Україна vs Угорщина: як роздмухується конфлікт на Закарпатті.

Суперечка між Україною і Угорщиною через незадоволення останньої законом про освіту перейшла в нову фазу.

Чому влада Угорщини загострює конфлікт, і які можливі наслідки, – в матеріалі 24 каналу.

Мовне питання – лише привід

Минулого року, після того, як восени 2017 року Верховна Рада ухвалила новий закон про освіту, угорська влада висловила своє бурхливе незадоволення положенням, згідно якого після молодшої школи дітей навчатимуть тільки українською. В Будапешті цей закон розглядають як наступ на права національних меншин. Прем’єр Орбан, який представляє праву партію "Фідес", пригрозив, що Угорщина блокуватиме європейські і євроатлантичні прагнення України.

Хоча, як вважають фахівці, цей закон навпаки – повинен сприяти інтеграції закарпатської угорців до української спільноти. Вони майже не знають української мови, що не дозволяє їм навчатися в вузах України, робити кар’єру. І вони виїжджають до Угорщини, яка без особливих проблем надає їм громадянство.

Будапешт не дає угорцям Закарпаття вивчати українську і інтегруватися в суспільство

Втім, у жовтні 2017 року Парламентська Асамблея Ради Європи винесла рішення, яким рекомендувала Україні переглянути скандальний Закон про освіту.

На початку 2018 року міністри закордонних справ України та Угорщини Павло Клімкін і Петер Сійярто домовилися провести консультації для вирішення суперечливих моментів, пов’язаних із так званою "мовною статтею". Сійярто заявив про досягнутий прогрес і запевнив, що Угорщина не буде повністю відмовлятися від нині діючої редакції мовної норми закону. Також Угорщина офіційно зняла своє вето на проведення окремої зустрічі лідерів НАТО за участю Петра Порошенка. Однак через кілька днів в МЗС Угорщини заявили, що прем'єр Орбан має намір голосувати проти будь-якого документа, який запропонують членам Альянсу до прийняття за підсумками зустрічі з українським та грузинським лідерами. Порушення домовленостей викликало незадоволення влади України.

За словами директора центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерія Димова, через дії угорської влади кількість угорців на Закарпатті суттєво зменшилася. При цьому він підкреслює, що після ухвалення закону про освіту не було перекриття дороги, масових протестів з боку угорців Закарпаття ні біля Верховної Ради, ні інших державних установ. На його переконання, питання закарпатських угорців перетворилося на інструмент внутрішньої політики Будапешту.

Партія "Фідес", лідером якої є діючий прем’єр Орбан, під час виборів змагалася з партією "Йоббік" у тому, хто з них поставить більше пам’ятників диктаторові Горті (головнокомандувач австро-угорського флоту, який у 1939 році окупував Карпатську Україну. Протягом Другої світової війни тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт – "24"), і хто з них праворадикальніший. Тепер Орбан не може зупинитися і використовує питання закарпатських угорців для збільшення своєї популярності. Інакше опоненти з "Йоббіка" перехоплять ініціативу. Між ними йде конкуренція за те, щоб громадян України угорського походження зробити своїм додатковим ресурсом для вирішення своїх вузьких політичних питань,
– наголосив Валерій Димов.

Угорські політики змагаються за гроші Путіна

Приголомшливою новиною стало рішення Будапешту про запровадження посади уповноваженого Угорщини щодо Закарпаття. МЗС України запросило пояснення від уряду Угорщини через його рішення. Спікер МЗС Мар'яна Беца заявила, що Київ готовий реагувати жорстко, зокрема, заборонити в'їзд посадовцю, якщо найближчим часом Будапешт не надасть необхідних роз'яснень,

Новий угорський посадовець Іштван Грежа заперечив будь-які натяки на просування сепаратизму на Закарпатті, зауваживши, що угорський уряд прагне виключно діалогу. Але в такі заяви нині мало довіри після того, як влада Угорщини демонстративно відмовилася від домовленостей з Україною. На думку Валерія Димова, без Росії тут не обійшлося. Експерт підкреслює: угорські політики змагаються не так за прихильність угорців українського Закарпаття, як за гроші Путіна.

"Фідес" отримує дивіденди. Орбан заявляє, що Україна не стане членом ЄС і НАТО, тому що Росія не дозволить цього. І робилося це не безкоштовно, враховуючи явні і таємні інвестиції, які приходять в Угорщину з російських олігархічних кіл. І що б там в Угорщині не говорили, що думають про свої, а не московські інтереси, зрозуміло, що Кремлю така політика вигідна,
– підкреслює політолог.

Орбан підігрує Путіну за окрему винагороду?

Водночас голова правління "Майдану Закордонних Справ" Богдан Яременко вважає, що проблема виникла і через бездіяльність української влади.

Угорські каверзи страшні насправді не можливістю Угорщини "відцапати" в нас частину Закарпаття. Страшно, що ми самі можемо втратити свої території. Майже так само, як було з Кримом чи зараз відбувається на наших очах з Азовським морем, – наголошує Яременко.

Валерій Димов також зазначає: угорці Закарпаття стали заручниками нехтування Україною обов'язку захистити права національних меншин.

Чутки про сепаратизм перебільшені

Кроки угорської влади – доволі тривожний дзвіночок з огляду на російську агресію проти України на Донбасі і політику Кремля щодо розхитування ситуації в нашій державі. Міністр оборони Степан Полторак та голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль розглянули можливість розташування батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади у закарпатському місті Берегово. На думку Валерія Димова, це правильний крок.

Україні не треба підставлятися і зважено підходити на етапі підготовки рішень, консультуватися з меншинами. Але нічого подібного, як на сході України, на Закарпатті не відбудеться. Хоча треба відслідковувати можливі провокації. Вже було два інциденти, влаштовані польськими екстремістами з проросійських організацій проти угорців Закарпаття. Україна повинна продовжувати імплементацію мовної статті закону про освіту. Водночас треба проводити консультації, вести переговори. І не варто Угорщині розраховувати на те, що свої внутрішні питання вона зможе вирішити за наш рахунок,
– наголошує Димов.

Політолог додає: в України багато фронтів, де ми ведемо боротьбу з російським агресором або його маріонетками, сателітами і васалами. Зокрема, є проугорські сили, які хотіли б повернутися до великої Угорщини і використати події в Україні для своїх реваншистських планів. Тому треба розуміти ризики реалізації пропутінських планів в Україні.

В Угорщині є сили, які готові до реваншу?

Правник-міжнародник Геннадій Друзенко звертає увагу на один суттєвий момент – заяву спецпредставника Державного департаменту США Курта Волкера, що Україна повинна продовжити дію Закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". На переконання фахівця, продовження цього закону може загрожувати Україні втратою державності.

Якщо надати Донбасу особливий статус, то далі буде особливий статус Закарпаття та Східних крес. Це той випадок, коли принципи є дорожчими від територій. Це створить прецедент для русинів. Першим загориться Закарпаття. Особливо з такою "допомогою" Угорщини, яка створює посаду міністра, який відповідатиме за розвиток Закарпатської області. Питання буде просте: якщо можна Донбасу, чому не можна Закарпаттю? Буде такий же сценарій: якщо не можна по-доброму отримати особливий статус, то треба організувати заколот, – підкреслює Геннадій Друзенко.

Богдан Яременко вважає, що до крайнощів у відносинах з Угорщиною не дійде. Воювати наші країни не будуть. Найгірше, на його думку, – некерованість і відсутність в української влади повного контролю над ситуацією на Закарпатті. Дипломат додає: українська влада сама постійно звертається до угорської за допомогою: то за хлоркою для очищення води, бо на державному рівні "раптово" виникла криза, то за ліками з тієї ж причини.

"І чому ж угорцям не створювати якусь там держструктуру з розвитку Закарпаття, якщо вони вже і так цим за нашим же проханням займаються? То навіщо у нас щось забирати силою, якщо ми прийдемо і самі віддамо?" – наголошує Богдан Яременко.

Експерт підкреслює: боятися потрібно не так угорців, як власної дурості і недалекоглядності.

Автор: Інна Жолобович.