Література завжди зображає події свого періоду. Або інтерпретує нагальні питання, які турбують окрему людину, певну націю чи загалом світове суспільство. Українська література в цьому аж ніяк не виняток. Сучасні українські автори намагаються осмислити чи переосмислити різноманітні теми української історії та реалій сьогодення. Тож запрошуємо у світ сучасної української літератури
Сучасні українські книги, які варто прочитати
Сучасні романи сюжетно відбуваються у різних епохах нашої історії. Сторінки книжок занурюють своїх читачів у часи Київської Русі, Козаччини, УНР, радянщини, революцій, сучасності тощо. Про роман «Солодка Даруся» Марії Матіос чув, напевно, кожен. «Трагедія, адекватна історії XX століття» – такий відгук роман отримав не просто такою. Дія роману розгортається у гірському буковинському селі, різних часових відрізків. А сюжет розповідає історію мешканки цього села. Солодка Даруся, саме так кличуть її односельці, ніби німа та трохи божевільна. Вона живе у старенькій батьківській хаті, боїться цукерок, а часті приступи та головні болі лікує закопування в землю або стоянням у холодній річковій воді. Молодші жителі вважають її дивною, старші ж знають про справжні причини Дарусиної поведінки. Адже війна, радянська окупація, радянський режим і всі ті звірства, які вони несли за собою, не могли не вплинути на психічне здоров’я малої Дарусі.
Сучасна українська проза не може оминати сюжетів війни на сході України. Бо література зображатиме й актуальні, навіть болючі та ще не загоєні сторінки життя нашої держави. Роман «Доця» Тамари Горіха Зерня заставить кожного вийти з зони власного комфорту та поглянути на ніби відомі події в іншому світлі. Головна героїня роману (Доця) з юнацького віку живе у Донецьку, куди переїхала з Рівного. У неї є власні плани на життя. Вона має справу, яка її надихає, захоплює та приносить непогані гроші; вірних друзів та віру у краще майбутнє. Та 2014 рік вщент розбив всі плани. Друзі перетворилися у ворогів, сусіди – стали косо дивитися на все і всіх, а мирним містом почали літати снаряди. Доця ж вирішує не втікати, а стає волонтеркою, щоб допомогти українській армії відстояти територіальну цілісність України.
Українську прозу важко уявити без творчості Оксани Забужко. Її інтелектуальний роман «Музей покинутих секретів» читати складно і, водночас, цікаво. Це родинна історія, сага поколінь та різних віх нашого минулого. У часовому проміжку сюжет розгортається від 1940-х років і до весни 2004 року. На сторінках цього епохального роману, читач знайомиться з життям журналістки Дарини Гощинської, яка у пошуках історичної справедливості поколінь; з історією батька Дарини, по котрому проїхалася совєтська система; та зі зрадником у лавах УПА. Титанічна робота над текстом, історичність матеріалу, глибокі думки та ідеї, що постійно виринають з роману Забужко, приємно здивують будь-якого читача.