Танцювати, співати та малювати одночасно: як не зашкодити дитині із великою кількістю гуртків, - УП.

Стандартний робочий день дорослої людини триває вісім годин. Як не дивно, дитячий графік – не менш насичений.

Посилена навчальна програма, секції, гуртки та репетитори створюють не лише дефіцит дитячого часу, а й енергії.

Є дві популярні причини, чому батьки прагнуть віддати дитину на велику кількість гуртків: конкуренція та бажання заздалегідь дати максимальну кількість навичок.

Обидві – абсолютно провальні в плані комунікації з дитиною.

Про те як правильно мотивувати малечу відвідувати гуртки "Українська правда.Життя" поспілкувалась із:

сімейною психологинею Катериною Гольцберг, дитячою лікаркою Анастасією Биковою-Шелевицькою, професійною викладачкою танцю Крістіною Шишкарьовою,мамою двох дітей Ксенією Рожак-Литвиненко.

Як обирати гурток

Насамперед, до уваги потрібно брати вік та рівень розвитку дитини, а також її бажання відвідувати гурток без тиску батьківського авторитету.

Дитина не зможе одразу об'єктивно обрати направлення самостійно. Найкращий спосіб відбору гуртка – багато спроб та можливість експериментувати.

Чим менше вік – тим важливіше бажання дитини.

"До 10 років вона лише шукає себе та форму свого захоплення, – пояснює членкиня Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг.

Дитина повинна зрозуміти, як це – займатися тим чи іншим спрямуванням, щоб віддати перевагу якомусь із них.

З 12 років вже можна включати внутрішню мотивацію на те, щоб дитина займалась однією справою і намагалась досягти успіху".

Інколи дитину відштовхує не сама сфера, а форма виконання завдань. Наприклад, її може подобатися музика – але не гра на фортепіано.

Якщо дитина зацікавилась якимось спрямуванням, є сенс відвідати кілька пробних уроків з різними напрямами.

Дитина може повернутися до покинутого гуртка, замінивши формат занять.

"Краще поводити дитину по різних напрямках, щоб вона сама вирішила, що їй подобається, – рекомендує художній керівник школи сучасного та класичного танцю Totem Крістіна Шишкарьова.

Також не завадить звернутися до фахівця, який зможе оцінити вміння дитини, щоб не було невиправданих очікувань".

Навчальні програми сьогодні досить поглиблені, деякі з них уже мають включені додаткові факультативні заняття, що виходять за рамки стандартних предметів.

Або ж навпаки – діти, які навчаються в дистанційних школах, мають більше часу і потребу в комунікації з ровесниками.

Мама двох доньок Ксенія підтверджує, що навчальна програма стала більш насиченою і включає чимало нових напрямів.

Зміни відчутні навіть в період дошкільного навчання. Так, її дівчата відвідують додаткові заняття англійською та хореографією, які викладають безпосередньо в садочку. В комбінації з насиченим графіком – це створює додатковий тиск на дитину.

"Я не є фанаткою посиленого раннього розвитку і проти перевантаження, – зазначає мама двох доньок Ксенія.

Якщо інформації для дітей забагато, вони просто не можуть її осмислити. Як результат – остигають до процесу".

Ксенія каже, що окрім бажання малечі, також звертала увагу на практичні сторони:

"При виборі гуртка, перш за все, мені було важливо зацікавити дітей.

Вони змалку проявляли інтерес до танців. Я теж хотіла, щоб акцент був зроблений на фізичний розвиток. Заняття хореографією тривають 1-1,5 години і проходять тричі на тиждень.

Обираючи, шукала різні можливості в межах нашого району проживання, зважаючи на логістику".

Як розпізнати небезпеку при виборі гуртка?

За словами Катерини Гольцберг, в її практиці часто зустрічаються діти перевантажені гуртками, від яких вони не можуть відмовитися. Водночас батьки навіть не розуміють, що така проблема існує.

"Теперішнє дитинство дуже комерціалізоване. Батьки намагаються заздалегідь, як на флешку, записати дітям різноманітні опції, на випадок, що ці навички знадобляться їм у житті", – зазначає експертка.

Нереалізовані амбіції батьків – найбільша небезпека цього процесу.

Хитрість в тому, що батьки часто не помічають, як нав'язують чадам свої нездійснені мрії або шляхи успіху.

Дитині може абсолютно не імпонувати такий вибір, але вона продовжує відвідувати заняття, щоб не образити маму чи тата. При цьому вона подавляє в собі негативні емоції.

"Такий стан може перерости в психосоматичні розлади, проявляються нервові тіки, дитина починає частіше хворіти", – зазначає Катерина Гольцберг. Користі такі заняття не принесуть та навіть можуть стати причиною порушень нервової системи.

Психологиня пояснює, "якщо дитині не подобається гурток, вона починає саботувати: вдавати, що забула, перепутала дні, погано почувається і тд.

Тоді потрібно зрозуміти, чому виникає подібна ситуація, можливо, дитина перегоріла до цих занять, або справа у форматі чи графіку".

Один, два чи все одразу: як правильно розподілити навантаження?

"Переважна більшість дітей вважають гуртки працею та додатковим навантаженням", – стверджує психологиня.

Катерина Гольцберг акцентує увагу на тому, що неправильно заповнювати весь час дітей лише корисними заняттями.

Дитина повинна мати час на байдикування. Це одна із основних інтенцій виховання дитини, яку мають запам'ятати батьки.

"Це важливий період, коли вона осмислює себе і те, що з нею відбувається.

Таке критичне мислення не менш важливе для розвитку, ніж гуртки", – пояснює експертка.

Дитяча лікарка Анастасія Бикова-Шелевицька також акцентує увагу на важливості вільного часу для здорового самопочуття дитини, який має займати 2-2,5 години на день.

"Зазвичай, гуртки передбачають помірне фізичне навантаження, яке є необхідним для правильного розвитку дитини шкільного віку.

Орієнтовно, діти повинні займатися фізичною активністю 1,5-2 години на день.

Якщо більшість дня малеча проводить за інтелектуальною діяльністю, то краще добавити у графік гурток, пов'язаний з фізичною активністю", – додає експертка.

Спостерігаючи за власними дітьми Ксенія Рожак-Литвиненко, робить висновок: вони достатньо втомлюються від свого графіку.

На думку мами, поєднання додаткових занять у садочку та одного гуртка – оптимальне навантаження.

"Я вважаю, що три-чотири гуртки – це емоційно важко для дитини. Сьогодні у моїх дітей вільні два робочих дні.

Навчальна програма в садочку досить насичена, тож додому дитина потрапляє десь о дев'ятій годині вечора. А їм ще хочеться погратися, відпочити, поспілкуватися одне з одним – нормальні бажання в дитячому віці", – додає Ксенія.

Важливо не створювати для дитини дефіцит часу та енергії.

"Якщо дитина починає часто хворіти або з'являються ознаки тривожності (обгризання нігтів, кліпання очима тощо) – причина може бути у перевантажені.

В таких випадках не завадить похід до психолога, який може оцінити стан дитини", – рекомендує фахівець з сімейної психології Катерина Гольцберг.

Експертка у сфері педіатрії Анастасія Бикова-Шелевицька називає перші симптоми, які мають сповістити батьків про перевантаження дитини:

аномальна втома (дуже важко прокидатись, виконувати прості завдання);часті головні болі, запаморочення;болі в животі;прояви апатичності;симптоми з боку серцево-судинної системи (тахікардія, біль за грудиною);пригнічений настрій;підвищена збудливість;відсутність бажання спілкуватися з однолітками та батьками;часті хвороби;проблеми зі сном;погіршеня пам'яті;можливе зниження успішності в школі;Дитяча лікарка Анастасія Бикова-Шелевицька

Лікарка зауважує, що загальних протипоказань до помірної фізичної активності взагалі не існує.

"Якщо дитина відвідує професійні спортивні секції, варто перед початком занять проконсультуватись з лікарем та простежити за тим, як вона почуває себе після занять. У випадку поганого самопочуття – ще раз звернутися за консультацією і можливо обрати інший вид активності.

Що стосується гуртків типу занять з малювання, тут важливо стежити за поставою, а також звернути увагу на те, чи немає у дитини проблем із зором, які могли б загостритися під час занять.

Діти, які мають якісь хронічні захворювання, також повинні займатися фізичною діяльністю. В такому випадку краще попередньо проговорити з лікарем, який саме формат активності буде безпечним для дитини", – пояснює педіатр.

Кожна дитина має нахил до конкретних здібностей. Для одних – це фізичне направлення, для інших – інтелектуальне.

При цьому варто розуміти, якщо якась із сфер кардинально програватиме іншій – дитина буде почувати себе некомфортно.

При виборі кількох гуртків потрібно дотримуватися балансу.

"Рекомендую зупинитися на двох напрямках, коли одні заняття розвивають фізичні можливості, а інші предбачають інтелектуальну діяльність",– такий формат розподілення навантаження пропонує Катерина Гольцберг.

Варто зважати також на темперамент дитини, її вміння пристосовуватися до певних умов.

"Я бачу це навіть по своїх двох дітях.

Менша донька – більш зосереджена, вміє контролювати рівень своїх емоцій та не розпорошуватися. Думаю, вона б осилила ще один гурток.

Тоді як старша – дуже емоційна, від цього сильніше втомлюється", – зауважує мама Ксенія.

Подобається і виходить – формула правильної мотивації

Для того, щоб дитина із задоволенням відвідувала гуртки у неї повинна бути правильна мотивація.

Комбінація "виходить" і "подобається" – це принцип правильної мотивації.

"Головний принцип мотивації для дитини – це комбінація "виходить" і "подобається".

Відсутність одного із компонентів може в майбутньому призвести до розчарування в обраному напрямку", – говорить психологиня.

Коли вона займається кількома напрямками одночасно – важко бути успішною у всьому. Пригнічений стан у дитини може бути викликаний відсутністю високих результатів.

Згодом, це може спонукати дитину відмовитися від будь-яких занять.

"З правильно обраним заняттям дитина зможе не просто отримати якісь навики, а й відчути успіх та вдачу.

Якщо цього моменту немає, то вона весь час прострована від того, що не отримує жодного результату", – додає експертка.

Показова ситуація трапилась із художнім керівником школи сучасного та класичного танцю Totem Крістіною Шишкарьовою:

"Я практикую вже майже 20 років. За цей час мені траплялися випадки, коли батьки наполягали на відвідуванні занять.

Одного разу до нас ходила дуже здібна дитина, але взагалі не хотіла танцювати. При цьому батьки кожен день протягом року водили її на заняття. В результаті я сама порекомендувала забрати дитину, бо гарних фізичних здібностей – недостатньо. Їй має подобатися те, чим вона займається.

Зараз дитині вісім років і вона знає вже шість мов".

Чи працює формула "виходить" і "подобається" можна дізнатися лише з часом. Перше заняття часто буває оманливим і проходить трішки по-іншому, ніж діти собі це уявляють.