосити у розшук ще кількох колишніх посадовців, які, на думку правоохоронних органів, винні у побитті і розстрілі людей на Майдані.

Зокрема, екс-заступника секретаря РНБО Рената Кузьміна, колишнього заступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка, колишнього командира "Беркута" Дмитра Садовника.

В усіх цих випадках Інтерпол, посилаючись на свої статутні документи, дійшов висновку, що підозри, висунуті екс-чиновникам, пов'язані зі зміною політичної ситуації в країні.

Нинішні крики, окрім підняття недовіри до прокуратури, несуть ще одну місію - вони зароджують сумніви у вині ЯнуковичаВадим Денисенко, депутат Верховної Ради України

У серпні 2014 року президент Петро Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам заявляв, що у базі міжнародного розшуку Інтерполу - 27 колишніх українських посадовців.

У січні 2015-го колишній генпрокурор Віталій Ярема твердив, що Інтерпол оголосив у розшук вісім осіб, хоча Україна надсилала звернення стосовно 22-х.

Він назвав ці вісім прізвищ: Віктор Янукович, Олександр Янукович, Микола Азаров, Сергій Курченко, Раїса Богатирьова, Сергій Арбузов, Едуард Ставицький, Юрій Колобов.

А вже наприкінці квітня 2015-го заступник генпрокурора Юрій Столярчук заявляв, що в міжнародний розшук Інтерпол оголосив 12 українських екс-чиновників.

У жовтні 2016 року стало відомо, що Інтерпол зняв із розшуку колишнього прем'єр-міністра Миколу Азарова та міністра доходів і зборів Олександра Клименка.

Згідно з поясненням українського бюро, їхні адвокати надали спростування на інформації, яку надала Інтерполу Генпрокура.

У два останні роки прізвища інших осіб із оточення Віктора Януковича також зняли з сайту.

Одного з колишніх членів уряду - Юрія Колобова у березні 2015 року затримали в Іспанії на вимогу України, але екстрадиції не відбулося.

Прокуратура звинувачує його у розтраті коштів "Укртелекому", але у березні 2016-го одержалаофіційну відмову від правоохоронних органів Іспанії.

Хто винен і що робити?

"На жаль, питання зняття санкцій з Януковича перетворилося на чергову піар-війну. (...) Луценко дав вичерпне пояснення, чому знято "червону картку": Інтерпол вимагає рішення суду про "тримання під вартою", деякі суди відмовляються ухвалювати таке рішення. Нинішні крики, окрім підняття недовіри до прокуратури, несуть ще одну місію - вони зароджують сумніви у вині Януковича. І саме це - головна лінія захисту Януковича", - наголосив депутат фракції БПП Вадим Денисенко у Facebook.

Депутат парламенту Сергій Лещенко вважає, що відсутність судових вироків у справах колишніх посадовців і - як наслідок - зняття їх із розшуку Інтерполу може свідчити про "бізнес-угоду" чинної влади та команди Януковича.

З цими людьми домовилисьСергій Лещенко, депутат Верховнох Ради України

"Зняття з розшуку братів Клюєвих навіяло одне питання: якщо можна було за два тижні отримати вирок і забрати у Януковича півтора мільярда - тоді що заважало засудити Клюєва і забрати в нього електростанції? Що заважало засудити і забрати активи Іванющенка, включно з його "Межигір'ям" в Кончі-Заспі? Що заважало засудити Злочевського і забрати його "Бурісму"? Що заважало аналогічно засудити Ставицького і забрати "БРСМ-Нафту"? Знаєте, що? З цими людьми домовились", - цитує Сергія Лещенка сайт партії "Демократичний альянс".