Експерти прогнозують, що вже на початку осені гривня почне знецінюватись.

У цьому кварталі українцям доведеться поквапитися, щоб не втратити частину своїх заощаджень. Велика частина вкладів населення перебуває в гривні, оскільки вже кілька років вони є прибутковішими.

Але з осені тенденція може змінитися: через неясність з отриманням траншу МВФ, зниженням золотовалютних резервів і необхідності виплат за зовнішніми боргами гривня почне знецінюватися. І депозити в твердій валюті стануть вигідніше, пише Сегодня.

Влітку банки почали активно блокувати платіжні картки з метою ідентифікації клієнтів. У Нацбанку пояснюють жорсткі дії фінустанов необхідністю запровадження ризик-орієнтованого підходу.

“Банки повинні приділяти підвищену увагу протидії ризикам відмивання коштів та фінансування тероризму, відстежувати і зупиняти саме ті операції, які несуть такий ризик. Але громадяни, операції яких не є ризиковими, не повинні відчувати складнощів в роботі з банками.

Тобто якщо банк вважає, що ризик фіноперації мінімальний, судячи з інформації, яку зібрав про клієнта, то не потрібно застосовувати до клієнта ті ж процедури, що і до клієнтів високого ризику“, – пояснили в прес-службі регулятора.

Здійснюючи фінансовий моніторинг, банки діють в правовому полі і можуть, наприклад, заново запросити паспортні дані та ІПН і навіть підтвердження джерела грошей.

“Вони мають право вимагати від клієнтів необхідну інформацію. Всі вимоги про ідентифікацію клієнтів встановлені в ст. 9 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму…” і в ст. 64 Закону України

“Про банки і банківську діяльність”. Порядок дій банку при ідентифікації клієнтів встановлений у п. 55 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ №417. Тому в договорах про надання послуг визначено права/обов’язки банку і клієнта в частині надання та отримання відомостей/інформації“, – уточнюють в НБУ.

При цьому порядок уточнення інформації про клієнта (терміни, обсяг необхідних документів) банк встановлює сам з урахуванням ризику клієнта, специфіки його діяльності, типу клієнта, наданих послуг, сум фіноперацій.

“І якщо для клієнта встановлений високий рівень ризику або є підозри в проведенні ним ризикових операцій, банк здійснює поглиблений аналіз і вивчає фіноперації клієнтів. Якщо підозри підтверджуються, банк може зупиняти операції, блокувати активи“, – говорять в НБУ.

У чому зберігати кровні

Ті українці, які увірували у зміцнення і стабільність гривні, вже півроку забирають депозити в іноземній валюті та конвертують її в гривневі вклади. Так, за даними Нацбанку, на травень цього року депозити фізосіб в банках становили майже 480 млрд грн, в тому числі в гривні – 250 млрд (+7,26% з початку року).

Відповідно валютні депозити скоротилися на 6,47%, але за рахунок гривні банки наростили депо-портфель на 0,79%, або на 3,6 млрд грн. Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова вважає це об’єктивним:

“Незважаючи на сезонні коливання, останні два роки обмінний курс гривні був досить стабільним. Середньомісячний курс гривня-долар в травні 2018 року становив 26,18, травні 2017 року – 26,42, в травні 2016 року – 25,21. Тобто коливання курсу гривні до долара були меншими за амплітудою, ніж зміни курсу євро по відношенню до долара (5% проти 15%. – Авт.).

При цьому різниця в рівні відсоткових ставок між депозитами в гривні і вкладами в інвалюті залишається досить високою (3% валюті і 15% в гривні). У цих умовах багато вкладників раціонально віддавали перевагу вкладам в нацвалюті, намагаючись отримати максимальну прибутковість вкладень”.

Але Шевчишин радить, враховуючи очікуваний негативний сценарій для гривні, починати, у міру завершення терміну гривневих депозитів, конвертувати їх у валютні.

“Гривневий депозит приносить 15%, ОВДП – 17%, тобто до кінця року буде 7-9% доходу. Девальвація гривні до кінця року може скласти 10-14% (до 29-30 грн) і за валютним депозитом за півроку буде 2% доходу. Таким чином, валюта в другій половині року краща, якщо є гривня для її купівлі”, – підрахував Шевчишин.

Втім, обидва експерти кажуть, що для зменшення ризиків, буде корисно мати ширшу лінійку інвестицій “гривня/валюта/інші інвестиції” в пропорції 30/60/10. До останніх можна віднести цінні папери або нерухомість.

Влітку дохід на гривні

Українці вибірково вибирають валюти для зберігання на депозитах і уважно вивчають терміни вкладів і їх прибутковість.

“Різниця за ставками у гривні (14,1%) і в доларі (3,3%) для річних депозитів становить майже 11%. При цьому курс гривні до долара хоча і піддавався сезонним коливанням, але останні 2 роки залишається стабільним. Якщо порівнювати середину 2018-го з серединою 2017-го, то курс долара зріс на 0,4%; а якщо з серединою 2016-го, то на 5,4%. Тобто більше заробили ті, хто збирав заощадження в гривні”, – зазначає фінаналітик ICU Михайло Демків.

Але пам’ять про різку девальвацію 2014-2015-х не зникла. Тому більше половини строкових депозитів фізосіб розміщені в інвалюті.

“За останні 10 років це співвідношення змінювалося в одну і іншу сторону, не перевищуючи 60%. Гривня користується популярністю у вкладів до року – більше половини вкладів оформлено в нацвалюті. Це логічно, адже вкладники намагаються отримати найбільший дохід на депозиті в гривні і намагаються виграти на зміцненні нацвалюти. з початку року гривня зміцнилася на 6,2% – з 28,07 до 26,33 грн/$”, – пояснює Демків.

Щоправда, зі збільшенням терміну депозиту вкладники обирають заощадження в інвалюті.

“На гривню припадає 26% всіх вкладів строком від 2 років. Але загальна вага “довгих” депозитів невелика – всього 6,1 млрд грн, або 2% від всіх строкових вкладів”, – уточнює фінаналітик.

Як бачимо, заощадження в гривні були прибутковішими останні 2 роки, але це не гарантує такого результату в майбутньому – Україна входить в складний період виплат за зовнішніми боргами (2018-го віддамо 326,69 млрд грн). Це накладається на серйозне зволікання у співпраці з МВФ.