День Святого Миколая: минуле та сучасність.

⠀

Як же не любити зимових свят? У них якась особлива атмосфера родинного затишку й таємничої казки. А розпочинається цей святковий цикл Днем Святого Миколая. Малята з нетерпінням очікують подарунки. Це свято на все життя залишиться в них світлим спогадом про безтурботне дитинство. Цікаво, скільки років цьому святу? Коли воно започатковане і яку історію ховає в собі? З'ясуємо це разом!

Перші історичні згадки про Святого Миколая в Україні

Для українського народу Миколай — не просто один зі святих. Він особливий заступник і помічник у різних життєвих негараздах. Скажімо, у творі О.Довженка “Зачарована Десна” малий Сашко говорить про велику роль Миколая в його родині, якого споконвіку вважали Божим угодником і просили благословення. До речі, з грецької мови ім'я “Миколай” перекладається “перемога народу”. Це ще одне свідчення того, що Чудотворцю належить особливе місце в духовному житті суспільства.

Вшановувати Миколая українці почали з прийняттям християнства. Етнологи вважають, що після хрещення в Херсонесі Володимир Великий привіз звідти до Києва ікону святого Миколая. Князь розмістив її у Десятинній церкві. Вона вважалася чудотворною.

Святкування Дня Миколая почалось у 1088 році за часів правління Всеволода, сина Ярослава Мудрого. Один із перших храмів Київської Русі був збудований на честь Миколая. Його спорудили за князювання Ольги на могилі Аскольда ще в ХІ столітті. Нині ж в Україні сотні храмів, названих іменем цього святого. А перша ікона із зображенням Миколая датується ХІV століттям.

Як бачимо, свято це здавна шанувалося українцями. Наші пращури молилися й шукали підтримки в Миколая, який став втіленням добра, справедливості й милосердя.

Свято, яке не знищив диктаторський режим

Проте не завжди Святий Миколай так вільно почувався на українських землях. На початку ХХ столітті наш край опинився під владою тоталітарної системи. Радянська влада намагалася знищити національну ідентичність. Вожді диктатури ніяк не могли змириться з духовним багатством нашого народу. У Радянському Союзі забороняли українську мову, репресували вчених та митців, знищували культурні надбання. Проте цього їм здавалося недостатньо. Щоб повністю знищити українську ідентичність, компартія заборонила навіть Свято Миколая. Його замінили Дідом Морозом та Снігуронькою. Не одне покоління виросло з цими героями, забувши про справжніх покровителів наших предків.

Проте народну силу й багатство неможливо знищити. Одразу після розпаду диктаторської імперії українці почали відроджувати національні символи, традиції та вірування. 19 грудня 1990 року у Києві було організоване перше офіційне свято Миколая. Його влаштували для 700 хлопчиків і дівчаток, які були сиротами або з багатодітних сімей. А вже наступного року, за сприяння Всеукраїнського православного братства, подібні дитячі свята організували в 20 містах України. Кошти на їхнє проведення були зібрані Товариством святого Андрія Первозванного у США.

Українці швидко відродили національну культуру. У 2021 році було проведено соціологічне дослідження “Рейтинг”. Згідно з цим опитуванням, 62% українців вірять у Святого Миколая. А от рейтинг Діда Мороза стрімко падає після здобуття незалежності України. В тому ж дослідженні з'ясувалося, що лише 31% респондентів вірить у Діда Мороза. Як бачимо, навіть кривавий репресивний режим не зміг знищити споконвічні народні цінності.

День Миколая в сучасних реаліях

Сьогодні українці все більше вшановують Миколая. На дитячі свята здебільшого приходить уже саме він, а не Дід Мороз. Ми відроджуємо в такий спосіб свої національні традиції і зберігаємо народне багатство.

Особливе місце в День Миколая відведено дітям-сиротам. Меценати й волонтери відвідують дитячі будинки та школи-інтернати. Діти, позбавлені батьківської любові, отримують багато тепла й подарунків на свято. І це закономірно, адже Миколай, який жив на початку нової ери, особливу турботу виявляв саме до знедолених сиріт. В народі існує легенда про те, як Миколай запитував у хлопчика Тарасика, що йому подарувати. Дитина не хотіла ні грошей, ні іграшок. Тарасик просив лише одного: “Я хотів, Святий Отче Миколаю, щоби мене хтось хоч раз у житті попестив і приголубив, як мати свою дитину”. Миколай завжди був не байдужий до цього болю, тому на свято люди роблять такі ж милосердні справи.

На жаль, війна в Україні поглибила тему сирітства. Сотні хлопчиків та дівчаток залишаються без батьків. Саме тому волонтери започаткували нову традицію на Свято Миколая. Напередодні цього дня діти загиблих Героїв пишуть листи. Вони розповідають Святому Миколаю про свої мрії. Хтось хоче ляльку, хтось — велосипед, а комусь потрібен телефон чи футбольний м'яч. І всі ці мрії маленьких українців здійснюють благодійні фонди за кошти, зібрані небайдужим суспільством. Ми віримо, що Миколай заступається за сиріт і підтримує сім'ї загиблих Героїв. Сподіваємося, що він допоможе Україні. Адже, пам'ятаєте, його ім'я означає “перемога народу”. Віримо, що Миколай Чудотворець незабаром принесе нам мир.

Читайте також: