1 січня з'явилась надія для багатьох хворих, які чекають на трансплантацію. З 2019 року в Україні почав діяти новий закон "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини".
У ньому серед іншого йдеться про правила донорства від померлих, передає ВВС.
Одним із пілотних міст, де мають проводити трансплантацію нирки, обрали Харків.
Проте місто виявилося не готовим, а грати за новими правилами все ще не можуть не лише на Харківщині.
"Трансплантація - це якість життя"
"У всьому світі діаліз - це тимчасовий захід між тим моментом, як у людини діагностували ниркову недостатність і до моменту трансплантації нирки. У нас людині доводиться так жити", - розповідає хворий на ниркову недостатність Олександр Пархоменко.
У 2002 році чоловіку пересадили нирку, та імплантат пропрацював лише вісім років. Відтоді Олександр змушений постійно проходити процедуру позаниркового очищення крові.
Діаліз - метод очищення крові, який широко використовується коли нирка людини не здатна ефективно очищувати кров, наприклад, при нирковій недостатності.
В обласному клінічному центрі урології та нефрології він проводить по чотири години тричі на тиждень.
Процедура не лише забирає час, але й позбавляє здоров'я.
Регулярне очищення крові позначилося на суглобах. Нині пересуватися Олександр може лише за допомогою милиць.
"Трансплантація нирки - це якість життя. Гемодіаліз - це засіб залишити людину живою. Тут про якість життя не йдеться", - пояснює чоловік.
В Україні таким хворим, як Олександр, доводиться розраховувати лише на рідних.
Інша можливість - операція за кордоном. Найближча країна, де дозволене використання анатомічного матеріалу задля донорства, - Білорусь. Для більшості українців ціна такої операції надмірна, адже становить понад 70 тисяч доларів.
Новий закон дає надію?
Ситуацію в Україні мав би змінити новий закон про трансплантацію, ухвалений у травні минулого року.
Серед нововведень:
- Можливість за життя дати згоду на донорство після смерті;
- Обмін органами між живими донорами, які не є рідними. Так зване "перехресне донорство";
- Поява трансплант-координатора - зв'язкового між донором та реципієнтом;
- Створення Єдиної державної системи трансплантації, за якою в тому числі підбиратимуть пару донор-реципієнт.
У Харкові, одному з обраних міст-пілотів, трансплантацію нирки за новими правилами мали робити з 2019 року.
Для старту проекту у вересні 2018 року в області мали скласти реєстр тих, хто потребує трансплантації, та можливих донорів. Натомість кількість цих людей і досі залишається достеменно невідомою.
"У нас навіть немає реєстру людей, які перебувають на гемодіалізі, тобто він є, але він робиться за громадської ініціативи", - каже президент харківської асоціації пацієнтів гемодіалізу Олег Нежурін.
"Інформація там така - одні надали, інші не надали дані".
В облдержадміністрації Харківщини посилаються на відсутність пояснень від МОЗу щодо нових правил.
"Ми знаємо своїх пацієнтів, ми знаємо, з ким ми працюємо. Ми знаємо потреби людей, і тому ми більш-менш готові", - каже заступник губернатора Харківщини Михайло Черняк.
"Треба, щоб це (питання трансплантації) було врегульоване на всіх рівнях. Були зрозумілі нові правила в межах нового закону", - додає він.
Професія, якої немає
Фіаско харківського пілота пояснює анестезіолог Ігор Писаренко із Запоріжжя, де за власної ініціативи, без додаткових роз'яснень, за рік зробили шість трансплантацій від померлих донорів:
"Якщо дати хірургам орган у пакетику - нирки, печінку, серце, то вони пересадять. Проблема в тому, де взяти цей орган".
За його словами, "ці органи в пакетику знаходяться всередині відділень реанімації, де має бути трупне донорство".
Аби така схема запрацювала в Харкові та інших містах, каже медик, необхідне діагностування смерті мозку в реанімації.
Технічна можливість це зробити є лише у 1,5% лікарень по всій країні.
Немає в Україні й трансплант-координаторів.
"Наприклад, згоду рідних на трансплантацію за новим законом через 8 годин можуть брати лише трансплант-координатори, яких не існує. Якщо згоду братиме не трансплант-координатор, це буде порушення..., що каратиметься до трьох років умовно", - пояснює анестезіолог Ігор Писаренко.
Ця функція, яку за кордоном може виконувати анестезіолог або волонтер, в Україні стала медичною професією.
У МОЗі запевняють - програму навчання таких лікарів вже розроблено у Запорізькій медичній академії післядипломної освіти. Та, за законом, трансплант-координатори мають вже організовувати процес пересадки органів.
За таких умов, будь-яка трансплантація перебуває під загрозою.
Чи бути трансплантації у 2019-му році
Щодо причин неготовності до реалізації закону, то в МОЗі направляють до парламентарів.
Тут і брак фінансування, і надто короткі терміни. За 5 місяців у міністерстві мали розробити понад 30 нормативно-правових актів, навчити нових фахівців та переобладнати центри трансплантації.
Про це йдеться у повідомленні міністерства, опублікованому 27 грудня 2018 року.
"Щороку українські лікарі виконують близько 200 операцій з трансплантації. Для того, щоб цей показник суттєво зріс і більше українців могли отримувати вчасну спеціалізовану допомогу, необхідно, щоб запрацювала вся система, що передбачена новим законом про трансплантацію", - йдеться у повідомленні.
"Для того, щоб виконати увесь необхідний обсяг роботи, передбачений законом, необхідно щонайменше один рік і належне фінансування з державного бюджету всіх складових системи, яке парламент не передбачив при прийнятті нового закону", - відзначає відомство.
Аби перенести початок дії нового закону, до Верховної Ради навіть внесли новий законопроект. Та проголосувати за нього не встигли.
Того ж таки 27 грудня 2018 року на власній сторінці у Facebook заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик, який останні два місяці опікувався питанням трансплантації, запевнив - пересадження органів в Україні не зупиниться.
"Сьогодні на засідання КМУ ухвалено постанову, яка жодним чином не зупиняє трансплантацію в Україні. Ми сформували накази Міністерства, які дадуть можливість із нового 2019 року спокійно, впевнено проводити трансплантацію в Україні й надалі", - відзначив заступник міністра.
Допоки запрацює нова система, діятимуть такі правила пересадки органів:
рішення про необхідність трансплантації буде ухвалювати консиліум медиків лікарні, де зареєстрований хворий,згоду на донорство чи відмову від нього можна буде надати в медзакладі, де проходитиме операція, або залишити в трансплант-координатора, сімейного лікаря чи терапевта.
Заяви про донорство зберігатимуть там, де прийняли, та занесуть до реєстру протягом трьох днів, щойно він запрацює.
Коли ж програма таки запрацює у Харкові? Жодних термінів не називають.
Спочатку будуть переобладнані чотири центри у Києві та Запоріжжі. Там проводитимуть надскладні операції. А вже згодом запрацюють центри й в інших містах.
Нагадаємо, що трансплантація мозку - це реально, запевняє мільярдерів російський вчений, обіцяючи їм безсмертя.
Читайте на ГК:Смертельна прогулянка до кар'єру: підлітки зірвалися зі скелі та впали у воду (ФОТО)Читайте на ГК:Гороскоп на 2 квітня для всіх знаків Зодіаку
Читайте на ГК:Збільшать чинні й запровадять нові?: що варто знати водіям