1. Новини Закарпаття
  2. >

«Вітряки-Курорт-Природа»: опоненти ідеї ВЕС на Боржаві обґрунтувати позицію з економічної сторони / РОЗРАХУНКИ

01.11.2019 13:19 Аналітика Ексклюзив Голос Карпат

За два роки широка і публічна дискусія між закарпатською владою, прихильниками і противниками будівництва вітряків на Боржаві так і не відбулася.

Натомість опоненти ВЕС, які шукають альтернативу вітрякам, запропонували економічний аналіз у порівнянні «ВЕС/Курорт».

Отримані «Голосом Карпат» цифри дають підстави для початку нового типу дискусії, де фахівці з різних сторін шукатимуть оптимальний шлях розв’язання «боржавського ребуса». Але вже не на емоційно-інформаційному рівні, а з погляду науки, економіки і природоохоронних пріоритетів.

Звідки цифри

Нещодавно у стінах Мукачівської греко-католицької єпархії вперше в області пройшла Всеукраїнська науково-практична конференція «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в Українських Карпатах». Експерти з місцевого економічного розвитку в кількісних показниках представили аналіз соціально-економічного впливу на формування регіонального ринку, його розвиток та конкурентні позиції ВЕС, пропонованої турецьким інвестором, і потенційного гірського курорту. Значна частина учасників конференції складають актив руху «Save Borzhava», який опонує ідеї встановлення вітряків на Боржавських полонинах.

Різниця в пропонованих інвестиціях

За предмет досліджень фахівці взяли доступні відомості про проект будівництва ВЕС, а також відкриту інформацію про розвиток ринку туристичних послуг у населених пунктах Воловецького та Міжгірського районів, які лежать у підніжжі хребта. У безпосередній близькості та доступності до них природні атракції – водоспад Шипіт та вершини Боржави Гимба, Магура-Жиде, Великий Верх, Стій та інші, які лежать на шляху туристичних маршрутів і де планується побудувати 34 вітряки.

Дослідники порахували, порівняли цифри і представили вигоди, які принесуть області кожен з двох крупних інвестиційних проектів, під реалізацію яких розглядається полонина Боржава. Також вони співставили результати впровадження їх у суміжних галузях і секторах економіки, у кількості робочих місць, бюджетній ефективності тощо.

Вітряки

Проект ВЕС цим громадам позиціонується як економічно ефективний і такий, що забезпечить значні надходження в місцеві бюджети та створення нових робочих місць. У складі звіту з Оцінки впливу на довкілля забудовника наявний документ який показує, що в обмін на полонину місцеві щорічно отримають близько 50 тис. євро в місцеві бюджети у вигляді орендної плати та 50 тис. євро як внески на фінансування соціально-економічних проектів. Останні, проте, є доброю волею інвестора і не гарантовані нормативно-правовими вимогами.

Експерти впевнені, що будівництво вітряків в більшій мірі впливає на державні і міжнаціональні ринки у вигляді збільшення частки генерації «чистої» електроенергії, яка не відіграє особливої ролі для енергозабезпечення Закарпаття. Плюс дотується державою у вигляді гарантійного до 2030 року і захищеного від падіння гривні через прив’язку до євро «зеленого тарифу», від якого і залежить життєздатність проекту. Сьогодні в країні з відновлюваних джерел виробляється лише близько 2% із загальної кількості електроенергії, а коштує це енергоринку біля 9% усіх коштів, що платять виробникам. У 2018 році за даними Міненергетики альтернативні електростанції отримали 18,6 млрд гривень.

Проектом анонсується створення 1500 робочих місць для будівельників та інженерів, задіяних протягом кількох років будівельних та монтажних робіт. Дохід ПДФО в місцевий бюджет у цьому випадку можливий за умови найму працівників підприємством, що зареєстровано на території району, в якому будуватимуть вітряки. Ще 30 робочих місць будуть створені для обслуговування вітряків після їх зведення.

Це анонсують інвестори. Їхні опоненти ж впевнені, що ризики вагоміші за ці переваги.

Директор ГО «Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» Олег Лукша пояснив: «Цей проект тягне за собою слабкий вплив на розвиток суміжних галузей, негативний прямий вплив на галузь активного туризму, слабкі стимули для місцевої влади щодо впровадження проектів інноваційного розвитку і потенційні втрати в довгостроковій перспективі за рахунок зниження вартості активів, на приклад, землі».

 

Гірський курорт

Розбудова гірського курорту, кажуть експерти з місцевого економічного розвитку, більше відповідає державній стратегії розвитку регіону Карпат та міжнародним зобов’язанням України.

Основними клієнтами полонини Боржави є туристи і візитери. Перші залишаються тут на строк однієї і більше доби з нічлігом, другі ж практикують одноденне відвідування. Середньорічна завантаженість місць проживання туристів в населених пунктах підніжжя хребта – 50%. Це дає показник відвідування ними регіону - близько 400 тис. осіб щороку. Кожен з них в середньому сплачує за базові послуги проживання і харчування близько 800 гривень на день, що формує річний оборот коштів у сумі не менше 300 млн. гривень.

Щодо візитерів, то згідно даних однієї із закарпатських турагенцій лише через них щороку Боржаву їх відвідує близько 10 тис., кожен з яких приносить в місцеву економіку не менше 200 гривень. Загалом загальна річна кількість візитерів оцінюється в 500 тис. осіб, приносячи в обіг по галузі суму близько 100 млн. гривень. Загалом лише поверхневий аналіз туристичного ринку населених пунктів навколо полонини Боржави показує дохід в сумі близько 500 млн. гривень на рік.

«Для розвитку туристичного потенціалу цих територій необхідні вкладення в громадських сектор та туристичну інфраструктуру, які забезпечить комфорт, безпеку та урізноманітнення послуг для туриста. Вважаємо, що на даний час місцева влада поки не використала своїх можливостей, щоб збільшити доходи у місцевий бюджет за рахунок туристичного ринку», - коментує Олег Лукша.

У той же час фахівці прогнозують негативний вплив і при будівництві чи розбудові потенційного гірського курорту через зростання антропогенного впливу як навантаження на природу та інфраструктуру. Однак називають його регульованим та таким, що не змінить ландшафт, бо вестиметься воно в низинних районах та на урбанізованих раніше територіях.

Порівняльна таблиця переваги для місцевих бюджетів від проектів

За переконанням авторів, аналіз показує, що полонина Боржава має значно більший соціально-економічний потенціал як рекреаційна атракція. Зростання якого дасть місцевим громадам можливості до збільшення їхньої фінансової спроможності та кількості робочих місць, впровадження проектів державно-приватного партнерства, що і є визначеним напрямком Державної стратегії розвитку регіону Карпат.

 

У свою чергу екологи області звернули увагу на цінність Боржави ще і як на малозмінену природну екосистему, яка здатна забезпечити краян не тільки чистим повітрям, якісною питною водою і безпечними продуктами, а і надати весь спектр безкоштовних благ, які називаються екосистемними послугами.

«Екосистемні послуги»: що це таке?

Екосистемні послуги – це переваги, які людина вільно отримує від природного середовища і від належно функціонуючих екосистем. Але якщо у сучасному світі екологи-економісти вже знають, скільки коштує чисте повітря, шелест листя, спів пташок чи мальовничий краєвид, то в Україні таку оцінку лише починають робити. Наприклад, експерти порахували, що загальна вартість екосистемних послуг НПП «Голосіївський» у Києві становить щонайменше 76,7 млн. гривень щороку. Це означає, що щодня кожен киянин безкоштовно отримує від національного парку послуг на 71 гривень або 25,5 тис. гривень в рік.

«У Європі за останні 15 років поняття «екосистемних послуг» набуло сильного політичного значення. Концепція цих послуг увійшла до порядку денного після кількох важливих науково-політичних проектів, як Оцінка екосистем тисячоліття у 2005 році (МЕА), Економіка екосистем та біорізноманіття у 2010 році (ТЕЕВ) та створення Міжурядової експертної групи з питань біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES) у 2012 році. З 2009 року в ЄС розроблено загальне визначення та стандартизована типологія послуг екосистем, а саме Загальна міжнародна класифікація екосистемних послуг (CICES)», - розповідає експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.

Ризики, які екологи вбачають в забудові Боржавського хребта вітряками мотивували їх визначити та оцінити спектр екосистемних послуг, який дає закарпатцям Боржава. Полонина як екосистема, здатна надавати підтримувальні, забезпечувальні, регулюючі та культурні екосистемні послуги.


Питна вода і попередження загрози паводків

Серед екосистемних послуг, які надає полонина Боржава мешканцям області, забезпечувальна і регулююча стосуються води.

Оксана Станкевич-Волосянчук відзначає, на забезпечення якісною питною водою жителів Воловця впливає падіння рівня ґрунтових вод, що спостерігається разом із зменшенням кількістю води в струмках, що стікають з Боржави і живлять селище. Як наслідок у людей міліють колодязі. Тому фахівець рекомендує налагодити господарювання у сфері водопостачання таким чином, щоб уся дощова вода максимально затримувалась на полонині та у лісах, які вкривають її схили:

«Вартість цієї екосистемної послуги фахівці оцінюють усім комплексом заходів з забезпечення селища якісною питною водою, починаючи від її кількості, й закінчуючи її якістю», - підкреслює еколог.

Води стосуються і регулюючі екосистемні послуги Боржави, одна з яких регулює силу схилового стоку під час сильних дощів: дощова вода максимально повинна залишитись у горах, а рослинний покрив на полонині виконує цю важливу водозатримуючу, інфільтраційну та водорегулюючу роль. Субальпійські луки хребта затримують опади, як губка, і поступово віддають вологу через численні струмки та річечки у притоки Латориці, Боржави та Ріки. Частина опадів встигає перейти у підземні горизонти, де починає виконувати забезпечувальну екосистемну послугу.

«Таким чином цілісність рослинного покриву полонини Боржава запобігає масштабним повеням і паводкам. Антропогенне втручання у цілісність рослинного покриву та руйнування ґрунтів Полонини Боржава через лісогосподарську діяльність, джипінг, будь-які земельні, дорожні чи бетонні роботи під час будівництва ВЕС, суттєво знижують якість цієї екосистемної послуги. Її вартість можна оцінити масштабами наслідків повеней, зсувів та селів для місцевого населення та держави», - попереджає еколог.

Експерт вважає, що оцінка екосистемних послуг будь-якої екосистеми в грошовому еквіваленті дозволить, насамперед, покращити практики управління природними ресурсами та збалансувати собою три цілі: збереження біорізноманіття, стале використання природних ресурсів і справедливий розподіл переваг від використання природних ресурсів.

Повний аналіз екосистемних послуг полонини Боржава читайте тут.

Нагадаємо, турецький будівельний холдинг "GURIS" планує збудувати на полонині Боржаві 120-ти МВт вітроелектростанцію із 34-ма потужними 200 метровими вітротурбінами.

 

Текст поданий на основі наданих доповідей к.ф.-м.н., директором ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» Олегом Лукшою та к.б.н, доцентом, експертом-екологом ГО «Екосфера» Оксаною Станкевич-Волосянчук, що були підготовлені для виступу на науково-практичної конференції «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в Українських Карпатах».

Олена Мудра для Голосу Карпат

Стрічка