Карткова війна: чому бізнес свариться з банками і як постраждають споживачі

Відтоді, як Україна разом зі світом поринула у коронавірусну пандемію і карантини, частка безготівкових розрахунків в країні суттєво зросла.

Навіть ті, хто раніше віддавав перевагу готівці, переконалися у зручності використання карток при оплаті товарів та послуг, коли контакти обмежені, а магазини закриті, повідомило ВВС.

За даними НБУ, восени 2020 року безготівкові операції з платіжними картками за сумою перевищили 55% (хоч за рік до того не доходили до половини), а за кількістю - перевищили 80%.

Але між бізнесом (великими торговельними мережами, дрібними торгівцями, рестораторами) та банками і платіжними системами розгорнулася справжня війна, у яку з часом втягнувся і парламент.

Сторони конфлікту та спостерігачі оперують термінами, досі незнайомим багатьом українцям, - такими як еквайринг чи інтерчендж. Але наслідки цієї війни можуть відбитися на кожному, хто має банківську картку.

За що б'ються сторони конфлікту і як він зачепить простих українців?

Що відбувається? Стисло

Кожного разу, коли ви розраховуєтеся за товар чи послугу карткою, банк, який її видав, надає послугу з еквайрингу - обробки платежів та обслуговування pos-терміналів, і отримує з цього комісію. За законом, її сплачує продавець.

Оскільки банки, які обслуговують продавця і покупця, можуть бути різними, в розрахунках з'являється комісія інтерчендж на розрахунки банків між собою та з платіжними системами (VISA та Mastercard). Ця комісія входить до вартості еквайрингу.

Представники бізнесу кажуть, що за рік пандемії розрахунки картками зросли, але банківські комісійні не знизилися, а навпаки зросли.

І це, кажуть власники торговельних мереж, заправок, ресторанів та кав'ярень, додатково тисне на бізнес, якому й без того зараз важко.

Вони вимагають знизити комісію на безготівкові транзакції. Понад те, вони пропонують зафіксувати ці обмеження в законі. Зниження вартості еквайрингу та інтерченджу буде вигідне не лише бізнесу, але й споживачам, які помітять це в цінниках на продукти та послуги, запевняють рітейлери.

Проте банкіри твердять, що жодних змін у цінниках для споживачів не буде. А от від таких зручних і приємних речей, як кешбек, розрахунки в Apple Pay і програми лояльності доведеться відмовлятися. Адже всі вони з'явилися завдяки тому, що банки вкладали значні суми в те, щоб клієнтам було зручно й вигідно розраховуватися картками.

Банки кажуть, що у разі, якщо їхні комісійні будуть обмежені, та ще й на законодавчому рівні, рівень тіньових розрахунків в економіці знову зросте. Держава отримає менше податків, а для споживачів картки і все, що з ними пов'язане, стане дорожчим, а от товари та послуги не подешевшають.

Що каже бізнес?

Бізнес роками намагається домовитися із банками про зниження комісійних за розрахунки картками. Проте вони так і не знизилися, а навіть зростають.

Тоді як торговців багато і кожен з них конкурує з іншими за покупця, банки і платіжні системи, що виступають єдиним фронтом, можуть не турбуватися про те, щоб втримати рітейлерів. Адже ті за законом зобов'язані приймати платіжні картки покупців.

За даними торговців, нині в Україні середня комісія, яку підприємці сплачують банкам з кожної безготівкової покупки, становить 2%, тоді як в ЄС ця комісія не перевищує 0,3%.

Якби не такий високий тариф, бізнес міг би й ціни для споживачів знижувати, і вкладатися у власний розвиток та розширення. Натомість змушений перераховувати банкам мільярди за безготівкові розрахунки. У 2019-му, за підрахунками торгових мереж, вони сплатили банкам за безготівкові розрахунки 10,3 млрд грн, а з урахуванням інтернет-торгівлі - 17,1 млрд грн.

Проте 2020 рік показав, що попри стрімке зростання обсягу безготівкових операцій - і відповідно, доходів банків - знижувати комісію вони не збираються.

"Коли почалася коронакриза, частина бізнесу змушена була закрити свої офлайн-магазини, перепрофілюватися і перейти на роботу онлайн. Частка безготівкових розрахунків значно збільшилася. Банки та міжнародні платіжні системи отримали додаткові доходи, проте бізнес залишився зі своїми боргами і зі своїми проблемами", - заявила керівник GR напрямку Асоціації рітейлерів України Наталія Петровська.

Проте представники інших бізнесів кажуть, що проблема стосується не лише торговельних мереж.

Наприклад, якщо до пандемії картками розраховувався кожен третій відвідувач ресторанів, то нині - до 80% клієнтів кав'ярень та ресторанів розраховуються картками, - каже Сергій Трахачов, президент Української ресторанної асоціації.

Василь Даниляк, член Української Ради Бізнесу та віцепрезидент ПАТ "Концерн Галнафтогаз" наводить трохи іншу статистику щодо заправочного бізнесу, але тенденція там та сама: якщо раніше на АЗС картками розраховувався десь кожен десятий, то тепер - половина клієнтів.

Тому бізнес об'єднався і вирішив просувати свої вимоги про зниження і регулювання комісії через закон Про платіжні послуги, покликаний врегулювати платіжний ринок в Україні та привести законодавство України у відповідність до законодавства ЄС.

Торгівці апелюють саме до досвіду ЄС, який від 2015 обмежив інтерчендж на рівні закону.

"Українському бізнесу немає куди подітися: приймати картки зобов'язує закон, а майже всі платежі проходять через три банки, які в Україні можуть ставити будь-які тарифи. В Євросоюзі таку проблему вирішили на законодавчому рівні, зафіксувавши обгрунтований тариф", - каже співвласник найбільшого українського маркетплейса "Розетка" Владислав Чечоткін.

Він твердить, що в Україні банківська комісія перетворилася на своєрідний податок з обороту, який стягується не в державний бюджет, а поповнює прибутки банків, тоді як торговцям дедалі важче конкурувати за покупця.

"Будь-хто з нас може купити на AlliExpress чи Amazon, які мало того, що не платять українські податки, але й не платять цей податок з обороту у 2%", - каже співвласник "Розетки".

А держава, яка проголосила курс на детінізацію економіки та законодавчо стимулює безготівкові розрахунки, водночас самоусунулася від регулювання цих розрахунків.

"Ми просто просимо державу, щоб вона або ніде не брала участі, або, якщо вже влізла в одну частину наших відносин, регулювала й іншу".

Депутати вже ухвалили проєкт закону Про платіжні послуги у першому читанні. І нині йдеться про те, як виглядатимуть правки до другого читання та ухвалення закону.

Голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС і депутатка від Слуги народу Марія Мезенцева каже, що наразі йдеться про поступове зниження вартості банківських комісійних до європейського рівня.

Якщо ці зміни не пройдуть в цьому законопроєкті, депутати, які підтримують вимоги бізнесу, спробують схвалили їх в іншому.

Коли банки знизять свої комісійні, чи, радше, держава змусить їх це зробити через закон, бізнес не лише отримає додаткові кошти на розвиток і створення нових робочих місць, але й покупці відчують це у цінниках, запевняють представники рітейлу.

"Якщо ми зараз зможемо домогтися, що держава відрегулює цю несправедливу ставку і знизить її хоча б у 2 рази до 1%, це дозволить не підвищувати ціну на вашу чашку кави", - пояснює Сергій Трахачов. При цьому загалом підприємці запевняють, що наразі самотужки несуть тягар банківських комісійних, і не перекладають його на плечі споживачів.

Готуйтеся до платних платіжних карток

За будь-яких обставин ціни для споживачів товарів та послуг не знизяться, запевняють банкіри.

"Жодної кореляції з ціною комісія інтерчендж немає. Чи знизиться він до нуля, чи піде в мінус - ціна лише зростатиме, і ми це всі добре розуміємо, як споживачі. Ми ж усі бачимо, як реагують ціни на заправках на зміну курсу,- лише в один бік. І так само й на інших ринках", - пояснює член правління "Ощадбанку" Антон Тютюн.

Банкіри також кажуть, що насправді банківські комісії у Європі вищі, ніж називають українські підприємці, а в Україні - нижчі, особливо для великих рітейлерів, як оптових "покупців" банківських послуг.

Законодавче, а не ринкове зниження цієї комісії матиме негативні наслідки не лише для банків, але й для споживачів та держави, кажуть представники фінансового сектора.

Банки значно знизять, а то й заморозять витрати на розбудову інфраструктури для безготівкової економіки, на яку зараз, завдяки комісії, можуть витрачати мільярди. Покупці повертатимуться до розрахунків готівкою, а економіка - в тінь.

Наприклад, як твердить заступник голови правління "ПриватБанку" Разван Мунтеану, зменшення прибутку банку становитиме до 5,3 млрд грн на рік, що коштуватиме державі, як власнику "ПриватБанку", щороку 3,3 млрд грн дивідендів.

А прямі втрати бюджету від недоотриманих податків становитимуть ще майже 1 млрд грн на рік, вважає один з керівників найбільшого банку країни.

"А найприкрішим для українців стане те, що банки будуть змушені відключити клієнтам можливість прийому оплати Apple Pay чи Google Pay через високу собівартість транзакцій з урахуванням додаткових комісій цих сервісів та витрат емітентів (банків, що випускають в обіг картки), а також пільговий період за кредитними картками", - пояснив Разван Мунтеану.

Та й самі банківські картки можуть стати розкішшю, яку не кожен собі дозволить.

"До чого ми маємо готувати українських споживачів? Для пенсіонера, який зараз отримує пенсійну картку безкоштовно, вона буде коштувати від 1,5 тисяч гривень, для людини, яка отримує зарплату на картку - від 3 тис. грн", - підраховує Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА.

Представники платіжних систем вказують на те, що запровадження регулювання банківських комісій в ЄС обернулося для багатьох європейців здорожченням будь-яких операцій з картками.

"Введення регулювання міжбанківської комісії в Європі не мало позитивного ефекту, а регулювання торгової комісії на європейських ринках відсутнє в принципі. Для України його введення стане небезпечним прецедентом, що суперечить європейській практиці і основам ринкової економіки, і позбавить ринок значної частини інвестицій у розвиток безготівкових оплат", - каже Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні і Молдові.

"Навіщо руйнувати те, що вже працює добре?" - запитує Віра Платонова, директорка регіонального підрозділу Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи.

Вона підкреслює, що українці вже мають можливості користуватися більш просунутими фінансовими технологіями, ніж європейці, при тому, що середній європейський чек значно більше українського.

На думку представниці Visa, намагання "потужного торговельного лобі" відрегулювати комісію на рівні закону "невідворотно сповільнить зростання обсягів та проникнення безготівкових платежів".

"І найбільше постраждають саме прості споживачі банківських послуг", - переконує Віра Платонова.

"Законодавець не має втручатися на формування цін на вільному ринку", - твердить Ольга Василевська-Смаглюк, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем фінансового комітету Ради та депутатка від "Слуги народу".

Вона не підтримує законодавчі пропозиції своїх колег.

"Я не хочу нікого засмучувати, але ми маємо приклад Європи, де регулювання ввели, але це аж ніяк не призвело до зниження роздрібних цін", - каже депутатка, і перераховує до прикладу запроваджені європейськими банками додаткові збори - на зміну пін-коду, зняття готівки в банкоматі, та відмову від програм лояльності.

Компроміс (не)можливий

Банківська система роками намагалася довести українцям переваги платежів картками, але коронавірусний рік переконав навіть скептиків у тому, що безготівкові розрахунки таки зручніші. Але тепер процес переходу до cashless-економіки може зупинитися і піти назад, вважають у Національному банку.

Якщо 10 років тому українці майже всі кошти з карток знімали через банкомати, то тепер 87 із 100 операцій з картками - це безготівкові розрахунки, каже заступник голови НБУ Олексій Шабан.

Кількість pos-терміналів (пристроїв для безготівкової оплати) за 10 років зросла у 5 разів, але вона все ще у 3,5 раза менша за середню у Європі. Тож прогрес, безперечно, є, але так само є й куди рухатися далі.

"Відкату на 10 років назад держава не може допустити", - каже представник НБУ про ініціативу щодо законодавчого регулювання банківської комісії, і застерігає:

"Регулювати те, що має регулюватися ринковими методами, дуже небезпечно".

Разом із тим, в НБУ окреслюють і рамки можливого компромісу. Йдеться про поступове зниження комісії банками і платіжними системами на ринкових засадах.

В НБУ також пропонують регулярно оприлюднювати інформацію про розміри комісії інтерчендж, що сплачується під час розрахунків між банками та платіжними системами, щоб ці дані були доступні та відкриті для споживачів.

Там також підтримують ідею бізнесу відмовитися від вимоги закону про те, що вони зобов'язані приймати платіжні картки.

"Ощадбанк", "ПриватБанк" та "Райффайзен Банк Аваль" - найбільші банки України, що працюють в сфері еквайрингу - зробили спільну заяву.

У ній вони пропонують запровадити регулювання всіх безготівкових платежів між компаніями/державою/державними установами та громадянами України. Вони хочуть скасувати безоплатне обслуговування зарплатних карток та знизити обмеження на розрахунки готівкою у торгівлі, щоб стимулювати оплату товарів картками.

Найбільші банки країни запевняють, що готові активно працювати над зниженням комісії за еквайринг та інтерчендж, але наголошують, що це має відбуватися виключно на ринкових засадах.

Інші банки також кажуть, що готові укласти Меморандум про поступове зниження комісії, але наполягають: це має відбутися без втручання держави.

Такі обіцянки були й раніше, але комісія не знизилася, тож державі саме час втрутитися - відповідають представники бізнесу.

Крім того, як нагадує депутатка Марія Мезенцева, Меморандуми не є обов'язковими до виконання.

Її колега по парламенту і навіть по фракції Ольга Василевська-Смаглюк заперечує: "Законодавець не має втручатися на формування цін на вільному ринку".

Втім, вона визнає, що у разі, якщо "інші народні депутати та учасники рітейлу" наполягатимуть, можливий компроміс.

Бій за 1% або до чого тут кешбек?

Умови цього компромісу озвучили під час одного із засідань фінансового комітету: обмежити комісію за еквайринг 1%, інтерчендж - 0,5%, але обов'язково передати споживачам суми зниження комісій через кешбек в 1% від кожної торгової операції по картах.

"Ця ініціатива виникла як черговий спосіб заговорити зміни, - відреагував на пропозицію банкірів Владислав Чечоткін. - Підхід такий: треба запропонувати щось настільки неприйнятне, настільки божевільне і дурне, щоб усі забули, що було від початку і залишити все як є".

Тож очевидно, що "війна за 1%", як її вже назвали спостерігачі, триватиме.

Чим вона завершиться? Відповідь на це питання спробував дати один з найяскравіших представників торговельного бізнесу, співвласник столичного ТРЦ Dream Town Гарік Корогодський.

"По суті: в Україні одна з найкращих банківських систем. Я вже не пам'ятаю, коли платив кешем, все на картах, все в телефоні. Це коштує грошей. Сьогодні банки запропонували компроміс - на 1% - а вся війна іде довкола нього - знизити комісію і віддати покупцю кешбеком. Чому це добре? Тому що ми, покупці (а я нічого не продаю, я теж покупець), отримаємо знижку в 1%, і кешлес не впаде. Чому це погано? Бо цього не буде. Тому що ціна одразу зросте на цей відсоток. Або на три. Де ж вихід? Його немає. В цій ситуації нема плюсів ні для кого, як і в будь-якому держрегулюванні стосунків між комерсантами", - написав у Facebook бізнесмен.

І додав, що вихід може з'явитися лише тоді, коли сторони "сядуть за стіл і спробують домовитися".