«А де їх узяти?» – спитаєте Ви. Виростити вдома. Так-так, помідори теж бувають кімнатними, пише
«А де їх узяти?» – спитаєте Ви. Виростити вдома. Так-так, помідори теж бувають кімнатними, пише Зелене Закарпаття. І для того, аби справжні господині взимку не сиділи без діла, про особливості догляду за такими томатами розповість Василь Швець, фанат багаторічних кімнатних рослин.
Кожен з нас звик до того, що помідори – це однорічна рослина. Але окремі городники вирощують любительські сорти кімнатних багаторічних томатів, які за належного догляду можуть рости й плодоносити 3-4 роки. Найбільш поширені та найкраще пристосовані до кімнатних умов сорти Перуанські, Крайова і Черрі.
«Висівати насіння кімнатних помідорів можна у будь-яку пору року і перші стиглі плоди одержите вже через 90-95 днів після сівби, – стверджує Василь Швець. – Рослини, висіяні восени чи взимку, обов’язково потрібно досвічувати, щоб світловий день становив не менше 12 годин. За таких умов паростки не витягуються і добре розвиваються. Найкраще ростуть вони на південних вікнах, на просторих та світлих підвіконнях, коли температура не менша 20 °С».
Посуд для вирощування помідорів краще брати темного кольору, місткістю не менше 3-5 літрів. Обов’язково повинні бути дренажні отвори для вільного доступу повітря до коренів і для пропускання надлишкової води.
Ґрунтосуміш для кімнатних томатів має бути легкою за механічним складом і родючою. «Для цього я беру одну частину перегною, дві частини дернової землі та одну частину річкового піску. На один кілограм суміші додаю сірникову коробочку деревного попелу. Це джерело калію, який необхідний для нормального розвитку розсади, – розповідає пан Василь.
Висіваю насіння у невеликі стаканчики по 2-3 насінини. Поливаю теплим рожевим розчином марганцівки, накриваю плівкою і тримаю до появи проростків у теплому місці. Після їх появи переношу на підвіконня, де більше світла й прохолодніше.
Розсаду, що виросла до 10-12 см, пересаджую на постійне місце по одній рослині в горщик чи відро. Поливаю взимку свіжою сніговою або дощовою водою кімнатної температури. У такій воді міститься багато мікроелементів, що стимулюють ріст рослин».
Мінеральні добрива Василь Швець радить не застосовувати, якщо є можливість підживлення пташиним послідом (розчин з водою 1:25, настояний протягом тижня). Крім того, зверху на ґрунт можна насипати тоненький шар деревного попелу.
Кімнатні помідори не потребують штучного запилення, але треба під час цвітіння постукувати по стеблу паличкою, щоб краще запилювалися, а також обприскувати розчином борної кислоти (0,5 г на 10 л води) для інтенсивного зав’язування плодів.
Ну що ж, шановні читачі – вперед за насінням! Адже крім того, що при вирощуванні помідорів у вашому помешканні буде відчуватися запах літа, наявність такого мініатюрного городу на підвіконні в кризовий час може стати відмінною підпорою сімейному бюджету.
Вероніка Брудка
Кожен з нас звик до того, що помідори – це однорічна рослина. Але окремі городники вирощують любительські сорти кімнатних багаторічних томатів, які за належного догляду можуть рости й плодоносити 3-4 роки. Найбільш поширені та найкраще пристосовані до кімнатних умов сорти Перуанські, Крайова і Черрі.
«Висівати насіння кімнатних помідорів можна у будь-яку пору року і перші стиглі плоди одержите вже через 90-95 днів після сівби, – стверджує Василь Швець. – Рослини, висіяні восени чи взимку, обов’язково потрібно досвічувати, щоб світловий день становив не менше 12 годин. За таких умов паростки не витягуються і добре розвиваються. Найкраще ростуть вони на південних вікнах, на просторих та світлих підвіконнях, коли температура не менша 20 °С».
Посуд для вирощування помідорів краще брати темного кольору, місткістю не менше 3-5 літрів. Обов’язково повинні бути дренажні отвори для вільного доступу повітря до коренів і для пропускання надлишкової води.
Ґрунтосуміш для кімнатних томатів має бути легкою за механічним складом і родючою. «Для цього я беру одну частину перегною, дві частини дернової землі та одну частину річкового піску. На один кілограм суміші додаю сірникову коробочку деревного попелу. Це джерело калію, який необхідний для нормального розвитку розсади, – розповідає пан Василь.
Висіваю насіння у невеликі стаканчики по 2-3 насінини. Поливаю теплим рожевим розчином марганцівки, накриваю плівкою і тримаю до появи проростків у теплому місці. Після їх появи переношу на підвіконня, де більше світла й прохолодніше.
Розсаду, що виросла до 10-12 см, пересаджую на постійне місце по одній рослині в горщик чи відро. Поливаю взимку свіжою сніговою або дощовою водою кімнатної температури. У такій воді міститься багато мікроелементів, що стимулюють ріст рослин».
Мінеральні добрива Василь Швець радить не застосовувати, якщо є можливість підживлення пташиним послідом (розчин з водою 1:25, настояний протягом тижня). Крім того, зверху на ґрунт можна насипати тоненький шар деревного попелу.
Кімнатні помідори не потребують штучного запилення, але треба під час цвітіння постукувати по стеблу паличкою, щоб краще запилювалися, а також обприскувати розчином борної кислоти (0,5 г на 10 л води) для інтенсивного зав’язування плодів.
Ну що ж, шановні читачі – вперед за насінням! Адже крім того, що при вирощуванні помідорів у вашому помешканні буде відчуватися запах літа, наявність такого мініатюрного городу на підвіконні в кризовий час може стати відмінною підпорою сімейному бюджету.
Вероніка Брудка