Найбільшу небезпеку взимку становить для нас ожеледиця. Тільки-но лід скує землю, люди падають на слизькій дорозі та тротуарах, ламають руки-ноги, а на автошляхах...
Найбільшу небезпеку взимку становить для нас ожеледиця. Тільки-но лід скує землю, люди падають на слизькій дорозі та тротуарах, ламають руки-ноги, а на автошляхах частішають випадки ДТП. Як уберегтися від зимового травматизму, аби не побувати в руках травматолога? На цю тему ми спілкувалися з завідувачем травматологічного відділення райлікарні Адальбертом МЕЗЕВОМ.– Адальберте Адальбертовичу, чи полегшили особливості цієї теплої зими роботу медпрацівникам травматологічного відділення?
– Коли ожеледиця – в нашому відділенні «аншлаг». По 30-40 хворих за день у травмпункті, а нам, у травматології, відтак оперативної роботи на два тижні вистачає. Люди падають на слизькій дорозі – і гіпс, гіпс, гіпс. Отож, правду кажучи, тепла зима дійсно трохи полегшила нам роботу. От два дні була в грудні ожеледиця. Пригадую ту неділю – наше відділення тоді за одну добу поповнилося 35-ма пацієнтами через травмпункт і ще шістьох було госпіталізовано.
– Чи правда, що в порівнянні з попередніми роками цьогоріч менше пацієнтів із зимовими травмами? Скільки людей загалом проліковано?
– Я не можу сказати, що значно менше, але дійсно-таки менше. Проте такого великого напливу хворих, як у минулому та позаминулому роках, й справді немає. З початку року в травматологічному відділенні проліковано вже 57 чоловік. Як бачите, працюємо в стандартному режимі. Дав би Бог, аби зима була такою й надалі.
– Традиційне питання: чи багато роботи додали працівникам травматології новорічно-різдвяні свята?
– На щастя, пройшли вони мирно, спокійно, тобто, ексцесів із використанням піротехніки в нас не було. А ось раніше такі випадки траплялися. Поступали до нас у відділення пацієнти з опіками кінцівок і з рваними ранами, коли петарди вибухали в руках. Але важких травм за всі ці роки, відколи піротехнічні вироби використовуються масово, дякувати Богу, не було. Зазвичай наші пацієнти-«піротехніки» – підлітки та молоді люди.
– Очевидно, снігопади і ожеледиця – ще попереду. Тож дайте, будь ласка, пораду нашим читачам: як правильно падати на слизькій дорозі, аби травми були незначними?
– По-перше, потрібно бути обачним і не поспішати По-друге, для сезону ожеледиці треба правильно підібрати зручне взуття. По-третє, на вулиці слід оминати слизькі ділянки, намагаючись ходити по посипаній від ожеледиці дорозі. Але не знаю, чи встигне хтось правильно згрупуватися, падаючи на слизькому тротуарі. Для цього людина має бути акробатом. Уявіть собі: це ж за долі секунди слід згрупуватися іще й зрозуміти та зметикувати, мовляв, як і на яку частину тіла краще падати. А ще раджу не ходити під дахами, де висять бурульки. Краще не полінуватися, а подивитися наверх. Якщо там є бурульки – оминайте їх. Бо травми, пов’язані з ними – дійсно важкі.
– Цікаво, яких пацієнтів із зимовими переломами кінцівок зазвичай більше – городян чи жителів сільських місцевостей?
– Кількість їх майже однакова. Але, враховуючи те, що в районі більше сільського населення, то маємо багато пацієнтів із сіл. Але і в місті їх є немало. Очевидно, в зв’язку з тим, що не дуже й виконують свої обов’язки комунальні служби. Адже щоразу бачимо, що як тільки настає снігопад (а він чомусь переважно припадає на кінець тижня, коли комунальники мають вихідні), то й сніг прибрати нікому. А ще якщо додасться й ожеледиця, то нам, травматологам, роботи – хоч відбавляй.
– Які ще травми характерні для зимового періоду?
– Однією з них є відмороження. Як правило, це стосується безхатченків та одиноких людей, які з певних причин не обігріли домівки. В цьому році ми вже мали три такі випадки, хоча страшних морозів ще й не було. Два відмороження закінчилися частковими ампутаціями стоп, один пацієнт готується до аналогічної операції. На жаль, проблема з відмороженнями актуальна кожен рік. І доволі часто закінчується оперативним лікуванням. А ось травми від опіків лікувати доводиться цілий рік, незважаючи на пори року. Згідно статистики, орієнтовно від 8 до 10 випадків досить серйозних опіків ми маємо щоквартально.
Ганна КОБАЛЬ,Новини Виноградівщини