Закатайте губу: "роумінговий безвіз" не буде халявним .

Рада ЄС дала зелене світло на приєднання України до зони спільного роумінгу з ЄС. Це довгоочікуваний та історичний крок, що наближує нас до Європи. Проте є певні "але".

Однак фахівці попереджають: не варто спекулювати на темі "безкоштовних" хвилин та трафіку за кордоном з українським номером, а мобільний зв’язок в Україні через це, швидше за все, подорожчає. Про це пише УНІАН.

Рада ЄС на тижні порадувала українців: проголосувала за включення України до зони спільного роумінгу Євросоюзу. А це означає, що після впровадження цього рішення пільгові роумінгові тарифи, що почали діяти для українських біженців після початку повномасштабної війни, закріпляться остаточно, й наші громадяни більше не сплачуватимуть драконівські збори за послуги зв’язку у Європі.

"Оператори не списуватимуть по 30 гривень за хвилину розмови. Не треба буде й змінювати SIM-картки під час поїздок Європою. Крім цього, права споживачів будуть захищені за правилами ЄС", - написав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму Telegram-каналі.

Почувши новину, багато українців зраділи, уявляючи, як годинами розмовлятимуть з української SIM-картки, сидячи десь під Ейфелевою вежею у Парижі, або без кінця скролитимуть стрічку новин Facebook, навіть не намагаючись підключитись до безкоштовного Wi-Fi у Варшаві. Адже навіщо? Це ж коштуватиме – копійки, як і вдома.

Однак, маємо вас розчарувати – все не так просто. Приєднання до спільного європейського роумінгу – крок, безумовно, корисний і необхідний, але не "безлімітний". Халяви, на жаль, не буде.

Коли українцям очікувати на втілення в життя рішення про приєднання до спільного роумінгу з ЄС та скільки насправді після цього коштуватиме зв’язок? Ми спробували розібратись.

Європа відчиняє двері

Європейські країни ввели зону спільного роумінгу у 2017 році, і передувало цьому майже десятиліття обговорень та усунення бюрократичних перепон. Рішення було довгоочікуваним, оскільки раніше на телекомунікаційному ринку існувало негласне правило, що дозволяло оператору однієї країни стягувати нечувано велику плату за користування мобільним зв’язком з абонентів оператора іншої країни, щойно ті перетинали кордон.

"Режим обслуговування, відомий як Roaming Like At Home [з англійської – "роумінг як вдома"] був запроваджений, аби, по-перше, захистити права споживачів, які часто-густо потерпали від надмірних й непрогнозованих витрат, що могли сягати десятків тисяч євро. По-друге, у такий спосіб було прибрано чергові бар'єри на шляху створення дійсно єдиного ринку капіталу, товарів та послуг. Завдяки "роумінгу як вдома" європейці більше не мусять обмежувати себе в користування стільниковим зв'язком в будь-якій точці ЄС", - пояснює експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч.

Україна розпочала свій шлях до європейського роумінгу ще до початку повномасштабної війни, а хвиля українських біженців, що вимушено покинули свої домівки та мігрували у європейські країни, тільки прискорила цей процес.

За прогнозами експертки з євроінтеграції у сфері електронних комунікацій Мінцифри Софії Климчук, на фінальне рішення щодо вступу в європейський режим "роумінгу як вдома" можна очікувати вже наступного року.

Зараз, після схвалення Радою ЄС, вступ України до зони спільного роумінгу має погодити Комітет асоціації Україна – ЄС.

"Це має відбутися вже у травні. І далі почнеться відлік нашого дедлайну — 12 місяців на імплементацію більшості нормативних актів", - зауважує Климчук.

Як пояснила членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері електронних комунікацій (НКЕК) Лілія Мальон, протягом цих 12 місяців, що відводяться Україні на виконання "домашнього завдання", наша держава має розробити та прийняти відповідні нормативно-правові акти, які будуть уточнювати ті чи інші процедури взаємодії регулятора з операторами і операторів - з абонентами, а власне оператори – повинні внести відповідні зміни у свої системи розрахунків, змінивши принципи тарифікації та оповіщення абонентів, коли ті перебувають у роумінгу.

Щойно ця робота буде завершена, європейська сторона має оцінити, чи в повній мірі будуть виконані усі вимоги. І якщо ми отримаємо схвальну відповідь – двері до європейської роумінгової сім’ї остаточно відчиняться.

"Неслухняні" гігабайти

Втім, треба розуміти, що "роумінг як вдома" - не означає "безкоштовний" роумінг. Це означає, що певна кількість роумінгових хвилин та гігабайт трафіку буде включена до тарифного плану, яку абонент сплачує щомісяця. Аналогічно тому, як не існує й "безкоштовних" хвилин на дзвінки іншим операторам всередині країни, оскільки їхня вартість насправді з самого початку закладена у ціну пакету послуг зв’язку, який обрав собі користувач.

Базовий принцип "роумінгу як вдома" полягає в тому, що абонент отримуватиме умови, еквівалентні тим, які прописані у його "домашньому" тарифному плані, за винятком, хіба що, мобільного трафіку, якщо в домашньому тарифному пакеті передбачено його безлімітні або великі об’єми (приміром, від 10 гігабайт на місяць). Тобто, включені у вартість пакету SMS і хвилини у роумінгу мають бути доступні у тому ж об’ємі, як і вдома – а от інтернет-трафік вже може рахуватися по-іншому, і на безлімітні гігабайти розраховувати не варто.

"Абонент не буде мати безлімітні послуги роумінгу, тому що для операторів це буде, очевидно, збитково. Він буде отримувати, наприклад, об'єм хвилин і SMS, як у домашньому пакеті, але мобільний трафік може бути обмеженим", - пояснює членкиня НКЕК Лілія Мальон.

За її словами, граничний об’єм інтернет-трафіку, який лишатиметься у роумінгу еквівалентним домашньому тарифу без додаткової доплати – 5 гігабайт.

Це означає, що, якщо домашній пакет абонента передбачає 5 або менше "безкоштовних" гігабайт на місяць – вони лишатимуться такими ж і у Європі. Якщо ж більше, - наприклад, 10, 30 або безліміт, – оператори застосовуватимуть певну формулу, за якою вираховуватимуть, скільки трафіку зможуть використовувати їхні клієнти без додаткової комісії.

Приведемо приклад. Припустимо, в Україні абонент сплачує на місяць 200 гривень, і отримує за це на місяць 100 "безкоштовних" хвилин, 100 SMS і 10 гігабайт трафіку. У такому випадку у роумінгу він отримає 100 хвилин на розмови, 100 SMS, але вже не 10, а, приміром, 5 гігабайт інтернет-даних. Якщо ж вдома він міг використовувати не 10, а 20 включених у вартість тарифу гігабайт інтернету, то за кордоном зможе вільно використовувати близько десяти.

Така асиметрія продиктована тим, що у кожній країні Європи плата за інтернет-трафік розраховується по-різному: у деяких державах мобільні оператори дають у своїх тарифних планах лише по 2-3 гігабайти "включеного" інтернету, а у інших – діють безліміти. А тому українським операторам доведеться балансувати та вираховувати, які обмеження по інтернету запроваджувати для того чи іншого українського тарифного плану у конкретній європейській країні. Як стверджує Мальон, для цього українські провайдери стільникового зв’язку матимуть чіткі інструменти.

Скінченне задоволення

Також важливий нюанс – роумінг розрахований виключно на туристів. Тобто за нормальних умов ви не зможете півроку жити у країні Європи та весь цей час користуватися пільговими роумінговими хвилинами зі свого українського пакету зв’язку, оскільки це регулюється так званою "Політикою чесного використання", розробленою для того, щоб абонент не зловживав надлишковим споживанням послуг у роумінгу.

"Приєднання України до роумінгової зони ЄС стосується, у першу чергу, тимчасово подорожуючих, які не перебувають у роумінгу постійно. Загальне правило полягає в тому, що якщо ви проводите більше часу вдома, ніж за кордоном, або користуєтеся мобільним телефоном більше вдома, ніж за кордоном, ви можете платити за стандартними внутрішніми цінами за дзвінки, SMS та послуги передачі даних, коли подорожуєте в ЄС. Загалом, це не має перевищувати 3-4 місяців на рік", - додає членкиня НКЕК Мальон.

Тобто передплатити дешевий український пакет послуг зв’язку, поїхати жити у Люксембург та безлімітно дзвонити і есемесити по смішним за мірками цієї країни цінам, на жаль, не вийде. А там, де буде перевищення дозволеної тарифом кількості пільгових хвилин та трафіку – стягуватиметься доплата за понаднормове використання сервісів, яка може болісно бити по гаманцю.

То як тоді бути з українськими біженцями, які вже понад рік живуть у країнах Європи та користуються пільговими роумінговими тарифами, - спитаєте ви? А це вже тимчасове виключення з правил.

Із початком повномасштабної війни, буквально з перших днів російського вторгнення, українські та європейські оператори скооперувались і почали надавати "безкоштовний" (хоча й обмежений певною кількістю хвилин та трафіку) роумінг, аби українські біженці мали стабільний зв’язок із рідними. Це було жестом гуманітарної допомоги від європейських партнерів.

Навесні минулого року за сприяння регулятора за сприяння НКЕК, Європейської комісії, Європейського парламенту і мобільних операторів була укладена угода про доступний роумінг для українців, яка згодом була подовжена, і діятиме щонайменше до 7 червня поточного року.

"Ця спільна угода була своєрідним місточком і плавним переходом для українських операторів до приєднання до "роумінгу як вдома" ЄС. Це - прецедент. Такого механізму ще ніколи у Європі не було. І оскільки дуже добре спрацювалися українські і європейські оператори на рівні своїх комерційних угод, це відкрило для нас у великій мірі такий практичний діалог щодо приєднання України до "роумінгу як вдома"", - додає Мальон.

Але емпатія до українців та бажання допомогти не можуть бути безмежними. Тому вже в цьому році українські оператори були змушені зменшувати кількість "безкоштовних" хвилин та мобільного трафіку у своїх пакетах, порівняно з минулим роком.

"Умови, які європейські оператори надавали у 2022, були виключно тимчасовими - як акт підтримки українців. Ніхто не приховував, що вони не діятимуть постійно. Але ідея в приєднанні до зони євророумінгу полягає в тому, щоб послуги зв’язку були доступними. Такими вони й будуть", - пояснює PR-директор оператора "Vodafone-Україна" Вікторія Рубан.

Камені спотикання

Українські оператори неохоче відповідають на питання, чи будуть вони вимушені підіймати тарифи після приєднання до спільної зони євророумінгу. І, насправді, прогнозувати конкретні цінові питання поки зарано, оскільки попереду – складна робота з ведення перемовин з європейськими партнерами.

Однак, вже зараз зрозуміло, що послуги зв’язку в Україні на сьогодні – найдешевші з усіх країн Європи. А отже, доведеться підлаштовуватися. Європейські оператори не працюватимуть собі "в мінус", отже, може виникнути певний дисбаланс витрат і доходів європейських і українських мобільних компаній, покрити який доведеться, в тому числі, підвищенням цін в Україні.

За даними профільної міжнародної асоціації GSMA, у березні 2023 року Україна мала найменший показник ARPU [середній дохід на одного абонента] в Європі – трохи більше за 2 долари на місяць. Навіть у Молдові та Грузії цей показник вище. Для порівняння, у Польщі ARPU сягає близько 9 доларів. А найдорожча країна в світі за вартістю мобільного зв’язку – це Монако із показником середнього доходу з одного абонента у 100 доларів на місяць!

І, як пояснює експерт Роман Хіміч, правда в тому, що коли абоненти з країн Балтії, де вартість мобільного зв’язку плюс-мінус співставна з Україною, подорожують до умовного

Люксембургу, далеко не усі їхні тарифні пакети можуть вільно працювати у "роумінгу як вдома".

Вірогідніше за все, така сама доля чекатиме і на Україну, і теплі європейські обійми не поширюватимуться на наші найдешевші тарифні плани.

"Маржинальність надання послуг роумінгу у межах Єврозони суттєво відрізняється від маржинальності, якою ми звикли оперувати. Але ми вирішуємо це питання шляхом перемовин з європейськими партнерами, тому що європейський регламент - це не тільки роздрібні тарифи, він регулює і тарифи на оптовому ринку, встановлює максимальний рівень. Наприклад, на цей рік, максимальна вартість одного гігабайту інтернет-трафіку це 1,8 євро. Це майже 80 гривень. "Київстар", наприклад, у тарифних планах дає набагато більше інтернет-трафіку, навіть у найдешевших. Ми з партнерами, звичайно, намагаємося домовитися щодо значно кращої ціни на міжнародному рівні, ніж 1,8 євро за гігабайт, і таким чином задовольнити свої бізнес-потреби з точки зору маржинальності сервісів", - розповідає керівник департаменту додаткових послуг та операторських відносин компанії "Київстар" Олександр Галушко.

При цьому, оператори визнають, що з кимось із європейських партнерів домовитись щодо ціни простіше, а з деякими – виникають труднощі. В результаті, в певних європейських країнах послуги роумінгу виходять в "плюс" для українських компаній, а в деяких – наші оператори працюють у збиток.

Втім, можемо заспокоїти тих читачів, які в Європу не їздять і переплачувати за можливість інших вільно там спілкуватися не хочуть – не усі тарифні плани обов’язково мають включати у себе послугу "роумінгу як вдома". А, отже, ріст цін на зв’язок в Україні, якщо він відбудеться, торкнеться не усіх пакетів.

"Не на всіх тарифних планах, - і це прописано в регламенті, - має забезпечуватися "роумінг як вдома". Тобто оператор має надати можливість клієнту перейти на тарифний план, який передбачає "роумінг як вдома", але не кожен тарифний план має бути готовий до "роумінгу як вдома"", - пояснює Галушко.

Переваги європейського спілкування

Вже зараз можна зробити висновок, що навіть після остаточного приєднання до європейського "роумінгу як вдома" цінові пропозиції для українських абонентів, що користуються рідними номерами за кордоном, вже не будуть такими вигідними, як у 2022 році. Втім, якщо зняти рожеві окуляри, це й так зрозуміло – нема чого порівнювати тимчасове бажання допомогти українцям, що втекли від війни, із реальними ринковими умовами. До того ж, нові тарифні пропозиції все одно будуть значно вигідніші за ті, що ми бачили до початку повномасштабного вторгнення.

Незважаючи на певні незакриті цінові питання, європейський роумінг має цілий ряд переваг для абонентів, і передбачає, зокрема, відповідальну систему сповіщення про те, скільки і за що вони платять.

"Європейське законодавство має дуже багато вимог саме по інформуванню оператором свого абонента. Це так звана політика прозорості і поінформованості. Наприклад, щойно перетинається кордон, ми і зараз отримуємо SMS, яка нам говорить, скільки коштуватиме роумінг, як ми можемо замовити ті чи інші послуги тощо. У "роумінгу як вдома" абоненти також будуть отримувати цю SMS, але вона міститиме більше інформації щодо умов тарифікації", - розповідає членкиня НКЕК Мальон.

Також, за словами експертки, оператор повинен бути інформувати абонента, щойно той використає 80 відсотків з дозволеного пакету та буде наближатися до зміни умов та вартості отримання послуг. Тобто інформування клієнта про понаднормове витрачання коштів постфактум відійде у минуле, і абоненти зможуть значно краще оперувати своїми фінансами.

"Бувають й інші приклади. Наприклад, коли абонент випадково підключиться не до наземної телекомунікаційної мережі, а до будь-якої іншої. Приміром, сяде на борт літака, забуде увімкнути режим польоту і впіймає супутниковий зв’язок (мається на увазі послуга "роумінг на борту", що доступна у деяких авіакомпаній та мобільних операторів, - УНІАН), який коштує у рази дорожче. Це працює для літаків, коли може бути випадкове з’єднання, а також часто і для круїзних лайнерів. У такому випадку абонент одразу ж отримає SMS: "Зверніть увагу, ви більше не перебуваєте в наземних мережах, тому будьте обережні з роумінгом" - а не дізнається про це в кінці місяця, отримавши космічний рахунок. Тобто, "роумінг як вдома" передбачає зручні процеси інформування абонента, щоб зробити ще прозорішою його споживацьку поведінку", - додає Мальон.

Також європейський роумінг передбачає суворі вимоги до надання якості послуг. Якщо вдома абонент користується зв’язком 4G, то і у подорожі, там де є така технічна можливість, оператори зобов’язані надавати абоненту саме 4G.

Приєднання до європейської сім’ї тягне за собою велику кількість переваг для споживачів. А от скільки ми матимемо за цю якість сплатити – дізнаємося вже наступного року. Сподіватимемось, від цифр не перехопить дихання.

Нагадаємо, Таємниці назви та легенди найбільшої річки Закарпаття | Голос Карпат (goloskarpat.info)

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber