Гучна газова аварія в Ужгороді та дивні наслідки

Прокуратура завершила слідство у резонансній справі про газову аварію, що сталася в Ужгороді влітку минулого року. Матеріали вже передано на розгляд...

Прокуратура завершила слідство у резонансній справі про газову аварію, що сталася в Ужгороді влітку минулого року. Матеріали вже передано на розгляд суду.

Слідство тривало більше року, і його результати не можуть не дивувати. Виявляється, всю вину за аварію, що викликала в найзахіднішому обласному центрі України газовий колапс, покладено на організацію, працівники якої безпосередньо пошкодили газопровід середнього тиску. Зате до ПАТ «Закарпатгаз», неадекватність дій якого була очевидна в перші ж години після аварії, не висунуто ані найменших претензій. Не дивно, що за останні місяці в Ужгороді сталося ще кілька аварій з участю газовиків...

Суцільна дегазація

Нагадаємо читачам хронологію подій. Аварія сталася 29 серпня минулого року на вул. Руській. Безпосередня причина — земляні роботи, що їх Закарпатська філія ВАТ «Свемон-Захід» виконувала на замовлення ПАТ «Закарпаттяобленерго». Підрядник із допомогою спеціальної машини мав зробити прокол під дорожнім покриттям від вул. Антонівської до вул. Руської, щоб замінити пошкоджений високовольтний кабель. Хоча не мав ні погодження від «Закарпатгазу», ні дозволу Держгірпромнагляду на експлуатацію спецмашини, ні проекту роботи. Був лише дозвіл Ужгородського міськвиконкому на буріння, який діяв із 15 по 18 серпня і в якому зазначалося, що перед початком робіт необхідно отримати дозволи та погодження у відповідних структурах.

О 15-й годині бур, вийшовши не зовсім там, куди його направляли, пошкодив газопровід середнього тиску (металеву трубу півметрового діаметру), зробивши в ньому дірку розмірами 3 на 7 см, після чого газ із шипінням почав вириватися назовні. Через 15 хвилин на місце прибули викликані аварійники «Закарпатгазу». Протягом наступних двох годин рішенням керівництва «Закарпатгазу» вперше з часу прокладення газопроводу було відключено дві газорозподільчі станції (ГРС) — «Ужгород» і «Паладь-Комарівці». Після чого Ужгород і Ужгородський район (усього 27 населених пунктів) зі 170 тисячами споживачів до десяти днів залишалися без газу.

Це невеличке пошкодження труби спричинило газовий колапс для 170 тисяч закарпатців

 Таким чином невеличке, на кілька квадратних сантиметрів, пошкодження труби спричинило в Ужгороді хлібну кризу (більшість пекарень працює на газу), різке збільшення споживання електроенергії (ночами обласний центр потопав у темряві через відключення вуличних ліхтарів), тотальний дефіцит на електроплитки та відсутність елементарних побутових зручностей, таких як можливість приготувати їжу чи прийняти гарячий душ. Однак навіть такі радикальні заходи газовиків, як повне відключення газу, не запобігли НП з потерпілими. Через дві години після аварії, о 17.07, у кафе «Шериф», що по сусідству з пошкодженою трубою, стався вибух газо-повітряної суміші, внаслідок якого три особи отримали тяжкі опіки, одна з яких, працівниця кафе, 4 вересня померла.

Одразу після аварії прокуратура Закарпатської області порушила кримінальну справу за ст. 272 Кримінального кодексу — грубе порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Звинувачення пред'явили працівникам «Свемон-Захід», і їхня причетність до аварії очевидна. Однак чому при цьому Феміда заплющує очі на дії «Закарпатгазу», які були явно не адекватні ситуації, — незрозуміло.

Після НП на вул. Руській обласне управління Держгірпромнагляду провело розслідування причин аварії, в якому чітко перелічило прорахунки газовиків. На непрофесіоналізм їхніх дій вказували й інші джерела. Головні претензії до «Закарпатгазу» стисло можна описати трьома пунктами.

1. За внутрішніми інструкціями, «Закарпатгаз» зобов'язаний регулярно, мінімум один раз на тиждень, проводити обхід газопроводу середнього тиску з метою виявлення несанкціонованих земляних робіт, будівництва і т.д. Спеціальна машина для буріння простояла на вул. Антонівській 12 днів (вона кілька разів виходила з ладу, тому процес буріння дуже затягнувся), однак газовики її вперто не помічали.

2. На випадок пошкодження газопроводу розроблено «План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій» (ПЛАС), який передбачає чіткі дії газовиків, у тому числі негайне перекриття газу й евакуацію людей із небезпечної зони. Якби «Закарпатгаз» дотримувався ПЛАСу, групового нещасного випадку зі смертельним наслідком не сталося б.

3. Нарешті, тотальне перекриття газу для 170 тисяч споживачів на термін до десяти днів явно не відповідало невеликому пошкодженню труби. Газовики мали перекрити кілька засувок і відключити від газу лише невелику центральну частину міста. Засувки справді перекривалися, однак подальше відключення двох ГРС свідчить, що вони не спрацювали. Хоча за документацією «Закарпатгазу» — із засувками все гаразд.

DT.UA звернулося до прокуратури Закарпатської області із запитанням, чи дано юридичну оцінку цим прорахункам «Закарпатгазу». Ось що там розповіли.

Прокуратура встановила, що обхід газопроводу газовики проводили. Попередній раз — 22 серпня, востаннє — вранці 29-го, тобто в день аварії. Однак охоронювана зона газопроводу, яку перевіряє обхідник, становить по 15 метрів по обидва боки від труби. Тоді як спецмашина для буріння стояла за кілька десятків метрів від осі газопроводу, тобто поза охоронюваною зоною. Тому пред'являти претензії «Закарпатгазу» немає підстав.

Що стосується виконання вимог ПЛАСу, то виявляється, що в українському законодавстві немає такого поняття як примусова евакуація. Після пошкодження труби газовики зробили подвірний обхід прилеглих будинків, попередили людей про небезпеку і запропонували їм піти в безпечне місце. Таким чином ще до вибуху було евакуйовано 151 сім'ю. Газовики так само попереджали про небезпеку й пропонували піти геть відвідувачам та працівниці кафе. Однак ті знехтували попередженням, а примусово забрати їх із небезпечної зони повноважень не було.

Що стосується справності засувок. Через півгодини після пошкодження труби для локалізації аварії було опущено засувки на чотирьох ужгородських вулицях. За висновком експертів, залишки газу з перекритої системи мали виходити ще 122 хвилини. Візуально механізм показував, що засувки опущені, а ось перевірити, наскільки вони перекрили трубу, технічно дуже складно (для цього засувки необхідно вирізати, а потім знову врізати в систему, що потребує чимало коштів). За документами «Закарпатгазу», засувки справні, і стверджувати протилежне без експертизи немає підстав.

Таким чином, жодної зачіпки, яка б дозволила притягнути «Закарпатгаз» до кримінальної відповідальності, під час слідства прокуратура не знайшла.

Газ у повітря

Однак у «газовій справі» є ціла низка обставин, які вдалося виявити DT.UA і на які слідство чомусь не звернуло уваги.

Важко уявити, що обхідник «Закарпатгазу» під час двох обходів не помітив громіздку машину, яка протягом 12 днів стояла за кілька десятків метрів від газопроводу (не звернути увагу на таку спецтехніку просто неможливо). Однак навіть якщо таке припустити, це не може слугувати газовикам виправданням. Тому що 27 серпня, за два дні до аварії, працівники «Свемон-Захід» у присутності представника «Закарпаттяобленерго» за три метри від труби газопроводу (тобто прямо в охоронюваній зоні) викопали котлован, у який мав пройти бур спецмашини. Жодних погоджень із «Закарпатгазом» та іншими структурами для цього, знову ж таки, не виробляли. І якщо обхідник не побачив цього котловану вранці 29 серпня, то йому, напевно, наступного разу слід узяти собаку-поводиря, який супроводжує незрячих людей. До речі, під час перевірки нарядів обходу траси газопроводу з'ясувалося, що на одному й тому самому маршруті в різні дні обходу вказані різна кількість перевірених колодязів, різні номери будинків з підвалами і т.д. Тобто навіть обхідні наряди заповнювалися недбало. А те, що обхідник не побачив викопаного біля труби котловану, свідчить: обходу насправді не було. Якби був, аварії не сталося б.

Не викликає довіри й запевнення «Закарпатгазу» про евакуацію людей із небезпечної зони, що передбачено ПЛАСом. До речі, сам ПЛАС на момент аварії газовиками не був погоджений і затверджений відповідними структурами, його кинулися оформляти після аварії, заднім числом (що є грубим порушенням). DT.UA зв'язалося з одним із потерпілих — Євгеном Сабовим, який був відвідувачем кафе і внаслідок вибуху отримав тяжкі опіки. Хлопець разом із приятелем сидів на терасі від моменту пошкодження труби й до самого вибуху і бачив дії аварійників (точніше — їхню бездіяльність) як на долоні. Євген наполягає, що ніхто з попередженням про небезпеку й пропозицією піти з кафе до них не звертався. Після пошкодження труби лише прибігав якийсь хлопчина в цивільному й попросив не курити, оскільки сталося витікання газу. Якби відвідувачі кафе знали, що їм загрожує реальна небезпека, вони б одразу звідти пішли.

Безпосередньо біля місця аварії мешкають дві ужгородські журналістки — Ірина Бреза та Галина Ларіонова. Приватний будинок, у якому мешкає Ірина, стоїть за тридцять метрів від пошкодженої труби. Жінка розповіла DT.UA, що того дня весь час була вдома й добре чула вибух. Ніхто до них у будинок із попередженням про небезпеку не приходив. Галина Ларіонова живе в одноповерховому багатоквартирному будинку якраз напроти місця аварії, за десять метрів від пошкодженої труби. На прохання DT.UA вона розпитала своїх сусідів, котрі того дня весь час були вдома. Всі вони стверджують — до вибуху ніхто з пропозицією піти в безпечне місце не приходив. Нагадаємо, цей багатоквартирний будинок стоїть за десять метрів від місця аварії, а з часу пошкодження труби до вибуху минуло більше двох годин. Які 151 сім'ю «добровільно» евакуювали газовики — невідомо. Можливо, це ті люди, котрі після вибуху вибігли на вулицю подивитися, в чому річ, а назад у будинки повернутися не могли: їх не пустили? Але хіба це «добровільна евакуація»?..

Нарешті, про злощасні засувки. Через 15 хвилин після пошкодження труби, о 15.15, керівництво «Закарпатгазу», намагаючись локалізувати аварію, дало команду перекрити чотири засувки. Протягом 15 хвилин цю команду було виконано. Залишки газу справді можуть виходити з перекритої системи, як зазначають експерти, ще 122 хвилини, однак тиск газу майже одразу після перекриття мав істотно впасти. Проте він і не думав падати, — газ і далі виривався назовні, заповнюючи підземні комунікації. Ось чому через півтори години після пошкодження труби, о 16.23, керівництво «Закарпатгазу» прийняло рішення перекрити ГРС «Ужгород» і «Паладь-Комарівці». Другу ГРС перекрили о 17.00, і тільки через 1 год. 20 хв., о 18.20, тиск газу нарешті впав (хоча його залишки й далі виходили з системи). Той факт, що після перекриття засувок тиск не падав і «Закарпатгаз» був змушений перекрити дві ГРС, — пряме свідчення неробочого стану принаймні однієї з чотирьох засувок. Під час подальшої перевірки з'ясувалося, що колодязі засувок (які встановлювалися ще в радянські часи із 1971-го по 1986 р.) замулені, механізми — заіржавілі, хоча, згідно з документами «Закарпатгазу», вони регулярно проходили техогляд, кошти на який закладено в тариф для споживачів.

До речі, після перекриття ГРС «Закарпатгазу» довелося випустити з системи в повітря 67 тисяч кубометрів газу, а при поновленні газопостачання — закачати ще 54 тисячі кубометрів. Вартість цього газу (понад 2 млн. грн.) газовики намагалися повісити на «Свемон-Захід», вина якого — невеличка дірка в газопроводі.

Після явно неадекватних дій «Закарпатгазу» комісія з надзвичайних ситуацій облдержадміністрації дійшла висновку, що голова правління ПАТ «Закарпатгаз» Юрій Рибачок не відповідає займаній посаді. Свої прорахунки визнали й самі газовики: Ю.Рибачка звільнили з роботи, ряд посадовців перевели на нижчі посади. Натомість прокуратура не тільки не притягнула нікого із «Закарпатгазу» до кримінальної відповідальності, а навіть не направила в цю структуру жодного подання про усунення недоліків. Про причини такої дивної лояльності можна лише здогадуватися.

Чи зроблено висновки?

Головне питання цієї історії — чи зроблено належні висновки, і чи, у разі нової НП, все не піде по новому колу. DT.UA намагалося розпитати про це когось із керівників «Закарпатгазу». Однак у прес-службі зазначеної структури пояснили, що керівництво не має можливості спілкуватися з журналістами, які регулярно телефонують з одного й того самого приводу, а тому матеріал на тему торішньої аварії викладено на офіційному сайті ПАТ «Закарпатгаз». Ось кілька цитат із цього матеріалу. «Нове керівництво ПАТ „Закарпатгаз" крок за кроком втілює в життя заходи, запропоновані комісією з розслідування аварійної ситуації.

Зокрема, запроваджено надзвичайно важливу технічну новацію: закільцьовано два газопроводи Ужгородської та Паладь-Комарівської ГРС, які практично взяли у кільце Ужгород. Також визначено і забезпечено робочий стан 19 контрольних засувок, які дають можливість на випадок аварії ділити місто на 5 секторів і при потребі перекривати кожен сектор окремо (нагадаємо, що в прокуратурі DT.UA повідомили: експертизи засувок, яка б підтвердила їхню справність, ніхто не проводив через технічну складність і дорожнечу, до того ж усього в Ужгороді є не 19, а 69 контрольних засувок. — Авт.). Крім цього, внесено пункт про установку засувки, що дозволить в умовах аварійної ситуації відключати від газопостачання Ужгород і ліквідовувати наслідки аварії незалежно від інших населених пунктів району (на момент підготовки матеріалу цю засувку вже встановили, однак, по-перше, без електричного гідроприводу, що дало б змогу перекривати її диспетчеру натисканням кнопки, а по-друге, як повідомили DT.UA спеціалісти Держгірпромнагляду, саме місце засувки вибране невдало, — вона перекриватиме газ не тільки для Ужгорода, як стверджує «Закарпатгаз», а й для більшості сіл Ужгородського району. — Авт.)».

Цікаво, що на сайті Закарпатського управління Держгірпромнагляду також викладено матеріал на тему торішньої аварії. І тональність у нього зовсім інша. Наведемо кілька цитат, які стосуються перевірки цим відомством філій «Закарпатгазу» в жовтні минулого року (через два місяці після аварії). «Красномовним підсумком стали 420(!) виявлених порушень нормативно-правових документів, якими регламентується порядок, умови та безпека праці газовиків. Найголовнішим було те, що абсолютну більшість із виявлених безпосередньо після вибуху в Ужгороді причин трагедії газовики так і не спромоглися ліквідувати. Невдовзі змінилося й керівництво правління ПАТ, проте вести мову про реальні позитивні зміни у товаристві зі станом промислової безпеки та охорони праці поки не доводиться. Підтвердили цей вкрай сумний факт перевірки виконання раніше виданих приписів і розпоряджень, проведені протягом останнього місяця зими (через чотири місяці після аварії. — Авт.). Виявлено 414 нових порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. У 40 випадках довелося забороняти виконання робіт і експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки. За наслідками перевірок у лютому місяці до адміністративної відповідальності притягнуто 38 працівників ПАТ «Закарпатгаз»... Підсумовуючи сказане, змушені зробити невтішний висновок: жодних гарантій щодо неможливості повторення таких чи подібних трагедій, що сталася в Ужгороді наприкінці серпня минулого року, закарпатці на сьогодні не мають».

Та навіть після кількох перевірок Держгірпромнагляду й притягнення до адміністративної відповідальності «Закарпатгаз» усе одно не зробив належних висновків. У серпні нинішнього року, через рік після аварії на вул. Руській, його працівники під час ремонтних робіт розірвали оптично-волоконний кабель міжнародного зв'язку «Укртелекому». Як розповіли DT.UA у Львівській філії Дирекції первинної мережі ВАТ «Укртелеком», 22 серпня працівники «Закарпатгазу» проводили на окружній дорозі біля Ужгорода аварійні роботи.

Отримувати дозволи й погодження численних структур на випадок аварії немає необхідності, однак газовики були зобов'язані повідомити про свої роботи на гарячу лінію «Укртелекому», Водоканалу, МРЕМ та інших структур, щоб їхні фахівці у разі необхідності теж прибули на місце (такі телефонограми фіксуються у спеціальний журнал). Нічого цього «Закарпатгаз» не зробив. Його працівники просто почали копати екскаватором котлован і розірвали магістральну лінію «Укртелекому», яка забезпечувала міжнародні переговори. Під час «розбору польотів» «Закарпатгаз» чесно визнав усі претензії й заплатив за відновлення кабелю близько 12 тисяч гривень.

Фактично «Закарпатгаз» зробив те саме, що в серпні минулого року «Свемон-Захід»: виконував несанкціоновані роботи й спричинив аварію. Єдина різниця — наслідки, на щастя, були не такими масштабними. То про яку безпеку й гарантії неповторення торішньої трагедії можна взагалі говорити?..

P.S. Коли матеріал уже готувався до друку, стало відомо про ще одну газову аварію в Ужгороді. У понеділок 15 жовтня працівники міського водоканалу, копаючи екскаватором котлован, пошкодили 90-міліметрову трубу газопроводу середнього тиску на вул. Легоцького. Як з'ясувалося, після торішньої аварії в Ужгородській мерії так і не спромоглися створити механізм отримання дозволу на такі роботи, тому ремонтники проводять їх у самодіяльному режимі. Цього разу «Закарпатгаз» попередили про ремонт, отож представник ПАТ прибув вчасно. Однак одразу після початку робіт... пішов геть. Газопровід виявився не зовсім у тому місці, де він показував, тому ківш екскаватора його й пошкодив. Тепер контрольні засувки спрацювали (у цьому секторі їх було встановлено зовсім недавно), тому без газу залишилося всього 20 приватних будинків. Однак сам випадок, як і пошкодження міжнародного телефонного кабелю влітку нинішнього року, — вельми показовий.

Джерело: Дзеркало тижня