У суботу, 19 липня, Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім.О.Духновича презентувало 4 лінгвістичні видання, які ляжуть в основу кодифікації...
У суботу, 19 липня, Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім.О.Духновича презентувало 4 лінгвістичні видання, які ляжуть в основу кодифікації русинської мови. Серед них Русинсько-російсько-українсько-латинський словник лінгвістичної термінології, Орфографічно-орфоепічний словник русинської мови, Граматика русинської літературної мови та Правила русинського правопису, передає кореспондент Нового Закарпаття.Шлях від ідеї до її матеріального втілення у книзі пройшов немалий. Вперше члени товариства заговорили про це ще у 2002 році. Попереду була кропітка робота, чимало досліджень, порівнянь із граматиками, які були написані раніше. Зокрема, упорядники 4 згаданих книг опиралися на документи, граматики Андрія Бачинського, Михайла Лучкая, Івана Панькевича, Августина Волошина та багатьох інших діячів та науковців.
«Перед нами було чимало питань: як писати, як називати, як усе впорядкувати. У результаті тривалих дискусій, опираючись на граматики відомих русинських будителів, ми все ж дійшли спільної думки. І сьогодні маємо результат. Це не ідеальна робота, бо ідеалу не існує. Але ми вже наблизилися до того, як би то все мало бути. І це дуже добре», — доповідав на засіданні товариства відомий громадський діяч, упорядник кількох із презентованих посібників Михайло Алмашій.Для того, щоб розпочати процес кодифікації русинської мови, до комплекту потрібна ще одна книга – по веденню ділової документації русинською мовою. Михайло Алмашій планує невдовзі розпочати роботу і над нею.
«Кодифікаційні матеріали побачили світ за сприяння народного депутата України Івана Бушка. Вдалося надрукувати по 150 примірників кожного з посібників», — зазначив голова товариства Юрій Продан. — Частину з них народний депутат передасть у парламентську бібліотеку, комітет з національних меншин, а також науковим експертам. Решту буде розповсюджено в області, зокрема, серед русинських письменників, журналістів, а також їх подарують бібліотекам і освітнім установам.«Пророблена дуже велика робота. Тримаючи у руках ці кодифікаційні матеріали, ніхто не посміє тепер сказати, що нас, русинів, немає», — зазначив Юрій Продан.