Е-гривня на підході. Як світ переходить на крипту та що зробила для цього Україна.

Звичні способи розрахунку невдовзі доповнять офіційні цифрові валюти. Для чого центральні банки світу їх впроваджують?

"Криптореволюція" крокує планетою. Вона не обходить стороною майже жодну країну світу, зокрема й Україну. 8 вересня Верховна рада зробила крок до унормування криптоактивів, повідомила ЕП.

У світі лишилось мало людей, які ніколи не чули слова "біткоїн" чи "майнинг". Для торгівлі "криптою" створюють цілі біржі та вибудовують інфраструктуру, якій може позаздрити український фондовий ринок.

І поки для користувачів торгівля криптовалютами вже стала буденністю та можливістю заробити, для урядів та регуляторів криптовалюта перетворилася на джерело численних проблем: від потенційного використання у фінансуванні тероризму до складнощів з контролем інфляції та забезпеченням стабільності.

Якщо не можеш щось побороти, то очоль це. І схоже, що цією приказкою озброїлася низка центральних банків – від Народного банку Китаю до українського Нацбанку. Сьогодні в різних куточках світу вивчаються, тестуються, а десь вже навіть повноцінно випускаються в обіг, цифрові валюти центральних банків (Central Bank Digital Currency або CBDC).

На відміну від Bitcoin чи інших недержавних криптовалют, курс CBDC буде стабільним та прив’язуватиметься до основної валюти країни, тож заробити на його "стрибках" не вийде.

Натомість запровадження CBDC суттєво спростить доступ населення світу до фінансових послуг, здешевить грошові перекази та розрахунки і потенційно вб'є готівку.

Разом з цим CBDC несуть й цілу низку ризиків, адже загрожують просто перевернути всю фінансову систему, якою ми її знаємо, та залишити без заробітку традиційні платіжні системи та комерційні банки.

Що ж таке CBDC, чому їх так гаряче намагаються запровадити центробанки світу та чи дійсно вони можуть докорінно змінити наше життя?

Що таке CBDC і чим вони відрізняються від звичайних електронних грошей

Цифрові валюти центробанків можуть здійснити справжній переворот у світі фінансів. Їхня поява буде настільки ж революційною, як поява пластикових карток чи використання комп’ютерів у банківській сфері.

На перший погляд, використання CBDC нічим не відрізняється від звичних безготівкових розрахунків. Наприклад, за їх допомогою так само можна буде розраховуватися за товари смартфоном, як і за допомогою Apple Pay чи Google Pay.

В чому ж їхня принципова новизна та революційність?

Щоб відповісти на це запитання, потрібно зазирнути за лаштунки безготівкових транзакцій.

Всі грошові розрахунки – будь-то переказ грошей з картки на картку або оплата товару смартфоном – відбуваються завдяки банкам. Коли хтось купує товар, банк списує кошти з його рахунку і зараховує їх на рахунок продавця. Якщо рахунок останнього відкрито в іншому банку, то для проведення операції здійснюються міжбанківські перекази.

Іншими словами, сучасні електронні гроші – це цифри, записані на рахунках у банках. Для банку залишок на вашому рахунку є частиною його зобов’язань. Саме можливість банку виконати це зобов’язання у будь-який момент і надає цим "записам" вартісну основу. Адже клієнти знають, що у будь-який час вони можуть прийти до відділення чи банкомату та обміняти "запис на рахунку" на готівку.

На відміну від традиційних електронних грошей, цифрові валюти центробанків – це не просто запис на рахунку, а повноцінний еквівалент готівки, що існуватиме у вигляді коду. Вони є грошима самі по собі та ніяк не залежать від здатності банків чи інших фінансових посередників їх обслуговувати. Тому розрахунки ними будуть набагато дешевшими.

За розрахунки карткою банки стягують комісію. Її закладають у ціну товару, від чого не у захваті роздрібні торговці та малий бізнес. Під тиском останніх парламент навіть хотів ухвалити закон, що обмежує комісію. Цього не сталося лише тому, що банки вирішили добровільно зменшити його розмір.

Те, як побудована система безготівкових розрахунків сьогодні, робить їх доволі дорогими (через комісії) та довгими (міжбанківські та міжнародні перекази, які можуть тривати кілька днів).

Ба більше, ці перекази є ще й не надто надійними, адже банк, у якому у відкрито рахунок, у будь-який момент може збанкрутувати, і власник втратить доступ до своїх коштів.

Як працюють CBDC? Концепція передбачає, що розрахунки криптовалютою центробанків залучатимуть мінімум посередників, а то й відбуватимуться взагалі без них.

Кожен охочий матиме власний електронний гаманець (подібний до тих, на яких зберігають Bitcoin). А під час купівлі товарів чи інших розрахунків крипто-гроші просто пересилатимуться з одного гаманця на інший – без посередництва банківських рахунків чи міжбанківських переказів.

CBDC стануть своєрідною готівкою, яка існуватиме в електронній формі. Їхня вартість ніяк не відрізнятиметься від традиційних грошей. Наприклад, 1 електронна гривня дорівнюватиме 1 грн як на банківському рахунку, так і в звичайному гаманці.

Детальніші характеристики цифрових валют різняться залежно від центрального банку, який задумується над їхнім впровадженням.

Зокрема, CBDC можуть використовувати технологію блокчейн (як і Bitcoin), так і не використовувати її; розрахунки ними можуть бути як анонімними, так і відкритими; обслуговувати гаманці зможуть як самі центробанки, так й уповноважені ними компанії, банки чи інші установи.

Наразі всі розробки цифрових валют можна доволі грубо розділити на два типи залежно від того, хто ними буде користуватися.

Одні центробанки (наприклад, Народний банк Китаю, НБУ, центробанки Швеції, Еквадору, Уругваю) розробляють цифрові валюти як повноцінні замінники готівки. Це означає, що користуватися ними зможуть усі люди та компанії під час повсякденних розрахунків, купівлі та продажу товарів тощо.

А інші (наприклад, центробанки Канади, Сінгапуру, Банк Англії та ЄЦБ) задумуються над запровадженням цифрових валют, які будуть доступні виключно для банків та фінансових посередників.

Однією з переваг криптовалют центробанків (у разі широкого використання) є те, що вони можуть залучити більшу кількість осіб до фінансової системи. За даними Світового банку, станом на 2017 рік близько 1,7 мільярда дорослих людей у світі не мали банківського рахунку.

Ще більше переваг CBDC у міжнародних транзакціях. За розрахунками Світового банку, наприкінці 2020 року середня комісія за здійснення міжнародних переказів становила близько 6,5%. А на переказ йшло 2-3 дні.

Із запровадженням CBDC міждержавні перекази триватимуть секунди і будуть практично безкоштовними. А це особливо вигідно для таких країн як Україна чи Сальвадор, які залежні від переказів трудових мігрантів (в Україні – близько 8% ВВП, а у Сальвадорі – 20%).

Останній вже зробив Bitcoin законним платіжним засобом на своїй території – перш за все для того, щоб спростити та здешевити перекази заробітчан. Щоправда, після цього курс Bitcoin відносно долара всього за добу впав на 13,5%.

Хто вже тестує CBDC

Останнім часом великі компанії, такі як Tesla, PayPal, Uber, а також міжнародні банки, такі як City, підігрівають інтерес до криптовалют. Кошти громадян частково перетікають у нерегульований у більшості країн світу крипторинок, над яким центральні банки не мають жодної влади.

У разі, якщо цей тренд продовжуватиметься, то центробанки поступово втрачатимуть можливість реагувати на кризи чи впливати на ріст цін – тобто не зможуть виконувати свої основні функції.

Тож ідея випустити свої власні криптовалюти – цілком логічна. Тим більше, що цифрові валюти центробанків, на відміну від Bitcoin та решти криптовалют, будуть стабільними у ціні та зможуть набагато ефективніше виконувати функції грошей.

За даними PwC, понад 60 центральних банків світу вже так чи інакше почали працювати над створенням CBDC. Найбільших успіхів у цьому досягли центральні банки країн, що розвиваються.

Багамські острови. Перша країна світу, яка випустила власну криптовалюту центробанку – пісочний долар (Sand Dollar) – у якості повноцінного платіжного засобу. Сталося це ще у жовтні 2020 року.

Першість у розробці CBDC на Багамах продиктована необхідністю: на архіпелазі з 700 островів (з яких 30 – населені) людей, які мають смартфони, набагато більше тих, хто має банківський рахунок.

Банкам банально дорого відкривати відділення на кожному острові.

Пісочними доларами мешканці островів можуть розраховуватися будь-де. Для цього треба встановити е-гаманець на смартфон. Доступ до них надають 7 компаній-агентів, які отримали відповідний дозвіл від центробанку Багам.

Самі гаманці є двох типів: анонімні та ідентифіковані. Для перших діють певні обмеження: максимальна сума, яка там може зберігатися, складає 500 дол США, а місячний оборот – до 1,5 тис дол. Крім цього, їх не можна прив’язувати до банківського рахунку.

Другі вимагають підтвердження особи з боку держави. Обмеження щодо зберігання для них становлять 8 тис дол з місячним лімітом транзакцій до 10 тис дол.

Китай. Народний банк Китаю впритул наблизився до запуску цифрового юаня (DC/EP). Активна фаза його тестування почалася у квітні 2020 року в окремих містах країни. Тестування повторювалися декілька разів, і кожного разу в них брали участь до 100 тисяч людей.

Презентація цифрового юаня світу може відбутися вже у лютому 2022 року під час проведення Зимової олімпіади у Пекіні. Тоді цифрові юані планують роздати всім спортсменам-учасникам олімпіади. Останні витрачатимуть DC/EP, перебуваючи у центрі уваги всього світу, що зробить гарну рекламу цифровим грошам Піднебесної.

Ця реклама потрібна, адже Китай має на свою CBDC великі плани зі світової експансії. Потенційно у цифровому юані Пекін бачить альтернативу долару США у міжнародних розрахунках та захисний механізм від санкцій Заходу (зокрема ймовірного відключення Китаю від SWIFT).

Чи буде популярним DC/EP в інших країнах – велике питання. Перш за все через конфіденційність розрахунків. Західні аналітики зазначають, що мета запуску цифрового юаня – це бажання китайської влади "контролювати своє населення ще більше, ніж вона це робить зараз".

У китайському центробанку визнають, що, за необхідності, влада країни зможе вивчати трансакції з цифровим юанем. Навіть попри обіцянки захищати конфіденційність платежів.

Офіційні цілі запуску DC/EP – забезпечити населення доступом до фінансових послуг (наразі близько 20% китайців, або 225 млн осіб, не мають банківських рахунків, а рівень забезпеченості смартфонами – один з найвищих у світі), покращення ефективності та надійності роздрібних платежів.

Швеція. Центральний банк Швеції (Riksbanken) досліджував можливість запровадження цифрової валюти (е-крони) декілька років та досить близько підійшов до її повноцінного запуску.

У грудні 2019 року розробили перші електронні гаманці. А у травні 2021 року Riksbanken оголосив про співпрацю з одним з комерційних банків з метою тестування розрахунків цифровими кронами.

Е-крони існуватимуть у вигляді токенів – цифрових одиниць, у коді яких міститиметься інформація про вартість такого токену та його походження.

Швеція має чи не найнижчий показник використання готівкових грошей у світі – менше ніж 10% всіх платежів. Тож мета запровадження е-крони у Швеції – зробити безготівкові розрахунки максимально безпечними та ефективними.

Уругвай. Широкомасштабне тестування е-песо Уругвай почав ще у 2017 році. Тоді в обіг випустили близько 20 млн дол, які розподілили між е-гаманцями 10 тис користувачів. У ході експерименту за е-песо здійснювали покупки у магазинах-учасниках проєкту, а також переказували їх з гаманця на гаманець.

CBDC Уругваю, які тестувалися у ході експерименту, були анонімними, однак технологія дозволяла регулятору перевіряти ланцюжки оплат для уникнення фальсифікацій.

Крім цього, технологічне рішення, яке використовувалося в експерименті, дозволяло робити розрахунки ними навіть у режимі офлайн. Комерційні банки не брали жодної участі у проєкті.

Після завершення експерименту у 2018 році центробанк Уругваю зібрав усі е-песо та знищив їх. Після цього там не робили жодних досліджень, але і не заявляли, що відмовляються від ідеї.

Успіхи України у запровадженні CBDC

Як не дивно, Україна також має великі успіхи у реалізації власної CBDC – е-гривні.

Аналітики з PwC високо оцінили досягнення НБУ у цій сфері, поставивши е-гривню на 4 місце у світі (після багамського пісочного долара, камбоджійського баконгу та цифрового юаня) та на перше місце у Європі як один з найбільш зрілих проєктів цифрових валют.

НБУ досліджував можливості запровадження CBDC з 2016 року. У вересні-грудні 2018 року провели перші практичні випробування. Тоді спільно з компаніями-партнерами проєкту НБУ створив ціле середовище функціонування е-гривні, у якому користувачі – працівники Нацбанку – могли переказувати один-одному кошти, поповнювати рахунок мобільного тощо.

В межах пілотного проєкту випустили 5443 е-гривні. З ними проведено 208 операцій переказу між е-гаманцями, 82 – поповнення, 42 – обміну е-гривень на безготівкові гроші, 40 – переказів воїнам ООС та 19 – поповнення мобільного рахунку (оператора LifeCell).

У висновках експерименту зазначається, що функціонування системи забезпечувалося безперервно, навіть не зважаючи на "технічні нештатні ситуації, пов’язані, як правило, з відключенням чи перезавантаженням серверів та комунікаційного обладнання".

Розрахунки е-гривнями відбувалися без участі комерційних банків. Гаманці адміністрував сам Нацбанк. Хоча у разі повноцінного запуску цифрової валюти НБУ не виключає, що делегує цю функцію.

Де потенційно можуть використовуватись е-гривні? На це запитання відповідали учасники фінансового ринку, яких нещодавно опитав НБУ. Визначено три напрямки використання.

За першим, е-гривні випускатимуть у широкий обіг та використовуватимуть при здійсненні соціальних цільових виплат держави. Другий напрям, за яких проголосували учасники ринку – використання е-гривні у сфері обігу віртуальних активів. І останній спосіб – для здійснення міжнародних розрахунків.

Робота над запровадженням цифрової гривні все ще триває на етапі досліджень, констатують в НБУ. Зокрема, регулятор проводить консультації щодо розробки бізнес-моделі використання цифрових грошей. Цікаво, що під час експерименту розрахунки е-гривнями відбувалися без жодних комісії, тому що НБУ та інші учасники проєкту не змогли зійтися на якійсь одній моделі та розмірах комісій.

Крім цього, в НБУ досі не визначилися з архітектурою своєї цифрової валюти, технологією, яка буде лежати в її основі та досі вивчають, який потенційний вплив на економіку зможуть здійснити е-гривні.

"Питання випуску цифрових грошей, як нової форми грошей, має бути поступовим, обґрунтованим і безпечним", – додають в НБУ.

У разі запровадження е-гривень в широкий обіг в Україні громадяни матимуть право самостійно обирати, чи користуватися ними.

"Е-гривня, як цифрові гроші Національного банку, є інноваційною формою національної валюти – гривні. У разі прийняття рішення про її випуск на загальнонаціональному рівні, вона функціонуватиме як доповнення до вже існуючих форм, а не як їх заміна. Отже, громадяни матимуть змогу обирати якою формою гривні здійснювати розрахунки", – повідомили в НБУ.

Платіжна революція

CBDC відкривають центробанкам та урядам світу двері до абсолютно нового регулювання та надають їм владу, якої у них ще не було. І мова не лише про ширші можливості зі збору платіжної інформації громадян, деанонімізацію розрахунків, мінімізацію відмивання грошей чи ухилення від оподаткування.

Наприклад, при здійсненні виплат цифрові гроші можна "програмувати".

"Технологічно CBDC можуть мати й інші функції, наприклад, термін придатності грошей. У теорії це би мало стимулювати населення до витрат і пришвидшувало б обіг грошей в економіці", – пояснює фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

У випадку запровадження цифрових валют центральні банки могли б роздати людям "запрограмовані" гроші, які мали б термін придатності, наприклад, 1 місяць. У такому разі отримувачі коштів, не могли б спрямувати їх на заощадження, а мусили б одразу витратити, що за потреби стимулювало інфляційні процеси.

"Програмувати" гроші можна й з протилежною метою, наприклад, встановлюючи на них відсоткову ставку. Тоді людям вигідніше утримуватися від зайвих витрат, аби заробити відсотки, що, відповідно, знижувало б інфляцію.

"Це, наприклад, може бути облікова ставка "мінус" кілька процентних пунктів. Це дозволило би зробити трансмісійний механізм ефективнішим. Зараз зміна облікової ставки впливає на рівень ставок за депозитами із значним запізненням. У випадку відсотків за CBDC цей вплив був би миттєвим", – додає Демків.

Ще одна сфера програмування CBDC – програмування їх на конкретні витрати. Це особливо актуально для державних субсидій та інших соціальних виплат, адже дозволило б максимально підвищити їхню ефективність.

Наприклад, уряд міг би виплачувати "запрограмовані" соціальні допомоги так, щоб за них можна було купити лише конкретну категорію товарів або оплатити лише конкретні послуги.

Однак такі революційні особливості цифрових валют спрацюють лише у демократичних країнах з розвиненими інститутами. Інакше держава може просто зловживати цим інструментом.

Наприклад, деякі аналітики побоюються, що влада Китаю використовуватиме запрограмовані цифрові юані так, щоб за них не можна було купувати заборонену літературу або платити за заборонені у країні цифрові сервіси Заходу.

В країнах, які мають проблеми з корупцією, "програмування" грошей могло б призвести до того, що за них можна було б купувати товари лише "обраних" компаній, що просто вб’є конкуренцію у цілих секторах.

Проте найбільший удар цифрові гроші можуть завдати не по конфіденційності громадян чи конкуренції, а по банкам та платіжним системам.

"Якщо я вільний розпоряджатися CBDC так само як і коштами на картковому рахунку, розрахунки є так само зручними, то постає питання – навіщо тоді тримати кошти на поточному рахунку в банку? Адже в банків є ризик неповернення коштів. Крім того, комерційний банк несе витрати на страхування коштів у ФГВФО, які мусить покривати за рахунок інших продуктів", – зазначає Демків з ICU.

Більше того, якщо центральні банки ще й почнуть встановлювати відсотки за CBDC, то банки взагалі ризикують залишитися без джерела своїх ресурсів – депозитів.

Загроза втратити доходи нависає й над платіжними системами, тож останні вимушені пристосовуватися та шукати своє місце у новому платіжному світі.

Наприклад, MasterCard активно долучився до запровадження пісочного долара на Багамських островах.

"Mastercard випустила припейд картки, які можуть конвертувати криптовалюту у багамський долар. Це надає більше платіжних можливостей жителям архіпелагу, особливо для мешканців віддалених островів. Відтак розраховуватися карткою можна просто зі смартфона, при цьому необов’язкове підключення до інтернету", – пояснила ЕП генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.

Співпраця платіжних систем з центробанками у ході розробки цифрових валют зрозуміла: таким чином вони намагаються гарантувати собі місце у ланцюжках розрахунків CBDC, аби не залишитися без прибутків у майбутньому.

У розвинених країнах побоюються, що широке застосування CBDC може призвести до поглиблення економічних криз, оскільки в такі періоди люди виводитимуть більше грошей з банківської системи в цифрові валюти, що призведе до неплатоспроможності фінансових установ. НБУ називає цифрову валюту потенційно "руйнівною технологією", тому наполягає на детальному вивченні можливостей застосування цих грошей у майбутньому.

Однак чи матиме світ достатньо часу на детальніші дослідження? Бум крипто-технологій та загроза зі сторони Китаю тиснуть навіть на найбільш консервативні центробанки у питаннях запровадження власних криптовалют.

Напередодні про можливість запровадження цифрового долара заговорили й у ФРС США. І це цілком недаремно. Штати побоюються, що цифровий юань здобуде значного успіху особливо у якості валюти для міжнародних розрахунків. Як наслідок долар США може втратити свій статус світової валюти, а економічне лідерство у світі остаточно перейде до Китаю.

Подібні побоювання мають уряди й інших демократичних країн, особливо зважаючи на ризики того, що влада Піднебесної використовуватиме цифровий юань у далеко недемократичний спосіб, отримавши владу над розрахунками їхніх громадян.

З іншого боку, апокаліпсису у світі фінансів може й не статися, якщо люди не повірять у CBDC та відмовляться відкрити перед державою всю свою фінансову інформацію.

Зрештою, поки що жоден центробанк не говорить про безальтернативність цифрових грошей. Тож вибір користуватися ними, довіряти кошти перевіреній століттями банківській системі чи використовувати стару добру готівку залишатиметься за кожною людиною. Поки що.

Читайте також: