Скасування безвізу та безкарність. Чим загрожує ліквідація статті про відповідальність за незаконне збагачення - НВ

Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за незаконне збагачення.

Про це повідомила Українська правда із посиланням на джерела у суді. Висновок Конституційний суд України оприлюднить сьогодні.

Про це Радіо НВ повідомив один із суддів Конституційного суду. Він підтвердив, що у вівторок це питання дійсно розглядали, проте яке саме рішення винесли судді, співрозмовник не уточнив. Водночас, за даними джерел низки ЗМІ, Конституційний суд мотивував своє рішення тим, що стаття не відповідає верховенству права та презумпції невинуватості.

Що передбачає стаття про незаконне збагачення

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році в рамках виконання плану дій з візової лібералізації. Ця вимога також була включена в меморандум співпраці з Міжнародним валютним фондом. 

Поняття незаконне збагачення з’явилося у міжнародному законодавстві ще у 2003 році, коли була ухвалена конвенція ООН проти корупції. Україна ратифікувала цю конвенцію. У національному кримінальному кодексі стаття сформульована як набуття у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами. 

Зі скаргою на цю статтю звернулися 59 народних депутатів

У повідомленнях ЗМІ йдеться, що, згідно з висновками Конституційного суду, стаття про незаконне збагачення нібито забов’язує самого підозрюваного довести законність його статків, тоді як доводити провину має сторона обвинувачення.

Зі скаргою на цю статтю Кримінального кодексу до Конституційного суду наприкінці минулого року звернулися 59 народних депутатів. Їхні інтереси в суді представляв депутат від Народного фронту Павло Пинзеник. Третина заявників були представниками Народного фронту.

Відкат в антикорупційній політиці

Завдяки цій нормі запрацювали антикорупційні органи і антикорупційні ініціативи. Зазначив у коментарі Радіо НВ народний депутат Мустафа Найєм.

Ця норма була передумовою для безвізового режиму. І як тепер узгоджувати цей аспект також незрозуміло, каже Найєм. За цією статтею є підозрювані і фігуранти, які тепер, імовірно, будуть вимагати закриття кримінальних проваджень, а вироки судів – піддавати сумнівам.

Скасувати це рішення неможливо

До того ж рішення Конституційного суду вище, ніж рішення парламенту. Є варіант зареєструвати новий законопроект, але буде багато аргументів проти, прогнозує Найєм.

"Навіть якщо ми приймемо або зареєструємо такий законопроект буде багато аргументів проти, буде дуже багато нарікань і аргументів, щоб за нього не голосувати, тому що, мовляв, Конституційний суд вже його прийняв. Скасувати це рішення неможливо, оскаржити його теж немає де, тому зараз є лише один варіант через Верховну Раду, через величезний супротив проводити ще одну норму, яка буде фактично дублювати цей закон і цю статтю. І другий вихід не в рамках правового поля, а в рамках вже суспільної дії, – це закликати міжнародні органи до тиску на президента України", – зазначив Найєм.

Одна з вимог МВФ

Стаття дозволяла притягувати до відповідальності чиновників, статки яких не відповідали їхнім заробіткам, пояснив у коментарі Радіо НВ голова громадської організації Центр протидії корупції Віталій Шабунін.

Наразі хабарі рідко передають готівкою

Це була одна з ключових вимог Міжнародного валютного фонду, наголосив він. І після її скасування МВФ не надасть Україні коштів, певен Шабунін.

За його словами, що наразі хабарі рідко передають готівкою, тому зловити безпосередньо на місці злочину майже неможливо. В основному використовують транзакції. А викривають незаконне збагачення в момент розпорядження такими активами.

"Більш ефективним є не ловити у момент передачі хабаря або під час отримання незаконної вигоди, а у момент розпорядження цією вигодою: дорогі автомобілі, мандрівки, нерухомість. Стаття запрацювала з березня 2015 року. Вчора, якщо це правда, Конституційний суд її фактично вбив. Фактично вбита найефективніша стаття Кримінального кодексу для покарання за будь-яку політичну корупцію", – зауважив Шабунін.

Загрожує скасуванням безвізу

Стаття про незаконне збагачення – це практика країн, які борються з корупцією, це також рекомендація ООН, яку запровадили в українське законодавство, пояснив в ефірі Радіо НВ директор фундації Де Юре Михайло Жернаков.

Справи стосовно топ-чиновників тепер можуть бути закриті

Стаття щодо незаконного збагачення була зобов'язанням України не лише перед МВФ, а й перед світовим банком та Європейським Союзом. Справи стосовно топ-чиновників тепер можуть бути закриті, не виключає представник Де Юре. А також – це загрожує скасуванням безвізу.

"Це фактично означатиме, що Україна не виконує свої забов’язання за преважною більшістю основних міжнародних договорів стосовно боротьби з корупцією. І аж до відміни безвізового режиму, тому що у безвізовому режимі є умова, що якщо відкочуються якісь положення, які були запроваджені, – підстави для надання безвізового режиму, то Європейський суд може переглянути ці рішення і забрати безвіз в України. От чим насправді загрожує скасування цієї одної статті", – наголосив Жернаков.

Національне антикорупційне бюро розслідує 50 кримінальних проваджень за статтею КК про незаконне збагачення. Найтяжче передбачене покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Підозри за цією статтею повідомили екс-виконувачу обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирославу Продану, першому заступнику голови Служби безпеки Павлу Демчині, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-чиновнику Генпрокуратури Дмитру Сусу.

Нагадаємо, що закарпастький суддя голосував проти скасування покарання за незаконне збачачення.