В Україні різко підскочив рівень щастя – дослідження.

Рівень індексу щастя в Україні збільшився та досягнув позначки – 33%.

Про це свідчать дані дослідження Київського міжнародного інституту соціології.

Індекс щастя – це міжнародний показник, що відображає добробут людей в різних країнах світу.

Він вираховується як різниця між відсотком людей, що вважають себе щасливими та відсотком нещасливих людей.

Наприкінці 2019 року стосовно рівня щастя було опитано більше 2 тисяч українців, серед них:

51% – вважали себе щасливими;30% – почувалися середньо;18% – скаржалися на проблеми в особистому житті;1% – утрималися від відповіді.

Таким чином, індекс щастя в країні склав 33% проти 8% у 2017 році.

У 2018 році дослідження рівня щастя в Україні не проводилися.

Цікаво, що світовий показник щастя у 2014 році знизився до 64%, а останні два роки зупинився на позначці 48%.

Глобальним світовим дослідженням індексу щастя займається асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International.

Минулоріч асоціація опитала 45 тисяч респондентів з 46 країн світу, наскільки вони задоволені чи незадоволені своїм життям.

Більше половини респондентів країн, де проводилось дослідження (59%), відповіли позитивно.

28% опитаних вважають себе ані щасливими, ані нещасними, а 11% – дали негативну відповідь.

На цьому фоні Україна демонструє прогрес, хоч її показник дещо нижчий за світовий.

Топ-країн за індексом щастя очолили Колумбія, Індонезія та Еквадор.

А ось Україна в загальному рейтингу поки входить в десятку країн з найвищим рівнем щастя, поруч з Великою Британією, Росією та Гонконгом.

"На рівень щастя і на рівень задоволеності житям впливає не тільки рівень забезпеченості, але й рівень дамогань.

Щастя можна розглядати як дріб, у чисельнику якого рівень забезпеченості, а у знаменнику – рівень домогань.

Якщо рівень домогань низький, то люди можуть бути щасливими і при низькому рівні забезпеченості.

І навпаки, зростання рівня домогань знижує рівень щастя.

Тому у деяких бідних країнах рівень щастя може бути більш високим, ніж у деяких багатих країнах" – пояснює генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.