В українських заробітчан стане менше грошей, є ще кілька ризиків – економіст

Що буде з економікою України в 2019 році?

Головна новина про українську економіку наразі полягає в тому, що нічого надто поганого минулого року не сталося. Цього ж року є певні ризики, зокрема пов’язані з виборами президентаі Верховної Ради.

Про те, чого українцям чекати цього року, як вивести українську економіку з кризи, чого для цього не вистачає і з якої причини знизяться доходи українських трудових мігрантів, в інтерв’ю НАРОДНІЙ ПРАВДІ розповів кандидат економічних наук, експерт центру Democracy House Василь Поворозник.

– Що можна сказати про зовнішню торгівлю у минулому році? Чи продовжує збільшуватися експорт в Росію?

– Минулого року об’єднане сальдо зовнішньої торгівлі склало майже 10 млрд грн. Ми більше купували, ніж продавали. Це створює додатковий тиск на ринок валюти, бо ми більше платили валютою, ніж заробили.

Основні товари, які впливали на негативне формування від’ємного сальдо, це нафтопродукти, газ та вугілля, частково машинобудування, хімія, чорні метали.

Заробляли ми минулого року на аграрній галузі та чорній металургії, перш за все це – ДТЕК та «Метінвест» Ахметова, а також «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Що стосується імпорту з іноземних країн, то найбільше продукції завозили з Китаю та Росії. З Росії, передусім, мінеральне паливо, нафта і продукти перегонки, трохи вугілля. Плюс ми купуємо паливо для атомних енергостанцій. 69,8% – в Росії та 30,2% – в Швеції.

– Як вплинуть вибори на економіку?

– Вибори, тим більше подвійні (вибори президента України та парламентські 2019 року, – НП) – фактор невизначеності. Це може впливати на інфляційні очікування та на валютні курси. Це ризики і для інвесторів, і для споживачів, і для виробників.

Минулого року в Україну зайшло менше 2 млрд інвестицій, цього року навряд чи буде перевищений цей показник.

– А що позитивного відбулося для економіки в 2018 році?

– Добре, що нічого поганого не відбулося. Помірне та стримане зростання, помірна інфляція, підвищення цін, поступово зростає номінальна заробітна плата без особливих стрибків. Я б оцінив стримано – не те що позитивно, але нормально.

Проблема в тому, що реформи, про які говорять, ніяк не здійснюються. Вони знову в передвиборчий рік пригальмувалися. Темпи дерегуляції впали, хоча вже були позитивні зміни, пов’язані з валютною лібералізацією. Але ключові реформи – захист власності, акціонерів, робота судових органів – цього року не будуть здійснені. А поки ці реформи не будуть здійснені, нам не доводиться очікувати на прихід сюди серйозних інвесторів. А без цього не можна розраховувати на зростання ВВП більше ніж на 3%.

– Які прогнози на 2019 рік?

– Ми очікуємо на зростання ВВП в районі 3%. Це краще ніж падіння, хоча європейські економіки пригальмували в розвитку, але вони будуть зростати швидшими темпами. Інфляція буде в межах 10%. Якщо говорити про галузі, за рахунок яких збільшуватиметься ВВП, це традиційно аграрка та торгівля. Але треба врахувати негативний фактор – падіння світових цін на нафту та сировину. Це зовнішній ризик. А внутрішній ризик – це вибори.

Плюс боргове навантаження, треба віддати порядку 6 млрд доларів. Нам допомогло те, що ми домовились із МВФ продати єврооблігації.

І ще в бюджеті є таке джерело доходів, як приватизація, з якою ми з року в рік нічого не можемо зробити. Надходження закладаються кожного року, і кожного року їх немає.

Ще один ризик – це падіння європейських економік, менший експорт. Впадуть заробітки мігрантів, які є одними з найбільших постачальників валюти в Україну.

Також є можливість посилення міграційних тенденцій. Це буде залежати від ймовірності реалізації інших ризиків та результатів виборів. Хоча я не очікую великої міграції. Але вже зараз багато підприємців жаліються, що в них недостатньо трудового ресурсу і доводиться піднімати зарплату, щоб утримати працівників в Україні, щоб вони не їхали в Польщу чи Німеччину.

– А чи не буде для України більш вигідним продавати готову продукцію за кордон?

– Є низка підприємств в Україні, які виготовляють досить складні продукти для європейського автомобілебудівного ринку. В Китаї їх вартість зростає. В Україні на фоні девальвації ціни виглядають більш привабливими. Якщо покращиться інвестиційний та регуляторний клімат, можемо скористатися цією перевагою.

Але якщо говорити в цілому про український експорт, то в нас висока складова імпортної сировини. Ціна продукції – менша, а сировина, обладнання закуповуються на європейських, міжнародних ринках, і в результаті наша експортна продукція не є такою дешевою.

– Ну а могли б ми, наприклад, підняти меблеву галузь? Бо ж маємо власну деревину.

– Могли б, звичайно. Це проблема української економіки, що ми експортуємо продукцію з низьким рівнем доданої вартості. Якщо б ми виготовляли і експортували продукцію харчової та легкої промисловості, то ми б заробляли набагато більше.

Торгувати з Європою непросто, але з 2014 року доля експорту в Євросоюз стабільно зростає. Але європейський ринок досить складний, різноманітний. Крім різних дозволів, які треба отримувати, треба розуміти, що є маркетингова складова. Треба знати, чи буде європейський ринок купувати нашу продукцію. Ми можемо виробити з нашої деревини меблі, але їх не вдасться продати. Та це вже питання не до держави, а до виробників, які повинні вивчати ринок і працювати.

– Як вивести економіку з кризи?

– Про рецепти говорять всі. І діагноз ставлять правильно. Але є головні тези. Потрібно покращувати інвестиційне середовище та клімат. Треба продовжувати дерегуляцію, зменшувати роль держави. Але чи не найважливіше – це право власності та судова система. Щоб працювали чітко суди, щоб закони виконувались. Дуже важливе подолання корупційної складової. На мою думку, треба розірвати контакт «чиновник – людина», автоматизувати ці питання, запроваджувати електронні сервіси. Про це багато говориться, але мало в цьому напрямку робиться. Я не виключаю саботажу чиновників різного рівня, які зацікавлені в можливості отримувати економічну ренту.

Ще одна проблема – високий рівень монополізації в країні. Потрібно дотримуватися економічної конкуренції. Це вплине на те, що люди будуть отримувати більше продукції за нижчою ціною. Треба, щоб Антимонопольний комітет працював. І, знову-таки, судова система.

Нагадаємо, що заробітчани переказали в Україну рекордну суму грошей.