Нині вже нікого не здивуєш тезою про здорожчання газу та інших енергоносіїв, що використовуються для опалення осель. Ми не в змозі вплинути на цей процес, і...
Нині вже нікого не здивуєш тезою про здорожчання газу та інших енергоносіїв, що використовуються для опалення осель. Ми не в змозі вплинути на цей процес, і незважаючи на прагнення влади максимально стримувати зростання тарифів на енергоресурси, робити це стає дедалі складніше. А якщо поглянути на розвинуті країни, то побачимо, що в них тарифи в рази вищі за наші.Що ж робити? Накопичувати кошти та чекати, поки ціни сягнуть світового рівня, чи таки мінімізувати використання енергоресурсів? Звісно, друге. І за бажання це може зробити практично кожен із нас.
Найбільші втрати – через дах та стіни
Почнемо з того, що найбільше тепла «тікає» через дах, стіни та вікна. Якщо ви мешкаєте в багатоповерхівці не на останньому поверсі – проблема втрати тепла через покрівлю для вас неактуальна. Однак тим, хто має власний будинок або проживає в квартирі на горішньому поверсі, варто подумати, чи достатня теплоізоляція покрівлі, адже за законами фізики тепле повітря піднімається вверх і шукає можливість вийти назовні.
Як правило, для утеплення як стін, так і покрівлі використовують пінопласт, скловату чи мінеральну вату. Перш ніж обрати той чи інший матеріал, необхідно з’ясувати, який із них буде оптимальним для конкретної будівлі. Наразі на ринку є безліч пропозицій, однак варто звертати увагу не лише на ціну, а й на якість та коефіцієнти теплопередачі й опору теплопередачі.
Ці показники дають відповідь на питання, скільки матеріалу необхідно (щільність, товщина) для утеплення та дозволяють вирахувати відсоток економії витрат на енергоресурси. А при правильній теплоізоляції покрівлі вони можуть зменшитися суттєво, адже майже третина тепла, що раніше втрачалося, буде залишатися в оселі.
Забігаючи трохи наперед, варто додати: досить часто утеплення в нас робиться без відповідних розрахунків, так би мовити, для галочки. В результаті економії як такої нема, та ще й через зношеність чи пошкодження, неправильне встановлення тощо за кілька років утеплюючі матеріали доведеться міняти.
Кілька місяців тому в Україні почали діяти нові будівельні норми, що регламентують підвищення показників теплоефективності матеріалів, які використовуються в будівництві. Як не дивно, але чимало матеріалів на ринку не відповідають цим критеріям, вже не кажучи про будинки, збудовані 20 – 30 років тому. Хоча і в ті часи при будівництві враховувалися показники теплоопору та сейсмічної активності, нині вони, особливо перші, не витримують жодної критики.
Зовнішні стіни будинку чи квартири утеплювати також варто, а подекуди й необхідно. Причому не обов’язково покривати утеплювачем усю стіну – досить хоча б верхню її частину, адже, як уже зазначалося, тепле повітря піднімається наверх і, відповідно, саме в верхній частині стін тепловтрати максимальні.
Якщо зводять новий будинок, то розрахувати тип і кількість утеплювача нескладно – з огляду на використані матеріали. Але якщо споруда не нова, то перед утепленням стін варто з’ясувати, з чого вони (цегла, пориста цегла, піноблоки тощо) та якої товщини. Від цього залежать оптимальні тип, щільність та товщина утеплювача. Однак, щоб утеплювач слугував якомога довше, перед його монтажем необхідно здійснити роботи з гідро- та пароізоляції стін. Адже часто виникають ситуації, коли конденсат, який збирається між стіною та утеплювачем, руйнує останній, а в будинку може з’явитися на стінах грибок.
Ще однією великою проблемою наших будинків є відсутність якісної вентиляції. Варто розуміти, що обмін холодного та теплого повітря неможливо зупинити, і саме тому за відсутності нормальних вентиляційних каналів тепле повітря все одно шукатиме вихід назовні, в першу чергу через стіни, що згодом і призводить до появи вологості, грибка. А тому будівельники радять одночасно займатися як утепленням стін, так і вирішенням питання вентиляції приміщень.
Заміна вікна: варто поставитися відповідально
Останніми роками стало модно встановлювати вдома пластикові вікна. Переваг чимало, у тому числі щодо збереження тепла. Однак далеко не завжди нові вікна його нам гарантують. Як розповів нашому виданню підприємець Володимир Зозулич, котрий за фахом є інженером і вже багато років займається пластиковими вікнами, для Закарпаття, згідно з новими будівельними нормами, коефіцієнт опору теплопередачі для вікон становить 0,75. Щоб цього досягти, необхідно ставити вікна з енергозберігаючими склопакетами, до того ж обов’язково заповнені газом. «У простого склопакета (два скла по 4 мм на відстані 16 мм одне від одного) цей коефіцієнт – 0,35, отже він не відповідає нормам, – каже В. Зозулич. – Зараз і енергозберігаючий склопакет наближений до норм, але не відповідає їм, якщо не заповнений інертним газом (аргоном, кріптоном або ксеноном). Нині на ринку маємо перші два, а ксенон не використовуємо, бо занадто дорогий. У нормативи вкладається двокамерний склопакет із трьох стекол, два з яких є енергозберігаючими. Звичайні три скла також не відповідають будівельним нормам».
За словами пана Володимира, простий енергозберігаючий склопакет у 2-3 рази ефективніший за стандартне вікно, а якщо в ньому є газ – то в 4 рази! І що головне, ціна таких вікон відрізняється від простих пластикових усього на 10 – 20%, а економія тепла в рази вища.
Отже, якщо хтось таки вирішив замінити вікна, то варто вибирати вже нормативні – звертайте увагу не лише на кількість камер у профілі та його походження, а й на коефіцієнт опору теплопередачі, тип скла та наповненість пакета інертним газом. Заплатите не набагато більше, зате взимку можна буде зекономити на опаленні.
Рано чи пізно ми прийдемо до того, що використовуватимемо при будівництві виключно енергоощадні матеріали, які дозволяють мінімізувати витрати на енергоносії. У такому випадку подорожчання останніх не стане для нашого бюджету великим тягарем. Утеплення стін та встановлення енергоощадних вікон може укупі дати до 70% економії витрат на тепло. Відтак витрати на утеплення за кілька років повністю окупляться, а надалі приноситимуть власнику будинку чисту економію в сотні гривень щомісяця в осінньо-зимовий період.
Віктор ЛАЗОРИК, Закарпатська Правда