1. Новини Закарпаття
  2. >

Боротьба з вітряками: чому війна з нелегальними АЗС може закінчитися провалом, - УП

21.01.2020 21:08 Аналітика

Чому обрані владою методи боротьби з нелегальними гравцями на ринку пального можуть закінчитися нічим. Що варто змінити?

Чому обрані владою методи боротьби з нелегальними гравцями на ринку пального можуть закінчитися нічим. Що варто змінити?

Анонсована президентом та урядом війна з нелегальними АЗС чимось нагадує боротьбу із самогоноварінням часів Горбачова. Різниця лише в тому, що в радянські часи процес був організований трохи краще, повідомила УП.

Силовики в черговий раз обрали тактику боротьби не з причиною, а з наслідками. Вони одразу взялися за закриття заправок, але не звернули уваги на джерела походження необлікованих нафтопродуктів та не посилили покарання для порушників.

Учасники ринку не раз були свідками наїздів на "чорні" заправки. Так, окремі станції навіть демонтували, роботу деяких тимчасово зупиняли.

Проте через деякий час ситуація тільки погіршувалася: на місці однієї демонтованої АЗС виростали три.

Є підстави вважати, що найближчим часом станеться щось подібне.

Скільки нелегальних АЗС працює в Україні, якими є втрати бюджету від діяльності "підпарканників" і чому обраний владою сценарій має великий шанс стати провальним?

 

Масштаби проблеми — десятки мільярдів на рік

На українському ринку пального в останні кілька років склалася катастрофічна ситуація, якої не було з 1990-х років.

За даними Нафтогазової асоціації України, обсяг реалізації пального через нелегальні заправки щороку перевищує 1,5 млн тонн. Тіньовий ринок становить 30-50% залежно від регіону і цей відсоток невпинно зростає.

"Нелегальні АЗС розміщуються й експлуатуються без належного оформлення землекористування, без дозволів на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки. Вони реалізують пальне без застосування РРО, що створює великі обсяги необлікованої готівки", — кажуть в НАУ.

За даними учасників ринку, відкриття одного такого модуля коштує близько 10 тис дол і в сезон окупається за три-чотири тижні.

Тож не дивно, що "підпарканні" заправки в Києві та регіонах виростають, як гриби після дощу.

За оцінками експертів, сукупний річний прибуток нелегалів становить близько 100 млн дол, а щорічні втрати держави від несплати ними податків — 10 млрд грн. Такого масштабу нелегального ринку пального немає в жодній країні ЄС.

"Нелегали спотворюють добросовісну конкуренцію на ринку, у зв'язку з чим легальний бізнес припинив розвиватися і перебуває у стані стагнації. Крім того, АМКУ "впритул не помічає" нелегального сегменту. Цей чинник суттєво впливає на ціноутворення у роздробі", — скаржаться учасники ринку.

Усе це — на фоні суттєвого зростання витрат на персонал і комунальні послуги. "Операторам, які працюють в легальному полі, доводиться підвищувати маржу для покриття інвестиційних та інших затрат", — кажуть трейдери.

Саме зависока, на думку урядовців, маржа "білих" трейдерів і стала приводом для початку "хрестового походу" на нелегалів.

Як розповідають учасники ринку, у грудні глава держави зібрав в ОП представників найбільших мереж АЗС та закликав їх "більш активно знижувати ціни для кінцевих споживачів". За оцінками міністра економіки Тимофія Милованова, за рік маржа продавців бензину зросла з 8% до 21%.

Своєю чергою, представники компаній-учасниць ринку серед причин неможливості суттєвого зниження цін назвали спотворення конкуренції на ринку, спричинене нелегальними АЗС та нафтопереробними заводами.

Зеленський запевнив, що влада буде боротися з "чорними" заправками і дав відповідне доручення прем'єру Олексію Гончаруку. Очільник уряду пообіцяв відправити тіньовий ринок пального в історію. Він навіть виставив силовикам дедлайн: 9 січня.

Після цього СБУ та податківці почали звітувати про закриття сотень заправок. 14 січня результати були такими.

Так, за період проведення перевірок з 842 нелегальних АЗС, нанесених на спеціальну мапу, перестали функціонувати 427. Вони були демонтовані або закрилися.

Трійку лідерів з протидії нелегальній торгівлі нафтопродуктами очолили Київська область, де перестали функціонувати 72 заправки, Львівська та Дніпропетровська області — 37 і 35 станцій відповідно.

Ці ж області лишаються лідерами за кількістю нелегальних точок. Утім, в цій боротьбі не все гладко: є чимало нюансів, які влада не бачить через звичку працювати в "турборежимі".

 

Що не так із закриттям АЗС

Опитані ЕП експерти та учасники ринку скептично ставляться до перспектив врегулювання проблеми. На це є кілька причин.

По-перше, представники попередньої влади теж виступали з такими ініціативами, однак все закінчилося нічим.

"Це нагадує минулорічні події, коли темою нелегалів раптово зайнялася ГПУ. У підсумку прокурори просто "зістригли" грошей з кого треба і з кого не треба, тому все працює досі. Є підстави вважати, що те саме відбувається й сьогодні", — каже директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

За його словами, з регіонів від учасників ринку почали надходити сигнали, що "хтось відкупився відразу, когось дійсно закрили, але на 95% ці об'єкти незабаром відкриються знову".

По-друге, озвучена НАУ цифра — 1,5 млн тонн необлікованого пального — означає, що треба шукати і знешкоджувати джерела походження цих нафтопродуктів, а не закривати канали збуту. Тим більше, що вони давно всім відомі.

Це імпортний ресурс, який заходить в країну через порти і залізницю. Митниця на це чомусь заплющує очі. Також це нафтопродукти, що виробляються на малих нелегальних НПЗ, яких у країні налічується кілька десятків.

"Це наслідок відсутності органу нагляду. Формально це Державна екологічна інспекція, але реального контролю нема, вона не проводить жодної роботи", — каже експерт Геннадій Рябцев.

По-третє, правоохоронці почали перевіряти лише ті АЗС, які занесені на спеціальну мапу. З моменту запуску мапи було виявлено та опубліковано адреси 1 182 нелегальних об'єктів з продажу пального, зараз їх кількість скоротилася до 432-х. Однак насправді їх набагато більше.

Як розповідають учасники ринку, загальна кількість "чорних" АЗС 2019 року перевищувала 1,5 тис, а після рейду силовиків їх залишилося понад 750.

"Всебічних перевірок нема, йдуть за адресами, вказаними на сайті. Тобто претензії до об'єктів — не на підставі перевірок пакета документів, а просто через наявність станції в списку.

Так, це удар по нелегальних учасниках ринку, але далеко не всі вони є на сайті. До того ж, це говорить про формальний підхід і швидке відновлення роботи тимчасово закритих об'єктів", — заявив Куюн. 

Ключовими проблемами залишаються відсутність системного нагляду з боку держави та розуміння порушниками того, що принцип невідворотності покарання в Україні після зміни влади не запрацював.

Поки держава не забезпечить контролю за кожним літром завезеного або виробленого в країні пального, алгоритм дій у тіньовиків навряд чи зміниться: пошук "даху" з боку правоохоронців, купівля обладнання за 10 тис дол, місяць роботи для покриття затрат і заробіток до нової перевірки.

"Необхідно посилити відповідальність за нелегальне виробництво, транспортування і реалізацію нафтопродуктів. Покарання повинне бути невідворотним", — наголошує Рябцев.

"Ключова проблема — торгівля пальним "повз касу", без чека або з видачею "липового" фіскального документа. Це оборот за готівку, це "податкові ями", "скручування", коли в приході — бензин, а на виході — банани", — каже Куюн.

Саме це дає основну маржу, дозволяє демпінгувати і тим самим деформує ринок. "Проблема набагато ширша, ніж бочки під парканом, і ось цим ніхто особливо не займається", — підсумував експерт.

Читайте на ГК:СБУ попередила замовне вбивство своєї співробітниці (ФОТО, ВІДЕО)
Читайте на ГК:Курс долара виріс, а євро - впав: що відбувається
Читайте на ГК:На Буковині СБУ розкрила схему із завищення цін у міграційній службі