Більше двох років Закарпаття лихоманять ще не побудовані вітряки на заповідному Боржавському хребті, проти існування яких сьогодні люди судяться з чиновниками ОДА, що підтримали інвестиційний проект.
Для Закарпаття, яке десятиріччями приваблювало своєю незайманою природою і автентичністю ця інновація стала справжнім викликом.
З кінця 2017 року в тут точаться жорсткі дискусії навколо забудови полонини Боржави вітряками, які вже давно вийшли за межі області. З одного боку - імідж влади перед іноземним інвестором, податкові надходження і обіцянки соціальних проектів місцевим громадам. З іншого - попередження про екологічні та соціальні ризики, ймовірне порушення чинного законодавства із вже розпочатими судовими процесами і громадськість, серед якої як експерти, так і звичайні селяни.
Турецькі інвестори і місцеві прихильники переконані, що масштабний проект не лише позитивно вплине на розвиток краю, а і привабить туриста. Аргументують: завжди є охочі подивитися на вітропарки в інших країнах і як підтвердження наводять низку публікацій про вітряки в США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Тасманії, Філіппінах, у Європі тощо.
Місцева влада теж вважає, що вітряки викличуть туристичний бум у районах.
"Перше, якщо за кордоном, в Австрії, Угорщині, Нідерландах, практично усюди в Європі є вітрові парки, то у нас такого ще мало. Тож цікавість у людей буде велика.
І друге, якщо інвестор обіцяє зробити на окремих вітряках оглядові майданчики і це теж буде більш ніж цікаво туристам", - каже голова Воловецької РДА Валентина Рогова.
В Закарпатській ОДА навпаки, зосереджені на інвестиційній привабливості проекту для області та можливих його ризиках як для природи, так і для людей.
"Інвестиції і розвиток регіону потрібні однозначно. Особисто моя думка, що вітряки туризму не завада. Натомість нас (облдержадміністрацію – ред.) насторожують інші питання: чи дійсно для встановлення вітряка потрібно зрізати вершину гори і як це вплине на водоносні горизонти. Адже, зрозуміло, що в першому випадку хребет зміниться назавжди, а в другому, якщо зачеплять водоносні горизонти, то у людей може не бути води", - коментує радник голови ОДА Сергій Гайдай.
Натомість екологи і науковці категоричні: вітрякам на карпатському хребті не місце.
"На сьогодні немає жодного прикладу будь-якого вітропарку у високогір’ї Карпат. Усі приклади високогірних ВЕС у Європі розташовані в інших гірських системах – в Альпах, Балканах, в горах Шотландії. А це – інші умови і за геологією, і за гідрологією, і за кліматом та рослинним покривом. Ще одна відмінність – у кожному з відомих прикладів вітроустановки розташовані на високогірному плато, а не на гострому хребті, яким є хребет полонини Боржави", - пояснює еколог ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук.
Боржавський вітер для "GURIS"
У дотаційний на 76% регіон зайшла крупна риба: турецький холдинг "GURIS" обіцяє "щонайменше 1,4 млн. євро" інвестицій у місцеві бюджети Воловецького та Свалявського районів в обмін на 30 га високогір’я полонини Боржави.
З цієї суми протягом 25 років за оренду землі до рад надійде біля 1,3 млн євро.
Вітровий потенціал полонини Боржави потрібен "GURIS" для встановлення тут вітрової електростанції потужністю 120 МВт: верхів’я хребта мають "прикрасити" 34 майже 200-метрові вітряки, які, прогнозовано працюватимуть 8 760 годин в рік. Для цього на початку 2017 року вони зареєстрували у Воловці ТОВ "Атлас Воловець Енерджи".
Інвестор поспішає встигнути розпочати проект до 2020 року, щоб зберегти для себе ставку "зеленого тарифу" в розмірі 10,2 євроцента за 100 кВт.
"Зелений тариф" - економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. В Україні енергію вироблену з відновлюваних безкоштовних ресурсів (сонце, вітер, вода) скуповує ДП "Енергоринок" за найвищими ставками у Європі. Платять за "зелену енергію" кінцеві споживачі – населення і підприємці.
Сьогодні в країні з відновлюваних джерел виробляється лише близько 2% із загальної кількості електроенергії, а коштує це енергоринку біля 9% усіх коштів, що платять виробникам. У 2018 році за даними Міненергетики альтернативні електростанції отримали 16,8 млрд. гривень.
Політичне лоббі як "зелене світло" для вітряків
GURIS HOLDING AS – турецький будівельний холдинг заснований у 1958 році. Сьогодні до його складу входять 65 компаній з різних країн світу, включаючи Саудівську Аравію, ОАЕ, Лівію, Сирію, Румунію, Косово із сумарною кількістю побудованих об’єктів 31 країні світу.
Як зазначають самі інвестори, в Україну вони «зайшли» у 2017 році для "прискорення темпів розвитку зеленої енергетики" на запрошення Уряду Володимира Гройсмана. У 2018 році була побудована їх ВЕС в Овідіопільскому районі на Одещині сумарною потужністю понад 80 МВт.
В Україні з ними пов’язані щонайменше 10 компаній, створених спеціально під проекти генерації з відновлюваних джерел. Засновники цих ТОВ - дочірні компанії холдингу зареєстровані в різних країнах світу, а також громадяни Туреччини. Серед них і воловецька компанія "Атлас Воловець Енерджи", яка давала коментарі до цієї статті.
Реєстрацією українських "дочок" "GURIS" займались юрист Катерина Тімченко та Святослав Жмуцький. Останній, власне, і представив проект вітряків на Боржаві Закарпаттю у 2017 році.
Також юристом у турецького інвестора працює брат Святослава Богдан Жмуцький. Він же фігурував у спільному розслідуванні ОССRP та "Схем" Радіо Свободи "Ландромат: мільйонери з Миронівки" про транскордонну схему виведення з Росії близько 20 мільярдів доларів через українських громадян.
Батько братів Жмуцьких – колишній експерт з аграрних і земельних питань "Центру Разумкова" Володимир Жмуцький.
З 1995 по 2000 рік працював в Мінюсті при міністру-регіоналу, а нині судді Конституційного суду України, Сергію Головатому. Був начальником управління законодавства з питань охорони навколишнього середовища, земельних відносин та АПК.
З 2000 по 2007 рік в Державному комітеті земельних ресурсів України (сьогодні Держгеокадастр – ред.) займав посаду заступника голови комітету з юридичних, законопроектних і міжнародних питань.
Готуючи цей матеріал для "Голос Карпат" автор статті звернулась з офіційним запитом по коментарі до "Атлас Воловець Енерджи". І хоча вони, як приватна компанія могли їх не надати, однак, відгукнулись і надіслали вичерпні відповіді, які використано в тексті з посиланням.
Юристи і представники компанії розуміючи суспільний резонанс і відповідальність за розробку проекту вітропарку на Боржаві (мається на увазі відкриті судові провадження - ред.) намагаються бути відкритими для громадськості та представили свою позицію.
"Питання екологічної безпеки, збереження природних ресурсів, впливу будь-яких проектів на унікальні природні комплекси - це питання суспільного інтересу. Саме тому для журналістів важливо зібрати якнайбільше інформації від усіх зацікавлених сторін. Закон про доступ до публічної інформації надає можливість отримання інформації від приватних підприємств, які не є суб’єктами владних повноважень, однак, їхня діяльність стосується "стану довкілля". Така відкритість ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" показує бажання працювати прозоро", - коментує юрист ГО “Інститут Розвитку Регіональної Преси” Людмила Панкратова.
Інвестиції "доброї волі" та неприбутковий бюджетний турист
"Ще одним інструментом допомоги соціально-економічного розвитку є спонсорська діяльність – добра воля інвестора", - зазначає "Атлас Воловець Енерджи" розповідаючи про спонсорську підтримку районам, в межах яких хоче побудувати ВЕС.
Її розмір починаючи з 2017 року, як вказує сам інвестор, склав більше 432 тис. грн.
Головною обіцянкою інвесторів стало будівництво дороги на одну з вершин полонини - Великий Верх. І хоча дорога на хребет потрібна, в першу чергу, інвестору для проведення робіт з будівництва вітроелектростанції, як місцева влада, так і сам інвестор впевнені що найбільше вона необхідна туристам.
"Зараз наш турист сідає у таксі і їде в Пилипець чи Подобовець, щоб піднятись там (на Боржаву – ред.) крісельною дорогою. А якщо буде дорога, то людина сяде в машину і виїде на хребет тут", - переконана голова Воловецької РДА Валентина Рогова.
"Атлас Воловець Енерджи" вказує на наявність вже підписаного "Договору про спiвробiтництво та розвиток інфраструктури Воловецької селищної ради", існування якого, не підтверджують ні у Воловецькій РДА, ні в Закарпатській ОДА.
"Відсутність офіційного юридичного документу (який гарантує надходження інвестицій – ред.) ще одна причина ретельно дослідити питання будівництва вітроелектростанції", - зазначає радник голови ОДА Сергій Гайдай.
Воловецький район дотаційний на 78,9%. У 2018 році його видаткова частина перевищила дохідну у понад 4,5 разів - 275,7 проти 58,1 млн. гривень.
Згідно даних департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА минулі два роки розміром надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів склав 167,6 та 206,3 відповідно. За перше півріччя цього року 101,6 тис.
Офіційно тут лише близько 15-ти підприємців, які сплачують податки у сфері туризму і 36 незареєстрованих "зеленим садиб". Постанова Кабміну 2011 року дозволила власникам останніх збільшити кількість ліжко-місць з 10-ти до 30-ти без необхідності реєстрації і, відповідно, сплати податків. Саме тому місцева влада бачить розвиток району за допомоги інвесторів, а не туристів.
"У нас добре наповнюється бюджет лише у Жденієві, де є "Рейкарц". Там туристи платять за комфортні умови і організоване дозвілля. А туристи які приїхали, наділи на себе рюкзак і пішли в гори – нічого не платять (мається на увазі туристичний збір - ред.). Єдине, що купують, це продукти в магазині. Це бюджетний турист, який не вкладає гроші у відпочинок", - розповідає голова РДА.
Вітряки на Боржаві рекомендували державні проектанти, - інвестор
Саме так переконують в інвестора і посилаються на Схему електропостачання як одну з складових Схеми планування території Закарпатської області, розроблену ДП "Дніпромісто" і затверджену обласною радою у 2013 році.
"Конкретне місце на Полонині Боржава було рекомендоване державними проектантами як найбільш підходяще на території Закарпаття ще за 4 роки до початку реалізації Проекту ВЕС на Полонині Боржава", - переконаний інвестор.
На схемі серед іншого дійсно виділені три рекомендовані ділянки для розміщення вітряків. Це гора Гимба на спірному Боржавському хребті у Міжгірському районі (з цього району через протести місцевих інвестор вітряки забрав – ред.) та дві ділянки на Перечинщині: на горах Менчул та Явірник.
Натомість в управлінні містобудування і архітектури області кажуть, що іноземні інвестори з приводу будівництва вітряків з врахуванням регіональних інтересів до них не звертались і вказують на згадані території як на території курортно-рекреаційного призначення.
Враховуючи цю невідповідність, в липні 2019 року тимчасово виконуючий обов’язки голови Закарпатської ОДА Іван Дуран (сьогодні цю посаду обіймає Ігор Бондаренко – ред.) наказав Воловецькій та Свалявській РДА скасувати детальні плани територій для побудови вітряків визнавши їх такими, що суперечать українському законодавству.
"Ми знаємо також про цю невідповідність і будемо її вивчати, - коментує радник голови Закарпатської ОДА Бондаренка Сергій Гайдай. – Зрозумійте, наша команда прийшла місяць тому, а попередники нам лишили неабиякий спадок: це і Боржава, і Свидовець, і золоторудник у Мужієві… Тому зараз ми намагаємося максимально якісно зрозуміти усю проблематику для чого і запросили до діалогу всі зацікавлені сторони".
Екологічні ризики від будівництва вітропарку та судові процеси за збереження хребта
Сьогодні по Боржавському питанню в судах області розглядають три позови.
Перші два - проти еко-чиновників Закарпатської ОДА на скасування висновку з Оцінки впливу на довкілля, як одного з основних дозвільних документів для будівництва вітроелектростанції
Департамент екології ОДА у своєму висновку зазначив, що "вважає допустимим провадження планованої діяльності", а сам вплив від будівництва вітряків назвав "екологічно допустимим".
Експерти і науковці називають звіт на який чиновники департаменту дали висновок "неякісним", а також наполягають на порушені повноважень при затверджені детальних планів територій та процедури з відведення землі.
Особливо науковці акцентують на тому, що Боржава відноситься до Смарагдової мережі Європи.
Смарагдова мережа - мережа територій особливого природоохоронного значення в країнах Європи і Африки, важливих для збереження біорізноманіття. Створена 1998 року для виконання Бернської конвенції і підтримується державами — членами Ради Європи.
До цієї мережі віднесені 4,5 тис. га полонини Боржави, які охороняються в рамках Угоди про Асоціацію вітчизняним і міжнародним законодавством.
"Найбільшого негативного впливу від встановлення ВЕС полонина Боржава зазнає саме на етапі будівельних робіт. Будь-який вплив на рослинний покрив – а це масштабні земельні роботи для монтування вітроустановок, будівництво складувальних майданчиків, під’їзних доріг, де працюватиме важка спецтехніка – призведе до незворотної ґрунтової ерозії, забруднення та замулення потічків й пришвидшення стоку води під час опадів. Цілісність рослинного покриву на полонинах є дуже важливою, як для якості води у верхів’ї річок, які беруть свої початки на Боржаві, так і для водорегуляції, формування паводків та глибини залягання ґрунтових вод. Адже відомо, що вже сьогодні вважаються зниклими з десяток джерел води, відомих ще донедавна туристам і науковцям-дослідникам на полонині. Яким чином забудовник планує запобігти ґрунтовій ерозії та змиву ґрунту у водотоки, а також як збирається відновити порушену структуру ґрунтів та субальпійські луки після завершення будівництва, немає адекватної відповіді ні у звіті з ОВД, ні у висновках щодо звіту з ОВД, виданого департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА", - пояснює ризики еколог ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук.
"Затверджувати рішення для "окремих частин територій України", як це сказано в Законі, повноваження Кабінету Міністів, а не органів місцевого самоврядування", - додає юрист організації "Екологія-Право-Людина" Софія Шутяк.
Другий - до Держбудінспекції (далі – ДАБІ). Юристи просять суд зупинити процедуру видачі дозволу на будівництво до вирішення перших судових спорів по суті справи.
В той же час обласна ДАБІ вже двічі відмовила "Атлас Воловець Енерджи" у дозволі на будівництво.
"Проект містив порушення, ми відмовили і вони забрали документи (на доопрацювання – ред.). На сьогодні з приводу будівництва вітряків до нас більше не звертались", - коментує начальник ДАБІ в Закарпатській області Віталій Лалакулич.
Голова Воловецької РДА Валентина Рогова, яка загалом підтримує будівництво вітроелектростанції через потенційні надходження інвестицій у район зазначає, що проект має бути реалізований в законний спосіб.
"Я не знаю, чи зашкодить проект природі, чи не зашкодить. Я не фахівець. Я дивлюсь з позиції наповнення місцевого бюджету. Однозначно, ніхто проти людей і закону йти не буде. Не буде дозволів на початок будівництва, то ніхто будувати не буде", - переконує Валентина Рогова питання про потенційні порушення процедур
За два роки боржавської лихоманки ще жодного разу не відбулось широкої дискусії у відкритому і зрозумілому форматі, із залученням усіх зацікавлених сторін, щоб з погляду інвестицій, екології, туризму, розвитку і місцевих позицій скласти докупи кожний пазл складної картини "вітряки на полонині Боржаві".
Олена Мудра для Голосу Карпат
Більше за темою
Експерт розповіла про "заповідну зону" на Боржаві та її вплив на туризм, випас худоби та збір яфин (ВІДЕО)
«Ні вітрякам на Полонині Боржава»: Закарпатці зареєстрували відповідну петицію до президента України
В Європарламенті стали на захист полонини Боржави від забудови її високогір’я вітряками (ДОКУМЕНТ)