Віктор Медведчук намагається легалізувати свій статус в українській політиці. Поки він лише перемовник. Для амбіційного кума Путіна цього замало, вважає Сергій Руденко.
Віктор Медведчук повертається в українську публічну політику. В останні чотири роки - у статусі переговорника з Росією - екс-голова президентської адміністрації уникав зайвої уваги, повідомили на сайті DW. Хоча всі розуміли, що вустами Медведчука в Україні говорить господар Кремля. За політичними кулісами він був і залишається серед тих, хто вирішує долю української держави. Але, судячи з усього, цього Медведчуку замало - він хоче підтвердження свого статусу самими українцями.
Кум королю і прем’єр-міністру
За плечима 64-річного юриста Віктора Медведчука - досвід створення великого приватного бізнесу, побудова соціал-демократичної партії, віце-спікерство і керівництво адміністрацією президента. Про те, ким насправді є Віктор Володимирович, у кулуарах складають легенди. Хтось називає його ініціатором запровадження на початку 2000-х цензури в пресі, хтось вважає його "сірим кардиналом" української політики. А на записах майора Мельниченка голоси, схожі на голоси тодішніх глави СБУ Леоніда Деркача і президента України Леоніда Кучми, розмірковують про те, чи був Медведчук агентом КДБ "Соколовським".
Український журналіст Сергій Руденко
За 25 років перебування в політиці Медведчук зарекомендував себе майстром залаштункових ігор. Він був і залишається типовим "рішалою". Раніше він виконував цю роль між українськими політиками і фінансово-політичними групами. Тепер він - посланець України на переговорах з Путіним і господаря Кремля на переговорах із Порошенком. Його статус, вплив і можновладність знову овіяні міфами й легендами. І зрозуміти, що правда, а що брехня, вкрай складно.
Сам Віктор Володимирович іронічно зауважує: все, що про нього говорять - брехня, а особливо завзятих він змушує вибачатися перед ним через суд. Правда, після слів про причетність Медведчука до КДБ, суда не було. І шкода. Зрештою, це допомогло би прояснити мотиви його давньої дружби з Володимиром Путіним. Чинний президент Росії в 2004 році хрестив молодшу доньку Медведчука - Дар'ю, а хрещеною матір’ю стала дружина Дмитра Медведєва Світлана. Відтоді Віктор Володимирович неодноразово демонстрував своє особливе ставлення до Путіна. Таким воно залишається і тепер, коли Росія розриває Україну на частини.
Адвокат Стуса і танці з зірками
Заява Медведчука про повернення до великої української політики - партії "За життя" - у часі збіглася ще з двома скандалами, пов'язаними з ним. Перший стосується його ролі як адвоката на процесі проти поета-дисидента Василя Стуса. Другий - участі його дружини, телеведучої Оксани Марченко, у популярному телешоу "Танці з зірками".
Під час зйомок стрічки "Стус" про відомого українського поета, який загинув у 1985 році в радянському таборі після засудження за антирадянську пропаганду й агітацію, зник епізод з Віктором Медведчуком. Автори кінофільму начебто не стали знімати сцену з адвокатом через тиск з боку Віктора Володимировича. Після того, як про це стало відомо публічно і спалахнув скандал, Медведчука повернули до фільму. На що кум Путіна без найменшого вагання заявив: якщо в стрічці буде не та правда, на яку він розраховує, він через суд вимагатиме заборони фільму.
Подражнити публіку вирішила і дружина Віктора Володимировича - Оксана Марченко. Проти її участі в "Танцях з зірками" виступив колектив інформаційної служби "ТСН" на телеканалі "1+1", що готує шоу. Причина - відверто проросійська позиція дружини Медведчука і самого Віктора Володимировича. Марченко заявила, що не збирається через протести журналістів відмовлятися від шоу. Схоже, для неї це не лише шанс поборотися за статус найкращої танцівниці шоу, але й спосіб підтримати чоловіка на шляху до повернення до української політики.
Громозвід для Порошенка
Віктор Медведчук має вкрай рідкісний дар - викликати роздратування у виборців. Так було за часів Кучми, Ющенка, так залишається і за президента Порошенка. Ось начебто він - розумний, начитаний, досвідчений, багатий, а довіри не викликає. Було би інакше, Медведчук давно пішов би у президенти. Щоправда, і нині без особливих політичних перспектив він може балотуватися на президентських виборах 2019 року. Наприклад, щоби акумулювати на собі весь негатив, спрямований проти Порошенка. Або ж виступити в ролі "опудала". Пам'ятаєте вибори 1996 року в Росії під гаслом "Голосуй або програєш!"? Ось Медведчук може стати українським Зюгановим. Цілком.
Хай там що, але кум Путіна намагається легалізувати свій статус в українській політиці. Адже зараз він хто? Перемовник з невизначеним статусом. Так, впливовий. Так, багатий. Але в Україні він - просто лідер громадського руху "Український вибір" і кум господаря Кремля. І все. Амбіційному Медведчукові цього замало. Він хоче грати у велику політику з серйозним статусом. Наприклад, прем'єр-міністра або спікера парламенту. Для цього він, як кажуть, намагається скуповувати інформаційні телеканали і вкладати в політику.
Чим завершиться черговий похід Віктора Медведчука в українську політику, сказати складно. Його пов'язують ще з двома одіозними постатями української політики - Володимиром Рубаном і Надією Савченко, яких обвинувачують у підготовці державного перевороту. Імовірно, майбутнє Медведчука залежатиме від судового процесу в справі вищезгаданих обвинувачених. Зрештою, зрозуміло, що одного статусу кума Путіна недостатньо для того, щоби ввійти в українську політику. Навіть якщо Володимир Володимирович докладе до цього максимум зусиль.
Автор: Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.