Якщо дехто не уявляє найтеплішу пору року без кавунів чи персиків, то є й такі, які насолоджуються влітку багатством рослин. В усі часи вони були основним елементом...
Якщо дехто не уявляє найтеплішу пору року без кавунів чи персиків, то є й такі, які насолоджуються влітку багатством рослин. В усі часи вони були основним елементом нетрадиційної медицини та складовою ароматних, збуджуючих, чи, навпаки, розслабляючих напої. Останні особливо актуальні влітку з льодом, пише Зелене Закарпаття.Звісно, сотні років тому, коли на кожному кроці не було аптек, люди змушені були шукати допомоги у природі. Відтак, складали цілі «травники» – книги з використання рослин для оздоровлення та підтримки тонусу організму. У кожному селі була така собі бабуся, яка знала кожну травинку і її можливості.
Трави активно використовують і в кулінарії у якості приправ. Без трав'яних спецій, наприклад, не вживається жодне балканське блюдо.
Дедалі більшої популярності набувають трав'яні напої, зокрема, чаї. У багатьох країнах світу з ними пов'язані різні ритуали – від чайної церемонії у Китаї до обов'язкового і славнозвісного «файв-о-клок» в Англії. А надто без чаю не обходяться закарпатці, трав'яні чаї яких навчили пити гори… Сьогодні, окрім популярних чорного, червоного, зеленого є безліч інших сортів, більшість з яких є трав'яними. Складові для них можна зібрати на лісових масивах, на полонинах, а то й висадити на власному подвір'ї.
Перцева м'ята (Mentha piperita) є чи не найпопулярнішою серед використовуваних у лікарських та інших споживацьких цілях рослиною. Період цвітіння перцевої м'яти припадає на липень-вересень. У дикому стані ця рослина не росте. Виведена в Англії в 17 столітті шляхом схрещування диких видів м’яти: водяної та кучерявої. Вирощують перцеву м'яту у країнах з помірним кліматом повсюдно: у садах і на городах. Для висадження м'яти обирають сонячне місце і рихлий, родючий, досить вологий грунт. На вапняній землі вона втрачає свій аромат. Живці рослини висаджують влітку. Спочатку їх укорінюють у піску, а потім вже розміщують на постійному місці зростання. Розмножується рослина вегетативно: черешками або кореневищами. За літо посадку 2-3 рази розпушують, регулярно видаляють бур'яни. Також рослина потребує постійної підгодівлі: на 10 метрів квадратних по 250-300 грам суперфосфату, аміачної селітри та калійної солі. Жителька закарпатського села Плоске Мирослава Білей рекомендує весною в міру зростання м'яти провести її обрізку – тоді вона краще кущитиметься. У харчовій промисловості та медичних цілях використовують квіти, листя і стебла. Вони є складовими прекрасних напоїв, які мають як і суто медичне призначення (застосовують для лікування шлункових, кишкових захворювань, при хворобах жовчного міхура і печінки), так і розслабляючу, заспокійливу дію на організм. Напої вживаються і в холодному, і в гарячому вигляді. Влітку дуже смакує лимонад або холодний чай з м'ятою.
Рослина меліса має наукову назву «меліса лікарська» (Melissa officinalis). Родом з лісів Середземномор'я. Період цвітіння – липень-серпень. Висаджують її не лише в садах, а й на балконах. Меліса – досить невибаглива рослина, однак для зростання воліє пухкі, сухі, з хорошим вмістом добрив, грунти. Буяє цвітом у сонячних місцях. До речі, при нестачі сонця у листях рослини утворюється менше ефірної олії, а саме вона є найбільш цінним у мелісі. Пані Мирослава каже, що висаджує мелісу у саду розсадою. «При висадці насіння меліси на розсаду, заглубляйте їх не на велику відстань (приблизно на півсантиметра). Також слід враховувати, що між паростками меліси повинні бути проміжки близько 5 сантиметрів. Для кращого розвитку рослини удобряю грунт азотами». Така ж технологія висадки рослини і на балконах багатоповерхівок чи приватних будинків. Листя меліси додають у різні кулінарні витвори. З листя та квітів готують холодні та гарячі напої: їх називають кращими природніми заспокійливими та знеболючими ліками.Чебрець (Thymus) – сьогодні у садах закарпатців замінює троянди і бузок, оскільки, на відміну від них, має не лише естетичну, але, у більшій мірі, оздоровлювальну дію. Цвіте практично все літо, а його насіння дозріває у липні–вересні. Зовсім не вибагливий до умов зростання: йому потрібен легкий, трохи зволожений грунт на сонячному боці території. Підгодівля добривами для нього не є необхідною. Для використання збирають гілля, листя та квіти чебрецю. Рослина має широке застосування у кулінарії та медицині, а з її листя та квітів заварюють смачний, ароматний, духм'яний чай, який має відмінний розслабляючий ефект.
Напої з бузини (Sambucus ), яка включає 25 видів, теж цінуються любителями насолодитися чимось корисним, смачним, та й до того ж природнім. Найчастіш на Закарпатті висаджують саме бузину чорну та червону. Бузина, як і більшість лікарських рослин, полюбляє сонячне місце і багаті, вапняні грунти. Зате, ця рослина вартує такого догоджання. Бузина знешкоджує деяких садових комах, наприклад, п'ядака. Окрім того, вона є прекрасною складовою багатьох напоїв ( її додають у коньяк, вина). Як основу для чаю використовують кору, корень, квіти, листя і ягоди бузини, у залежності від мети застосовуння.Хороші напої готують на ромашці, звіробої, валер'яні тощо. А які смак і насолода від чаїв з ягід смородини, малини, суниці, ожини! Їх аромат за кілька метрів вабить… Тож насолоджуймося літніми дарунками!
Ольга Борсук
