Заповісти не можна вирубати: чи є діалог за створення дубового заказника на Тячівщині?.

Громади кількох сіл Тячівського району намагаються захистити столітні дуби від місцевого лісгоспу і «чорних лісорубів».

Люди відстоюють створення заказника, яке, попри згоду держпідприємства віддати лісові угіддя, затягується.

Села Тересвянської долини Тячівщини (історична назва долини річки Тересва поблизу місця її впадання в Тису – ред.) – Біловарці, Грушово, Крива і Тересва – об’єднали свої зусилля і відстоюють створення дубового заказника на землях Тячівського держлісгоспу. Місцеве самоврядування і активісти переконані – лише так вдасться зберегти від вирубки цінні столітні дуби.

Ініціатори заповідання хочуть об’єднати насадження дубових масивів площею біля 200 га поблизу Грушова, Кривої і Тересви з лісами біля Біловарців, з якими вони роз’єднані річкою Тересва. Вже і назву придумали - заказник «Тересвянська долина».

«Ми хочемо зберегти лише те, що колись належало нашим родинам. Розумієте?», - каже одна з активісток, голова жіночої організації «Злагода» Марія Цимбаліста з Тересви. – Звичайно, те, що зрубали вже не повернеш, але перед нами можливість заповісти те, що залишилось».

Одне з урочищ Тячівського держлісгоспу, урочище Хмарний у Тарасівському лісництві, колись належало родині Прінц – батьку й діду Марії Цимбалісти. Після приходу радянської влади землі від родини забрали до колгоспу. Останні дуби тут зрізали у 2012 році.

Не зважаючи на згоду місцевих лісників погодити заповідання усім сільським громадам і спільно виступити в цьому процесі, сьогодні вони працюють лише з Тересвою. Для Біловарців перспектива створення заказника опинилась під загрозою. Причина: непорозуміння між активістами та керівництвом лісгоспу.

У той час, коли за зверненням ініціаторів з Тересви готується клопотання і наукове обґрунтування на створення заказника місцевого значення, в Біловарцях лише сподіваються на початок цієї процедури, яка, як планували раніше, мала бути спільною для всіх.

Найбільш ймовірно, що новостворений заказник місцевого значення ввійде до складу Тячівського держлісгоспу і буде стосуватись лише Тересви, Кривої і Грушова. Без Біловарців.

Ініціювання створення заказника як і непорозуміння між активістами і лісгоспом почалися на початку 2018 року, коли мешканці Біловарців і Тереси намагалися захистити від надмірної, на їхню думку, вирубки дубів ліс в Тернівському лісництві.

Загострилася ситуація влітку, коли представники громадської ради при Тячівській РДА надали широкого розголосу рубкам у селі Руське Поле та урочищі «Дубки», а також закликали керівництво лісгоспу звернути увагу на діяльність там «чорних лісорубів».

Усього за кілька місяців про вікові дуби, які росли в урочищі, нагадують лише пеньки і купи покинутих сухих крон. Ці 2 га поблизу села Бедевля, як з’ясувалось пізніше, є землями запасу і закріплені за Держгеокадастром області.

Дубові ліси в Карпатах поширені у рівнинній та передгірські частині, де теплий та вологий клімат. Екологи кажуть, що в далекому минулому вони займали великі площі. Зокрема й у Закарпатті. Однак через похолодання ці ліси були витіснені буковими.

Сьогодні нижня межа зростання дуба звичайного та скельного проходить на висоті 150—200 м, верхня — до 600 м н. р. м. Дуб скельний піднімається до 900—1000 м н. р. м. лише на південних схилах великої крутизни з кам'янистими ґрунтами, де бук не росте.

"Дубові ліси зазнали найбільшого антропогенного впливу – деревину дуба дуже активно використовували, на відміну від букової чи смерекової, продовж останніх 1000 років. Діброви, якими були вкриті долини річок басейну Тиси, активно заселялися людьми. Утворення людських поселень також потребувало вирубки цих лісів", - пояснює екологиня громадської організації "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук.

Експертка зазначає, що сьогодні діброви знаходяться у найзаселеніших районах нашої області, представляючи собою невеликі суцільні масиви. які потребують особивої уваги та охорони.

200 гектарів для заповідання: мрія, реальність і наукові дослідження

Приблизно таку площу називають ініціатори створення заказника. Говорять також про включенням цієї території у склад Карпатського біосферного заповідника як заказника загальнодержавного значення. Кажуть, що це єдина можливість зараз зберегти від вирубування вікові дубові масиви.

«Ми говоримо про заповідання всіх дубових лісів, де ростуть дерева віком сто і більше років. І саме про включення цих територій до складу біосферного заповідника. За інших умов і статусу заповідання вирубку дерев нам зупинити не вдасться», - переконані активісти.

Провідний інженер Карпатського біосферного заповідника Василь Регуш пояснює, що з огляду на режим охорони, заказники загальнодержавного значення мають суворий природоохоронний статус і можуть гарантувати припинення рубки, чого і прагнуть ініціатори створення заказника на Тячівщині. Тоді як заказники місцевого значення залишаються в підпорядкуванні місцевих лісгоспів, які і регулюють лісогосподарські заходи на цій території.

Рішення про створення заказника загальнодержавного значення оголошується Указом Президента. Створення місцевого заказнику ухвалюється рішенням обласної ради.

«Маючи такі плани, громади, насамперед, повинні домовлятися з власником цих лісів, Тячівським держлісгоспом, про їх вилучення і передачу. Лише за наявності згоди всіх сторін і, в першу чергу, власника лісу, указом президента може бути створений заказник загальнодержавного значення», - підсумовує науковець.

В Тячівському держлісгоспі кажуть, що їм відомо про бажання громад створити заказник і вони готові виділити частину з своїх лісів і допомогти в оформленні документів на створення заказника місцевого значення, який залишиться в підпорядкуванні підприємства.

«Як мені відомо, в Біловарцях і в Тересві не проти створення заказника місцевого значення, який залишиться в підпорядкуванні лісгоспу. І ми вже маємо подібні об’єкти в Буштині – заказники «Мочарки» і «Дубки» (площа кожного біля 10 га – ред.)», - каже директорка Тячівського держлісгоспу Наталія Катреняк.

Проте, директорка уточнює, що про це йшла мова ще до прийняття так званого «фермерського закону», який зобов’язує лісгоспи сплачувати додатковий податок на утримувані лісові угіддя.

«Чим більші площі, які ми не будемо використовувати й не вести на них ніякої господарської діяльності, тим у більші збитки ми будемо заганяти наш лісгосп.

Я «за» невеличкі заказники по кожному населеному пункту, які їм і пропонувала (від 10 га – ред.), які не шкодитимуть роботі лісгоспу», - продовжує Наталія Катреняк.

Новий Закон в лісовій галузі називають таким, який змусить лісокористувачів платити подвійний податок: з 15 липня окрім рентної плати сплачується ще й земельний податок, рішення про розмір якого приймається на місцевому рівні.

«На виділення під заповідання 200 га, про які говорять ініціатори створення заказника, ми не погодимося, тому що сплачувати згідно нового закону до 5% додаткового податку на землю, яку ми не використовуємо, недоцільно, - коментує директорка. - Хіба що Карпатський біосферний заповідник забере від нас ці землі із вилученням – тоді ми підтримаємо».

У свою чергу в біосферному заповіднику зауважують, що 10 га для заповідання - недостатньо.

«Ви розумієте, якщо ми говоримо про збереження лісів, то 10 гектарів (саме стільки пропонують у лісгоспі активісам – ред.) для збереження екосистеми – то нуль», - говорить Василь Регуш.

Ідея створення заказника належить жіночій громадській організації «Злагода» з Тересви та активістам з Біловарців. І одні, й інші впевнені – місцеві масиви дубового лісу маю бути збережені. На цих землях планують розвивати "зелений туризм" та навчати молодь лісовій справі.

«Вперше думку про заказник було озвучено на засіданні Тячівської громадської ради, на якій було присутнє і керівництво лісомисливського господарства області. Тоді начальник управління, Валерій Мурга, нас підтримав», - розповідає сільська голова Біловарців Галина Войтенко.

«На території, яку ми ініціюємо до заповідання, археологами з Ужгородського національного університету знайдено залишки древнього городища періоду куштановицької культури (історична культура ранньої залізної доби 600–300 років до н. е. – ред.). Окрім того, унікальність наших дубових лісів підтвердили науковці з Карпатського біосферного заповідника, які готують наукове обґрунтування», - продовжує голова сільської ради.

Голова громадської організації «Злагода» Марія Цимбаліста з Тересви, яка працює викладачем у Тячівському професійному ліцеї каже, що створення заказника допоможе залучити до лісової справи молодь.

«Ми плануємо створити в нашому ліцеї групу по підготовці майбутніх лісників і заказник стане тим місцем, де вони зможуть ближче познайомитись з лісом, природою. В лісгоспі таку ідею підтримують і готові нам сприяти в її реалізації», - каже очільниця «Злагоди».

Майже в усіх селах, біля яких хочуть створити заказник, ініціативу підтримують. Схвалила це рішення і громадська рада при Тячівській райдержадміністрації.

«Питання створення заказника на часі давно. І головна причина – нещадна вирубка лісів, в тому числі браконьєрами. Біля Тересви є цілі урочища, які практично вирубані. Особливо дуби. Люди, які були спіймані «на гарячому» за незаконну вирубку, до відповідальності не притягнені. Оце все і схвилювало нашу громадськість та змусило ініціювати заповідання», - каже селищний голова Тересви Василь Олексій.

Проголосували проти лише в Бедевлі. Сільський голова Іван Рішко пояснює відмову своєї громади тим, що в селі багато мисливців, які і приймали рішення на громадських слуханнях.

“Я сам підтримую, але більшість, яка зібралася на громадські слухання, були мисливці. Режим охорони заказника забороняє там полювати, тому вони і проти. Так і вирішили”, - розповідає голова.

Для доведення цінності дубових масивів і підготовку наукового обґрунтування активісти з Біловарців і Тересви запросили науковців з Карпатського біосферного заповідника та професора Інституту екології Карпат Степана Стойко.

Василь Регуш входив до складу комісії по підготовці цього документу і розповідає, що спочатку було підготовлено два обґрунтування: окремо на лівий і правий берег річки Тересва. Перші документи були підписані директором заповідника і зараз вони працюють над об’єднанням їх у спільне обґрунтування для лісів усієї Тересвянської долини.

«У нас в Україні немає ні одного гектару дубового лісу, який би мав статус заказника загальнодержавного значення», - каже фахівець. – Тому створення подібного об’єкту що охоронятиметься на такому рівні – важливе».

Директор Микола Рибак підтверджує цінність дубових ділянок над обґрунтуванням для яких працювали науковці заповідника:

«Питання дійсно важливе, тому ми включили його в порядок денний науково-технічної ради, яка відбудеться на початку жовтня. Уже за її підсумками ми приймемо рішення стосовно подальших дій».

Професор Степан Стойко каже, що для України, як для країни з найменшою у Європі лісистістю і в якій відсутні дубові заказники загальнодержавного значення, створення заказника Тересвянська долина може стати історичним моментом:

«Клімат на планеті змінюється. Ці зміни торкаються також дубів. Дубові ліси віком понад 300 років є цінними для хронологічних досліджень. На основі приросту деревини в майбутньому фахівці зможуть виміряти середні температури і кількість опадів, розповісти як змінювався клімат на території їх зростання протягом століть».

Що пов’язує відсутність згоди для Біловарців і недораховані пеньки на суму 100 тис. грн.

Сьогодні в Біловарцях чекають завершення наукового обґрунтування й сподіваються на домовлену спільну подачу документів для створення заказника.

Втім в Тересві, Грушові і Кривій цю процедуру вже почали.

У Тячівському держлісгоспі підтвердили, що за спільним з управлінням лісомисливського господарства області проханням, розпочато підготовку наукового обґрунтування та підготовку клопотання до Закарпатської обласної ради про створення заказника місцевого значення в Тересві, Грушові і Кривій.

«По цим селам ми бачимо співпрацю між громадами і лісгоспом, тому ми залучили до цього процесу Василя Мочана з Українського товариства охорони птахів. Він починав працювати над обґрунтуванням ще в кінці лютого цього року і зараз ми доручили йому підготувати документ і клопотання. Договір з ним ми поки що не заключали», - розповіла директорка Наталія Катреняк.

Що стосується Біловарців, то Наталія Катреняк каже, що про створення заказника там зараз не йдеться.

«В Біловарцях не погоджуються із запропонованою нами територією. Над обґрунтуванням вони працюють окремо з Карпатським біосферним заповідником і ці документи ми не бачили», - прокоментувала директорка.

Члени громадської ради при Тячівській райдержадміністрації намагаються привернути увагу до порушень на території Тячівського держлісгоспу. Говорять також про діяльність «чорних лісорубів».

Серед них Микола Дочинець з Біловарців, який бачить в діях лісгоспу затягування ситуації без жодного вирішення:

«Мову про заказник ми ведемо вже давно. Але поки ми говоримо - вони рубають ліс. Рубають дуб. Поки дійде до створення заказника дубів вже не буде».

«Кожен день масово вирубується дуб. Вони затягують і вирубують, затягують і вирубують, а потім - беріть собі. А що заповідати, коли вже нічого не буде? Чагарники?», - обурується чоловік.

Микола Дочинець впевнений, що про браконьєрськ рубки керівництво лісгоспу знає також. Як знає і імена самих порушників.

У свою чергу на підприємстві не заперечують, що продовжують видавати накладні особам, на яких поліцією складено акт по підозрі у здійсненні незаконної лісозаготівлі. Пояснюють: не бачать причин для відмови.

Ліс біля села Руське Поле, де за чотири роки дубовий масив майже зник знаходиться у підпорядкуванні лісгоспу. Окрім маркованих лісниками після вирубки дубових пеньків, активісти і експерт громадської організації «Лісова Варта» Василь Гаврилюк знайшли тут пеньки сховані в залишках дерев. Така "схованка" вказує на незаконну лісозаготівлю.

Позапланова перевірка Руського Поля екоінспекцією, ініційована за запитом активістів і «Лісової Варти» до регуляторної служби, знайшла 17 немаркованих дубових пеньків, які раніше лісники не помітили. Загальна сума завданих державі збитків – біля 100 тис. грн.

Про інші порушення в екоінспекції не кажуть.

Василь Гаврилюк з «Лісової Варти» каже, що хоч формально всі документи лісгоспу оформлені вірно, сама лісогосподарська діяльність містить порушення:

«Від сумнівного обґрунтування рубок небезпечних дерев та завищеною їх вибіркою як всохлих чи гнилих, до неналежного оформлення лісосіки і не можливістю зрозуміти площу, на якій вона проводиться.

Після огляду в Руському Полі, де площа рубки небезпечних дерев за документами складає 0,8 га фактична, встановлена за свіжозрубаними пеньками, становить цілих 5 га. При цьому сама кількість зрубаних дерев не перевищує кількість відведених».

За словами фахівця ці порушення мали б бути відображені у звіті екоінспекції.

«Взагалі такі рубки «небезпечних дерев» використовується лісгоспами для заробітку, виживання. Формально – все чисто, але з точки зору лісівництва – це не правильно. Проте підтвердити або спростувати таке припущення може лише аналіз використання лісосічного фонду», - пояснює експерт.

Ще одна ділянка з дубами, до якої намагалися привернути увагу активісти – урочище «Дубки» біля села Бедевля.

За кілька місяців на двох гектарах, які в Держгеокадастрі називають «землями запасу», вирубали майже всі дерева. Про дуби тут нагадують хіба що пеньки та залишки крон: забрали лише ділову частину стовбура в кілька метрів.

Свідків які бачили б хто і коли зрубав ці дуби немає, а рубки не припиняються дотепер.

У поліції кажуть, по факту незаконної вирубки дубів у Руському Полі і в урочищі «Дубки» у них відкриті кримінальні провадження у зв’язку зі здійснення незаконної порубки дерев, що заподіяла істотну шкоду - стаття 246 Кримінального кодексу України. Зараз триває перевірка цих випадків.

Активісти не вірять в об’єктивність перевірки й те, що правопорушники будуть знайдені і, тим паче, покарані.