Російська пропаганда зробила з словаків україноненависників - ЗМІ.

У Словаччині Росія веде цілеспрямовану пропаганду, яка істотно впливає не тільки на формування словацької думки, але й на політичні рішення уряду Роберта Фіцо.

Про це пише в своїй статті для ZN,ua польський журналіст Якуб Логінов.

"Не секрет, що словаки й до цього, радше, вважали Росію дружньою державою і що в Словаччині існував негативний стереотип України та українців. Це демонстрували коментарі під статтями та на форумах і в попередні роки.

Сьогодні важко знайти якусь статтю про Україну в Інтернеті, під якою б не було моря ненависних до України і прихильних до Путіна коментарів. Схема всіх їх — схожа. В таких коментарях неодмінно надибуємо фрази: "бандерівці-фашисти на Майдані", "київська хунта", "Порошенко і Яценюк відповідальні за війну і вбивають власних громадян", а весь Майдан і війна — це виключно справа Америки, яка хоче підкорити собі Україну, як раніше підкорила й колонізувала Словаччину", - йдеться в статті.

Негативним героєм є й Польща, яка допомагає тій-таки Америці. А відтак, не тільки українці, а й поляки — вже "бандерівці" і "фашисти". Над абсурдністю цих тез ніхто навіть не замислюється, зазначає автор.

Нинішня російська пропаганда могла розвинутися у Словаччині завдяки сильному структурному підгрунтю проросійських середовищ. Зокрема йдеться про впливову і згуртовану російську імміграцію, російські культурні центри у Братиславі, націоналістичні середовища, русинський рух та популярну патріотичну жовту пресу, яка традиційно русофільська, йдеться в статті.

"І насамкінець слід зауважити: Україна не робила раніше й тепер не робить абсолютно нічого, щоб протидіяти хвилі проросійської пропаганди в Словаччині, щоб розвінчати вочевидь негативний стереотип України як бідної й немодної держави і стереотип українця — "контрабандиста", "мафіозі", "нелегального заробітчанина". Навіть не кажу про створення українських культурних центрів з такою силою впливу, як російські, — бо на це потрібні великі гроші, яких тепер немає. Але українська дипломатія не робить навіть тієї дещиці, яку можна зробити силами посольства та консульства", - пише автор.