Боржава, вітряки і Закарпаття туристичне: знаки питання в дискусії, якої ще не було

Більше двох років Закарпаття лихоманять ще не побудовані вітряки на заповідному Боржавському хребті, проти існування яких сьогодні люди судяться з чиновниками ОДА, що підтримали інвестиційний проект.

Для Закарпаття, яке десятиріччями приваблювало своєю незайманою природою і автентичністю ця інновація стала справжнім викликом.

З кінця 2017 року в тут точаться жорсткі дискусії навколо забудови полонини Боржави вітряками, які вже давно вийшли за межі області. З одного боку - імідж влади перед іноземним інвестором, податкові надходження і обіцянки соціальних проектів місцевим громадам. З іншого - попередження про екологічні та соціальні ризики, ймовірне порушення чинного законодавства із вже розпочатими судовими процесами і громадськість, серед якої як експерти, так і звичайні селяни.

Турецькі інвестори і місцеві прихильники переконані, що масштабний проект не лише позитивно вплине на розвиток краю, а і привабить туриста. Аргументують: завжди є охочі подивитися на вітропарки в інших країнах і як підтвердження наводять низку публікацій про вітряки в США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Тасманії, Філіппінах, у Європі тощо.

Місцева влада теж вважає, що вітряки викличуть туристичний бум у районах.

"Перше, якщо за кордоном, в Австрії, Угорщині, Нідерландах, практично усюди в Європі є вітрові парки, то у нас такого ще мало. Тож цікавість у людей буде велика.

І друге, якщо інвестор обіцяє зробити на окремих вітряках оглядові майданчики і це теж буде більш ніж цікаво туристам", - каже голова Воловецької РДА Валентина Рогова.

В Закарпатській ОДА навпаки, зосереджені на інвестиційній привабливості проекту для області та можливих його ризиках як для природи, так і для людей.

"Інвестиції і розвиток регіону потрібні однозначно. Особисто моя думка, що вітряки туризму не завада. Натомість нас (облдержадміністрацію – ред.) насторожують інші питання: чи дійсно для встановлення вітряка потрібно зрізати вершину гори і як це вплине на водоносні горизонти. Адже, зрозуміло, що в першому випадку хребет зміниться назавжди, а в другому, якщо зачеплять водоносні горизонти, то у людей може не бути води", - коментує радник голови ОДА Сергій Гайдай. 

Натомість екологи і науковці категоричні: вітрякам на карпатському хребті не місце.

"На сьогодні немає жодного прикладу будь-якого вітропарку у високогір’ї Карпат. Усі приклади високогірних ВЕС у Європі розташовані в інших гірських системах – в Альпах, Балканах, в горах Шотландії. А це – інші умови і за геологією, і за гідрологією, і за кліматом та рослинним покривом. Ще одна відмінність – у кожному з відомих прикладів вітроустановки розташовані на високогірному плато, а не на гострому хребті, яким є хребет полонини Боржави", - пояснює еколог ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук.

Боржавський вітер для "GURIS"

У дотаційний на 76% регіон зайшла крупна риба: турецький холдинг "GURIS" обіцяє "щонайменше 1,4 млн. євро" інвестицій у місцеві бюджети Воловецького та Свалявського районів в обмін на 30 га високогір’я полонини Боржави.

З цієї суми протягом 25 років за оренду землі до рад надійде біля 1,3 млн євро. 

Вітровий потенціал полонини Боржави потрібен "GURIS" для встановлення тут вітрової електростанції потужністю 120 МВт: верхів’я хребта мають "прикрасити" 34 майже 200-метрові вітряки, які, прогнозовано працюватимуть 8 760 годин в рік. Для цього на початку 2017 року вони зареєстрували у Воловці ТОВ "Атлас Воловець Енерджи". 

Інвестор поспішає встигнути розпочати проект до 2020 року, щоб зберегти для себе ставку "зеленого тарифу" в розмірі 10,2 євроцента за 100 кВт. 

"Зелений тариф" - економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. В Україні енергію вироблену з відновлюваних безкоштовних ресурсів (сонце, вітер, вода) скуповує ДП "Енергоринок" за найвищими ставками у Європі. Платять за "зелену енергію" кінцеві споживачі – населення і підприємці.

Сьогодні в країні з відновлюваних джерел виробляється лише близько 2% із загальної кількості електроенергії, а коштує це енергоринку біля 9% усіх коштів, що платять виробникам. У 2018 році за даними Міненергетики альтернативні електростанції отримали 16,8 млрд. гривень.

Політичне лоббі як "зелене світло" для вітряків

GURIS HOLDING AS – турецький будівельний холдинг заснований у 1958 році. Сьогодні до його складу входять 65 компаній з різних країн світу, включаючи Саудівську Аравію, ОАЕ, Лівію, Сирію, Румунію, Косово із сумарною кількістю побудованих об’єктів 31 країні світу.

Як зазначають самі інвестори, в Україну вони «зайшли» у 2017 році для "прискорення темпів розвитку зеленої енергетики" на запрошення Уряду Володимира Гройсмана. У 2018 році була побудована їх ВЕС в Овідіопільскому районі на Одещині сумарною потужністю понад 80 МВт.

В Україні з ними пов’язані щонайменше 10 компаній, створених спеціально під проекти генерації з відновлюваних джерел. Засновники цих ТОВ - дочірні компанії холдингу зареєстровані в різних країнах світу, а також громадяни Туреччини. Серед них і воловецька компанія "Атлас Воловець Енерджи", яка давала коментарі до цієї статті.

Реєстрацією українських "дочок" "GURIS" займались юрист Катерина Тімченко та Святослав Жмуцький. Останній, власне, і представив проект вітряків на Боржаві Закарпаттю у 2017 році.

Також юристом у турецького інвестора працює брат Святослава Богдан Жмуцький. Він же фігурував у спільному розслідуванні ОССRP та "Схем" Радіо Свободи "Ландромат: мільйонери з Миронівки" про транскордонну схему виведення з Росії близько 20 мільярдів доларів через українських громадян.

Батько братів Жмуцьких – колишній експерт з аграрних і земельних питань "Центру Разумкова" Володимир Жмуцький. 

З 1995 по 2000 рік працював в Мінюсті при міністру-регіоналу, а нині судді Конституційного суду України, Сергію Головатому. Був начальником управління законодавства з питань охорони навколишнього середовища, земельних відносин та АПК.

З 2000 по 2007 рік в Державному комітеті земельних ресурсів України (сьогодні Держгеокадастр – ред.) займав посаду заступника голови комітету з юридичних, законопроектних і міжнародних питань.

Готуючи цей матеріал для "Голос Карпат" автор статті звернулась з офіційним запитом по коментарі до "Атлас Воловець Енерджи". І хоча вони, як приватна компанія могли їх не надати, однак, відгукнулись і надіслали вичерпні відповіді, які використано в тексті з посиланням.

Юристи і представники компанії розуміючи суспільний резонанс і відповідальність за розробку проекту вітропарку на Боржаві (мається на увазі відкриті судові провадження - ред.) намагаються бути відкритими для громадськості та представили свою позицію. 

"Питання екологічної безпеки, збереження природних ресурсів, впливу будь-яких проектів на унікальні природні комплекси - це питання суспільного інтересу. Саме тому для журналістів важливо зібрати якнайбільше інформації від усіх зацікавлених сторін. Закон про доступ до публічної інформації надає можливість отримання інформації від приватних підприємств, які не є суб’єктами владних повноважень, однак, їхня діяльність стосується "стану довкілля". Така відкритість ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" показує бажання працювати прозоро", - коментує юрист ГО “Інститут Розвитку Регіональної Преси” Людмила Панкратова.

Інвестиції "доброї волі" та неприбутковий бюджетний турист

"Ще одним інструментом допомоги соціально-економічного розвитку є спонсорська діяльність – добра воля інвестора", - зазначає "Атлас Воловець Енерджи" розповідаючи про спонсорську підтримку районам, в межах яких хоче побудувати ВЕС.

Її розмір починаючи з 2017 року, як вказує сам інвестор, склав більше 432 тис. грн. 

Головною обіцянкою інвесторів стало будівництво дороги на одну з вершин полонини - Великий Верх. І хоча дорога на хребет потрібна, в першу чергу, інвестору для проведення робіт з будівництва вітроелектростанції, як місцева влада, так і сам інвестор впевнені що найбільше вона необхідна туристам.

"Зараз наш турист сідає у таксі і їде в Пилипець чи Подобовець, щоб піднятись там (на Боржаву – ред.) крісельною дорогою. А якщо буде дорога, то людина сяде в машину і виїде на хребет тут", - переконана голова Воловецької РДА Валентина Рогова.

"Атлас Воловець Енерджи" вказує на наявність вже підписаного "Договору про спiвробiтництво та розвиток інфраструктури Воловецької селищної ради", існування якого, не підтверджують ні у Воловецькій РДА,  ні в Закарпатській ОДА.

"Відсутність офіційного юридичного документу (який гарантує надходження інвестицій – ред.) ще одна причина ретельно дослідити питання будівництва вітроелектростанції", - зазначає радник голови ОДА Сергій Гайдай.

Воловецький район дотаційний на 78,9%. У 2018 році його видаткова частина перевищила дохідну у понад 4,5 разів - 275,7 проти 58,1 млн. гривень.

Згідно даних департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА минулі два роки розміром надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів склав 167,6 та 206,3 відповідно. За перше півріччя цього року 101,6 тис. 

Офіційно тут лише близько 15-ти підприємців, які сплачують податки у сфері туризму і 36 незареєстрованих "зеленим садиб". Постанова Кабміну 2011 року дозволила власникам останніх збільшити кількість ліжко-місць з 10-ти до 30-ти без необхідності реєстрації і, відповідно, сплати податків. Саме тому місцева влада бачить розвиток району за допомоги інвесторів, а не туристів.

"У нас добре наповнюється бюджет лише у Жденієві, де є "Рейкарц". Там туристи платять за комфортні умови і організоване дозвілля. А туристи які приїхали, наділи на себе рюкзак і пішли в гори – нічого не платять (мається на увазі туристичний збір - ред.). Єдине, що купують, це продукти в магазині. Це бюджетний турист, який не вкладає гроші у відпочинок", - розповідає голова РДА.

Вітряки на Боржаві рекомендували державні проектанти, - інвестор

Саме так переконують в інвестора і посилаються на Схему електропостачання як одну з складових Схеми планування території Закарпатської області, розроблену ДП "Дніпромісто" і затверджену обласною радою у 2013 році.

"Конкретне місце на Полонині Боржава було рекомендоване державними проектантами як найбільш підходяще на території Закарпаття ще за 4 роки до початку реалізації Проекту ВЕС на Полонині Боржава", - переконаний інвестор.

На схемі серед іншого дійсно виділені три рекомендовані ділянки для розміщення вітряків. Це гора Гимба на спірному Боржавському хребті у Міжгірському районі (з цього району через протести місцевих інвестор вітряки забрав – ред.) та дві ділянки на Перечинщині: на горах Менчул та Явірник.

Натомість в управлінні містобудування і архітектури області кажуть, що іноземні інвестори з приводу будівництва вітряків з врахуванням регіональних інтересів до них не звертались і вказують на згадані території як на території курортно-рекреаційного призначення.

Враховуючи цю невідповідність, в липні 2019 року тимчасово виконуючий обов’язки голови Закарпатської ОДА Іван Дуран (сьогодні цю посаду обіймає Ігор Бондаренко – ред.) наказав Воловецькій та Свалявській РДА скасувати детальні плани територій для побудови вітряків визнавши їх такими, що суперечать українському законодавству. 

"Ми знаємо також про цю невідповідність і будемо її вивчати, - коментує радник голови Закарпатської ОДА Бондаренка Сергій Гайдай. – Зрозумійте, наша команда прийшла місяць тому, а попередники нам лишили неабиякий спадок: це і Боржава, і Свидовець, і золоторудник у Мужієві… Тому зараз ми намагаємося максимально якісно зрозуміти усю проблематику для чого і запросили до діалогу всі зацікавлені сторони".

Екологічні ризики від будівництва вітропарку та судові процеси за збереження хребта

Сьогодні по Боржавському питанню в судах області розглядають три позови.

Перші два - проти еко-чиновників Закарпатської ОДА на скасування висновку з Оцінки впливу на довкілля, як одного з основних дозвільних документів для будівництва вітроелектростанції

Департамент екології ОДА у своєму висновку зазначив, що "вважає допустимим провадження планованої діяльності", а сам вплив від будівництва вітряків назвав "екологічно допустимим".

Експерти і науковці називають звіт на який чиновники департаменту дали висновок "неякісним", а також наполягають на порушені повноважень при затверджені детальних планів територій та процедури з відведення землі.

Особливо науковці акцентують на тому, що Боржава відноситься до Смарагдової мережі Європи.

Смарагдова мережа - мережа територій особливого природоохоронного значення в країнах Європи і Африки, важливих для збереження біорізноманіття. Створена 1998 року для виконання Бернської конвенції і підтримується державами — членами Ради Європи. 

До цієї мережі віднесені 4,5 тис. га полонини Боржави, які охороняються в рамках Угоди про Асоціацію вітчизняним і міжнародним законодавством.

"Найбільшого негативного впливу від встановлення ВЕС полонина Боржава зазнає саме на етапі будівельних робіт. Будь-який вплив на рослинний покрив – а це масштабні земельні роботи для монтування вітроустановок, будівництво складувальних майданчиків, під’їзних доріг, де працюватиме важка спецтехніка – призведе до незворотної ґрунтової ерозії, забруднення та замулення потічків й пришвидшення стоку води під час опадів. Цілісність рослинного покриву на полонинах є дуже важливою, як для якості води у верхів’ї річок, які беруть свої початки на Боржаві, так і для водорегуляції, формування паводків та глибини залягання ґрунтових вод. Адже відомо, що вже сьогодні вважаються зниклими з десяток джерел води, відомих ще донедавна туристам і науковцям-дослідникам на полонині. Яким чином забудовник планує запобігти ґрунтовій ерозії та змиву ґрунту у водотоки, а також як збирається відновити порушену структуру ґрунтів та субальпійські луки після завершення будівництва, немає адекватної відповіді ні у звіті з ОВД, ні у висновках щодо звіту з ОВД, виданого департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА", - пояснює ризики еколог ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук.

"Затверджувати рішення для "окремих частин територій України", як це сказано в Законі, повноваження Кабінету Міністів, а не органів місцевого самоврядування", - додає юрист організації "Екологія-Право-Людина" Софія Шутяк.

Другий  - до Держбудінспекції (далі – ДАБІ). Юристи просять суд  зупинити процедуру видачі дозволу на будівництво до вирішення перших судових спорів по суті справи. 

В той же час обласна ДАБІ вже двічі відмовила "Атлас Воловець Енерджи" у дозволі на будівництво.

"Проект містив порушення, ми відмовили і вони забрали документи (на доопрацювання – ред.). На сьогодні з приводу будівництва вітряків до нас більше не звертались", - коментує начальник ДАБІ в Закарпатській області Віталій Лалакулич.

Голова Воловецької РДА Валентина Рогова, яка загалом підтримує будівництво вітроелектростанції через потенційні надходження інвестицій у район зазначає, що проект має бути реалізований в законний спосіб.

"Я не знаю, чи зашкодить проект природі, чи не зашкодить. Я не фахівець. Я дивлюсь з позиції наповнення місцевого бюджету. Однозначно, ніхто проти людей і закону йти не буде. Не буде дозволів на початок будівництва, то ніхто будувати не буде", - переконує Валентина Рогова питання про потенційні порушення процедур

За два роки боржавської лихоманки ще жодного разу не відбулось широкої дискусії у відкритому і зрозумілому форматі, із залученням усіх зацікавлених сторін, щоб з погляду інвестицій, екології, туризму, розвитку і місцевих позицій скласти докупи кожний пазл складної картини "вітряки на полонині Боржаві".

Олена Мудра для Голосу Карпат