"Дороги подекуди кращі, ніж в Україні": двоє українців проїхали понад 30 країн Африки - ВВС

Понад 51 тисяча кілометрів - таку відстань подолали на автомобілі хмельничани В'ячеслав Кравчук та Олена Садома, які здійснили подорож з Хмельницького до Африки і назад.

За 200 днів вони майже повністю обігнули континент, проїхавши 34 з 55 африканських країн, і стали першими публічно відомими українцями, яким це вдалося.

Подорож саме Континентом Надії, як називають Африку ООН та західні ЗМІ, почалася для українців наприкінці травня у Марокко і закінчилася 20 грудня у Єгипті.

Ще десять країн Європи мандрівники відвідали на своєму шляху до Африки та з неї.

Маршрут подорожі українських мандрівників виявився навіть більшим за той, який в 1947-1948 роках подолали на автомобілі Tatra 87 відомі чеські мандрівники Іржі Ганзелка та Мирослав Зікмунд, автори надзвичайно популярної книги "Африка мрій та реальності".

В'ячеслав та Олена розповіли BBC News Україна про те, як готувалися до африканського турне, долали труднощі на своєму шляху і які країни їх найбільше вразили.

Чому саме Африка?

30-літній В'ячеслав - засновник на керівник агентства електронної торгівлі, що працює на міжнародному ринку. Більшу частину свого життя займається інформаційними технологіями. Він розповідає, що перший сайт для місцевої компанії зробив у 14 років, а після 15 років роботи у галузі та створення власної компанії вирішив присвятити рік мандрам.

28-літня Олена розповідає про себе, що змінила багато професій - координатора клінічних досліджень, юриста, маркетолога, а зараз працює коучем і вважає своїм головним завданням допомогати людям змінюватись та насолоджуватись повноцінним життям.

Ідея подорожі до Африки з'явилася у В'ячеслава. Він мріє об'їхати всю планету, поступово втілює мрію і тому запропонував подрузі відвідати "найскладніший регіон".

"Африку краще відвідувати в молодості, поки є сили", - говорить він.

Ще одним аргументом були стрімкі зміни на континенті.

"Африка дуже динамічно розвивається і через років п'ять цей регіон може бути зовсім не такий, яким ми його побачили зараз. Активно будують асфальтовані дороги, а коли вони з'являються, дуже швидко міняється і життя. Цивілізація приходить швидко. То ж це був останній шанс побачити Африку такою, якою вона є зараз", - говорить В'ячеслав.

Олена каже, що амбітна ідея В'ячеслава надихнула її.

"Я розуміла, на що погоджуюся - це були і небезпека, і непередбачуваність. Боялася, що в тяжкій подорожі можуть зіпсуватися наші стосунки. Але в глибині душі відчувала, що якщо не поїду, дуже шкодуватиму. Подорож Африкою допомогла переконатись, що незалежно від місця проживання та обставин можна завжди знаходити в собі сили і втілюваи мрії", - пояснює вона.

Спочатку українські мандрівники хотіли проїхати автомобілем лише половину континенту - маршрут від Марокко через країни Західної та Екваторіальної Африки в південноафриканський Кейптаун. Але коли доїхали до ПАР, вирішили повернутися додому теж на колесах, тому що захотілося побачити іншу частину континенту і отримати нові враження.

Як готувалися до подорожі

Для подорожі мандрівники придбали в ЄС та підготували "будинок на колесах" - автомобіль Toyota Land Сruiser 79 - "Мурзік", як ніжно вони його називають. В машини два баки - основний та резервний, на 90 та 140 літрів.

Зробили щеплення - від жовтої лихоманки, правця, менінгиту, а від черевного тифу щеплення вже були.

Підготувалися й до зустрічі з африканськими комарами, адже боялися малярії, купили в Європі репелент. Хоча мандрівники розраховували використовувати засіб щодня, під час подорожі так не сталося. В деяких місцях комарів не було, в інших вони навпаки з'являлися несподівано і ховалися в автомобілі.

"В Африці вночі прокидались від нестерпного свербіння. Траплялось, що годину посеред ночі з ліхтариком знищували комарів як система ППО. Кусали нас часто, але пощастило малярією не захворіти", - розповідає В'ячеслав.

Деякий час пішов на підготовку віз. Лише в Марокко, ПАР та Нігерії вимагали візи, зроблені заздалегідь, а візи до більшості інших країн робили в посольствах та консульствах цих держав безпосередньо в Африці. В східній Африці мандрівники візи переважно отримували прямо на кордоні, а для подорожі в Уганді, Руанді та Кенії отримали онлайн так звану "східноафриканську візу".

З порадами щодо візових питань допомогли й українські дипломати в Африці, з якими мандрівники зустрілись в ПАР та Кенії.

Які небезпеки чекають мандрівників?

Африку зазвичай сприймають як небезпечний регіон, де можна стати жертвою злочинців чи терористів. Насправді ситуація в різних країнах і навіть між регіонами однієї країни суттєво відрізняється.

Інформацію про можливі небезпеки, загрози нападів та викрадень, українські мандрівники знаходили у розділі Foreign travel advice сайту МЗС Британії та на сайті Держдепартаменту США.

"Були на нашому шляху такі небезпечні ділянки, які не могли об'їхати. Зачиняли машину, піднімали вікна та їхали 200 км не зупиняючись", - розповідає В'ячеслав.

В безпечних країнах, де немає військових конфліктів. мандрівники ночували переважно на природі, але у місцях, де машину не могли побачити з доріг, в інших випадках шукали кемпінги або зупинялися на стоянках ресторанів та готелів, де була охорона.

"Був страх, що вночі можуть прийти та пограбувати. В Нігерії та ДР Конго нас попереджали, що не варто ночувати на природі, і ми шукали готелі", - розповідає В'ячеслав.

Напередодні приїзду українців в ДР Конго в цій країні вбили німецького туриста, що подорожував з дружиною на своєму автомобілі та зупинився ночувати на природі. То ж заходи безпеки були не зайвими.

В ПАР мандрівники ретельно слідкували за дорожними знаками, які вказують на небезпечні райони і закликають не зупинятися там.

А на півдні Ефіопії автомобіль ледь не потрапив між двох вогнів під час зіткнень місцевих мешканців з поліцією, але мандрівникам пощастило проїхати цю територію.

Найбільш безпечними країнами на шляху були Габон, Намібія та Руанда.

"Руанду, в якій 25 років тому стався геноцид, зараз називають африканською Швейцарією. Це перебільшення, але в країні гарні дороги, інфраструктура, готелі. Руанда одна з небагатьох країн, де білому можна ввечері спокійно ходити вулицею. В Кенії я це не рекомендую - є ризик нікуди не дійти", - зазначає В'ячеслав.

Також сюрпризів можна було чекати від деяких тварин.

"Сама проблемна тварина - бабуїни. Якщо залишити авто та намет без нагляду, вони розірвуть намет, можуть відкрити двері автомобіля, розіб'ють скло, аби добратися до їжі. В Намібії та ПАР навіть є дорожні знаки з проханням не годувати їх", - говорить В'ячеслав.

"А що ви мені привезли?"

Мандрівники неодноразово стикалися з вимаганням грошей в Африці, але хабарі не давали.

"На кожному блокпості, починаючи з півдня Марокко, було питання: "А що ви мені привезли?" Ми вирішили, що не даватимемо хабарів. Через це затримувалися, але коли говориш ні - це спрацьовує", - розповідає В'ячеслав.

Прискіпливі прикордонники та правоохоронці перевіряли автомобіль, наявність аптечки та вогнегасника. Інколи закидали, що документи на автомобіль несправжні, вимагали оформлення додаткових дозволів, але мандрівники відстояли свою правоту.

Найбільше часу такі зустрічі відбирали в Нігерії, де за день доводилося проїжджати 40-50 блокпостів - прикордонників, поліцейських і якихось незрозумілих підрозділів на кшталт "Операція Помста".

Але загалом, більшість правоохоронців ставилися до українських туристів доброзичливо, просили сфотографуватися і роздивитися автомобіль. Виявилося, що африканські прикордонники найбільш обізнані люди щодо України, а футболісти Шевченко та Ярмоленко - найбільш відомі українці в цих краях.

Дороги, яким українці можуть позаздрити

Найбільш багаті та мирні держави в Африці мають чудові дороги.

"В Африці є чимало країн, де дороги кращі за українські - у ПАР, Намібії, на більшій частині Габону, Сенегалі, Марокко. В Намібії чудова інфраструктура, якість покриття, розмітка, дорожні знаки нагадують американські", - згадує В'ячеслав.

В бідних країнах зараз активно будують якісні дороги китайські компанії.

Водночас в деяких африканських країнах було подорожувати складно - дороги розбиті, або покриття взагалі відсутнє.

Зокрема між Габоном та Конго була 30 кілометрова ділянка, де, за словами мандрівників, ями були висотою в автомобіль і в яких в сезон дощів "можна втопитися".

Місцева кухня

Більшість запасів з Європи В'ячеслав та Олена з'їли, лише гречку віддали українським місіонерам в Кенії.

В кількох країнах куштували страви місцевої кухні.

Особливо мандрівникам сподобалося барбекю з високоякісного м'яса в ПАР - браай, кускус в Марокко, авокадо з тунцем в Буркіна-Фасо, єгипетські коржики, суданська шаурма та риба. В Ефіопії спробували страви з сирого м'яса, які їдять місцеві мешканці, але шлунок їх не оцінив.

Які місця в Африці треба відвідати в першу чергу

В'ячеслав та Олена також розповіли про місця, які в першу чергу радять відвідати в Африці.

1. Національні парки та дюни Намібії

Намібія - це неймовірні простори, пустеля, тварини, треба відчути це повітря на шкірі. Дуже зручна країна для туристів, а українцям не потрібна віза. Туди треба їхати, якщо ви хочете побачити справжню Африку, але не готові до екстремальних пригод

Намібія більша за Україну, натомість населення трохи менше 3 млн і природа чудово збереглася. Є великі національні парки, такі як Етоша, з неймовірною кількістю тварин, є найбільші у світі дюни Соссусвлей, висотою 300 метрів.

2. Кейптаун та ландшафти Південної Африки

Кейптаун - одне з найкрасивіших міст. Це суміш Лондона, Нью-Йорка, Сан-Франциско та Лос-Анджелеса.

В ПАР ми подорожували разом зі своїм другом, місцевим підприємцем Хенком, з яким познайомилися у Намібії.

Він нас запросив на свою ферму, а потім повіз на найпівденнішу точку Африки. На 2,5 дні ми абсолютно випали в паралельну реальність. Були у пустелі, де за участю тисяч людей проходить фестиваль AfrikaBurn - аналог американського Burning Man.

Він розповів нам про свою релігію, яка називається niceness - тобто ти робиш щось приємне людям і тобі повертається втричі більше. Він іноді почувається ніяково наскільки багато йому Всесвіт повертає.

3. Пустеля Сахара та піраміди в Судані

За суданською пустелею будемо сумувати. Увечорі видно неймовірно яскраві зірки, Чумацький шлях.

Варто відвідати місцеві піраміди. Їх розмір, звісно, не як в Гізі, але туристів практично нема, і є можливість насолодитись цими дивами самостійно.

Суданці дуже гостинні і прагнуть допомогти.

І ще напевно, саме в Судані ми спробували найсмачніших овочів. Не знаю, чому - можливо Ніл таки магічна ріка. Наїлись і рибою з Нілу, просто неймовірно смачно. Таке враження, що Хартум - кулінарна столиця регіону. І місцева, і ливанська кухні вище всіляких похвал. Що в ресторанах, що в фаст-фуд генделях, всюди смачно і дешево.

3. Імперське місто Фес у Марокко

Місто Фес є окрасою цієї країни, і тут збереглося не тільки старе місто, але й давні ремесла.

Тут і найбільша у світі міська пішохідна зона, і найстаріший у світі діючий університет, і найнастирніші у світі приставали. В одних дверях чоловіки шиють одяг, в інших оздоблюють дерево, далі торгують надзвичайної краси мідними лампами. Це просто треба бачити.

Марокко - недооцінена країна, тут є можливість взяти машину на прокат, заїхати в села, побачити, як там живуть люди.

4. Джунглі Габона

Габон - країна малонаселена, єдина країна на нашому шляху, де настільки чудово збереглися ліси. Населення невелике, два мільйони, а розміром з половину України. 70% країни - це джунглі і можна побачити тварин прямо на дорозі.

В цих джунглях можна було спокійно зупинятися і робити фотографії тварин.

В габонському містечку Ламберене знаходиться клініка лауреата Нобелівської премії, доктора Альбера Швейцера, яку він заснував в 1913 році.

Швейцер вважав, що краще, аби разом з хворим в клініці були і його родичі, які будуть про хворого піклуватись, а заодно і допомагати по господарству. Таким чином він залучив в ряди помічників багато місцевих, які, звісно, попутно навчались і не рідко залишались працювати в клініці й надалі. Він був одним з небагатьох лікарів в Габоні і разом з дружиною вилікував тисячі людей.

5. Національний парк Катаві в Танзанії

Варто завітати в національний парк Катаві, де ми побачили скупчення з 400 бегемотів у річці. Там можна було ночувати в кемпінгу на березі, ми так і зробили. Вночі було чути, як бегемоти ходять біля автомобіля, хрюкають та харчуються травою.

6. Храми Ефіопії

Ефіопія - країна №1 в плані культури, в них своя релігія, алфавіт, на півночі Ефіопії в Лалібелі є давні храми видовблені з каміння. Якщо потрапити до них зранку, то можна побачити, як моляться місцеві жителі в національному одязі. Це якийсь медитативний досвід.

7. Столиця Сенегалу Дакар

Дакар - стильний і живий. Туди треба їхати, щоб відчути красу та хаос Західної Африки.

8. Ущелина Тундавала та пляжі Анголи

Під час подорожі Анголою зупинилися в Тундавала. Це край величезного каньйону. Вигляд був на рівні Гранд Каньйону в США. Вранці стало ще красивіше - під каньйоном були хмари і долини не було видно, абсолютно фантастичне видовище. І нам пощастило бути там на райському пляжі, де були скелі, пісок, океан і лише ми.

В Анголі також чудові пляжі. Туристів дуже мало, навіть у найбільш мальовничих місцях.

9. Пустеля та моноліт Бен Амера в Мавританії

Запас палива давав нам можливість ухилятися від цивілізації, як ми зробили в Мавританії, де три дні поспіль їхали вздовж легендарної залізниці, де ходить потяг з залізною рудою і є лише пару селищ.

Потяг - дуже довгий. Кажуть, буває вагонів 200 - десь 2,5 км. Коли ми спали в пустелі, то йшов він так гучно, що здавалось зараз заїде до нас в машину.

Недалеко від залізниці знаходиться гранітний моноліт Бен-Амера - третій за величиною у світі.

10. Пляжі та нетрі Сьєрра-Леоне

Саме в Сьєрра-Леоне знаходяться ті райські пляжі, на яких знімали рекламу шоколаду Bounty.

Також в столиці Сьєрра-Леоне можна побачити інший бік життя африканців.

Нетрі Фрітауна з неймовірною бідністю - це інший світ, до попри все живуть щасливі люди. Ми там познайомилися з британським генералом, який опікується дітьми нетрів.

Раніше він був у військовій місії в цій країні, що допомагала з карантином під час епідемії Еболи. Він збирає кошти і платить за навчання дітей. Ми там були разом з ним. Туди треба йти з гідом, інакше - небезпечно.

Нагадаємо, що дорога "Виноградів-Неветленфолу" в аварійному стані.