1. Новини Закарпаття
  2. >

"Земля, рента та акциз": на що та кому Рада хоче підвищити податки, - РБК

23.09.2021 21:14 Аналітика ВАЖЛИВО

У верховній раді планують "перекроїти" податковий кодекс.

У верховній раді планують

Далі подаємо вам статтю видання РБК-Україна:

Парламент майже готовий поставити крапку з податковим проектом №5600. Його спочатку назвали "ресурсним", маючи на увазі, що він забезпечить зростання бюджетних доходів. Але після фінальних правок держскарбниця може отримати менше, ніж планували чиновники.

Масштаб змін все одно вкрай насторожує лобістів, які вимагають від влади не форсувати прийняття проекту і не перекроювати Податковий кодекс. Детальніше про те, що зміниться для бізнесу та українців і чи буде підвищення податків – нижче у матеріалі.

Верховна рада сьогодні, 23 вересня, планувала ухвалити проект закону зі змінами до Податкового кодексу (№5600). До розгляду документа депутати повернуться через 10 днів. Ще перед першим читанням політики та ЗМІ поквапились назвати законопроект "антиолігархічним". Ряд норм у ньому дійсно зачіпає інтереси великих гравців – від промислових структур Ріната Ахметова і Вадима Новинського до аграрних підприємств Юрія Косюка і Олега Бахматюка.

Проект, підготовлений Мінфіном, буквально перекроює Податковий кодекс. Тут і перегляд ставок рентної плати за видобуток руди, і скасування пільг для виробників курятини, і питання "зеленої" енергетики. Але за фактом у проекті виявилося куди більше змін для "неолігархічного" бізнесу і громадян – від податків з продажу житла і с/г продукції до сплати податку на прибуток, ренти телеком-операторам і плати за землю.

До першої редакції документа, схваленої ще у липні, депутати подали понад 11 тисяч правок. Щоб голосування не затягнулося на місяці, у "Слузі народу" вирішили використовувати спеціальну процедуру, за якою депутати не зможуть ставити на підтвердження відхилені профільним комітетом правки. Бізнес категорично проти такого рішення, наполягаючи на детальному розгляді проекту.

РБК-Україна вивчило фінальну версію законопроекту, виділивши ключові норми і відмінності у порівнянні з базовою редакцією, внесеною у Раду Кабміном.

ПДВ на квартири, податок на землю та с/г продукти

Багато суперечок перед голосуванням у липні стосувалося сплати ПДВ з другого і подальшого продажу житла. Критики цієї ідеї побоювалися, що за фактом інвестори у нерухомість будуть змушені платити за квадратні метри на 20% більше від ціни забудовника. У Мінфіні запевняли, що заплатять тільки ті, хто займається перепродажем нерухомості, уникаючи податків. Фінансовий комітет, зрештою, цю норму відкинув.

Але у проекті залишився пункт про сплату податку на доходи фізосіб за ставкою 18% при продажу третього і більше об'єктів нерухомості. За винятком випадків, коли квартири і будинки дісталися у спадок. І якщо у першій редакції обкладалася податком вся вартість нерухомості, то у фінальній версії вказали, що платити потрібно буде тільки з чистого доходу, тобто з різниці.

Ряд нововведень, якщо Рада схвалить проект, очікує власників сільгоспземлі. Для них, серед іншого, запровадять поняття мінімального податкового зобов'язання (МПЗ). Планувалося, що його потрібно буде заплатити вже за 2021 рік. Але при доопрацюванні проекту термін продовжили на рік, тобто у 2023 році доведеться сплатити мінзобов'язання за 2022 рік. Виняток буде для фізосіб, чиї ділянки розташовуються у межах населених пунктів. Раніше не нараховувати МПЗ хотіли тільки на землю площею не більше 0,5 га.

Чиновники також активніше візьмуться за податки з доходів фермерів, які реалізують вирощену ними ж сільгосппродукцію. Пільгу зі сплати податку на доходи фізосіб отримають ті, чий дохід від продажу не перевищує 12 мінімальних зарплат – сьогодні це 72 тисячі гривень. Спершу ж йшлося про те, що від сплати ПДФО позбавлять тих, хто отримує дохід від продажу продуктів, вирощених на 0,5 га.

Рента, акцизи та "зелені" тарифи

Мобільних операторів очікує індексація ставок акцизів на радіочастотний ресурс на 5%, випливає з проекту змін до ПК. З цієї галузі Мінфін хоче додатково зібрати понад 100 млн гривень, незважаючи на досягнуту кілька років тому домовленість про замороження ставок. Натомість оператори обіцяли за свій рахунок розвивати мережі 3G і 4G. Тепер у Мінфіні вказують, що мораторій на зміну ставок не вводився. До того ж їх не переглядали з 2017 року, тоді як чистий дохід телеком-компаній за цей період зріс на 40% і більше.

Мабуть, найбільш грошова для держскарбниці норма у проекті №5600 стосувалася рентної плати при видобутку залізної руди. При високих цінах на світових ринках додаткові доходи бюджету могли зрости майже на 30 млрд гривень. Як цього хотіли досягти і чому нічого не вийде?

Спочатку у Мінфіну була ідея затвердити три ставки – 3,5-5-10% – залежно від ціни руди на світовому ринку – до 100 доларів і нижче, від 100 до 200 доларів і вище 200 доларів. Чим дорожче коштує руда, тим більше заробіток компанії, яка її видобуває і продає, отже, тим вище ставка ренти. І навпаки – чим ціна нижче, тим і ставка нижче. Індикатор ціни руди для розрахунку ренти – котирування на майданчику Platts.

Ще торік ціни на залізну руду буквально злетіли на тлі попиту з боку Китаю та інших країн. Українські експортери на цьому непогано заробили, причому як по залізорудній сировині, так і металургійній продукції. Але період надприбутків, схоже, підійшов до кінця. Світові ціни на руду з вмістом заліза 62% вже обвалилися з піку на рівні 215 доларів за тонну в середині липня до позначки нижче 100 доларів за тонну. Через що план Мінфіну зібрати більше ренти явно виглядає малореальним, якщо, звичайно, ціни не почнуть знову стрімко зростати.

Що цікаво: за старою податковою моделлю бюджет отримає більше рентної плати, ніж зараз, використовуючи диференційовану шкалу, коли вартість сировини торгується нижче 100 доларів. За оцінками Мінфіну, недобір в такому випадку може скласти близько 0,8 млрд гривень. Тоді як при цінах вище 200 доларів скарбниця могла отримати на 29,6 млрд гривень більше.

На цьому тема руди не закрита. У фінансовому комітеті відкоригували формулу розрахунку рентної плати, виключивши з вартості доставки (це одна зі складових формули) логістику в Китай. Все тому, що велика частка сировини споживається металургійними комбінатами безпосередньо в Україні і не вимагає високих витрат на доставку, як це враховується в даних Platts.

Депутати також вирішили виключити з проекту норму, якою скасовувалася пільга для підприємств "зеленої" енергетики зі сплати акцизу. Політикам нагадали про меморандум, в тому числі і з іноземними інвесторами у відновлювані джерела енергії, згідно з яким влада зобов'язалася різко не змінювати правила гри на ринку і сприяти бізнесу в погашенні заборгованості за "зеленим" тарифом. Натомість, як відомо, бізнес ще рік тому погодився на зниження тарифу на е/е, що виробляється на сонячних (СЕС) і вітряних електростанціях (вес).

Набагато менше пощастило птахівникам. Їх, згідно з проектом, виключають з 4-ї групи спрощеної системи, переводячи на загальні правила оподаткування. Спроби вибити фабрики великих агрохолдингів з єдиного податку не один рік терпіли фіаско. Тепер же для підприємств цієї категорії, за винятком курятини, передбачили п'ятирічні канікули зі сплати податку на прибуток.

В ході доопрацювання проекту в ньому також з'явилося кілька нових ідей, як п'ятнадцятирічна пільга для компаній з шахтарських регіонів. Їм, ймовірно, нададуть преференції щодо звільнення від сплати ПДВ при імпорті обладнання, податку на прибуток, оренди державних і комунальних ділянок. Комітет також погодився дозволити колишнім державним службовцям, які з 2010 року "не виконували публічні функції", взяти участь у податковій амністії, що стартувала цього року.

Швидко і таємно: чому бізнес проти

Багато питань у бізнесу викликали не тільки ставки, але і зміна в правилах адміністрування і деякі норми регулювання роботи юросіб. Як, наприклад, заборона на виїзд керівнику компанії, що має борги. Контролюючий орган – Податкова служба – зможе через суд домогтися рішення про заборону на виїзд.

Приводом для звернення до суду спершу пропонувався непогашений протягом 30 днів податковий борг. Тепер цей термін, враховуючи критику бізнесу, переглянули до 240 днів. У комітеті також додали, що заборону на виїзд можуть зняти, якщо керівництво компанії-боржника змінилося або розпочато судову процедуру банкрутства.

Крім того, Податкова служба, згідно з нормами проекту №5600, зможе стягувати борг за самостійно задекларованими податками без обмежень за сумою і без звернення до суду. Але термін боргу у даному випадку має бути не менше 90 днів.

Ще одна дискусійна ідея – обмеження щодо списання збитків минулих років. Це може торкнутися нових інвестиційних проектів, які отримують збитки як мінімум у перший рік роботи. Донедавна ці збитки дозволяли списувати, зменшуючи податок на прибуток у наступні роки.

Але у Мінфіні вважають, що компанії відверто зловживають цією лазівкою у Податковому кодексі, "малюючи" собі збитки, наприклад, через девальвацію гривні, що трапилася у 2014 році. Тепер же у редакції фінкомітету великі компанії зможуть враховувати збитки до повного їх погашення, але частинами – по 50% на рік. Нові правила можуть застосовувати вже у звітності за 2022 рік. Якщо збитки не перевищують 10% від фінрезультату, їх дозволять врахувати у повному обсязі.

Ряд змін стосується і роботи тютюнового ринку. Комітет схвалив ідею змінити порядок сплати роздрібного акцизу з сигарет у розмірі 5%. Якщо зараз гроші до місцевих бюджетів перераховує рітейл за фактом продажу, тепер сплату акцизу покладуть на виробників та імпортерів. Це буде вимивати кошти з компаній, враховуючи опцію авансових платежів по акцизу. Крім того, виробникам тютюновмісних виробів для електронагрівання (ТВЕНи) доведеться вказувати максимальні роздрібні ціни на пачках.

Бізнес асоціації ще з літа піддали проект №5600 різкій критиці. Питання не тільки у тому, що змінює документ. Але і у тому, як влада форсує ці зміни, не приділяючи належної уваги консультаціям з бізнесом і у черговий раз порушуючи принципи стабільності законодавства, гарантовані в ПК. Іншими словами, компаніям банально не дають часу на переоцінку своїх бізнес-процесів і підготовку до нових правил.

"Бізнес-спільнотою було надано низку коментарів та зауважень щодо положень, які призведуть до посилення фіскального тиску на сумлінних платників податків. На жаль, поки коментарі та зауваження не були враховані", – говорив раніше голава Американської торгової палати Андрій Гундер.

Ідея голосувати проект за скороченою процедурою також викликає занепокоєння, враховуючи, що фінкомітет лише минулої п'ятниці закінчив затвердження фінальної версії документа до другого читання. З підсумковим варіантом правок бізнес ще не знайомий, кажуть в Європейській Бізнес Асоціації.

"Складається враження, що таким чином просто хочуть поспішно прийняти норми, на неприйнятності яких підкреслював бізнес, і щоб у бізнесу не було можливості висловитися", – зазначила виконавчий директор ЄБА Ганна Дерев'янко.

Читайте на ГК:Заради нового кредиту МВФ уряд готовий пожертвувати зарплатами українців
Читайте на ГК:У Мінсоцполітики розповіли, як нараховуватимуть субсидії
Читайте на ГК:Каменських продемонструвала, як йти до своїх цілей (ВІДЕО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...