ВВС: Чому в Україні громлять ромські табори.

Хвиля знищення стихійних ромських таборів з весни охопила різні регіони України - від Києва до Тернополя і Львова.

Правозахисники б'ють на сполох, поліція обіцяє жорстку реакцію, а радикальні групи виправдовуються - вони діють там, де не діють офіційні інстанції.

BBC News Україна підготувала огляд всіх нещодавніх погромів ромських таборів.

На Лисій горі в Києві

Першим з серії конфліктів навколо стихійних ромських поселень ("таборів") став погром на Лисій горі в Києві наприкінці квітня.

Перед цим у соцмережах тривали дискусії щодо масового приїзду ромів із Закарпаття до столиці на травневі свята.

21 квітня представник С14 Сергій Мазур розмістив у Facebook фото із палаючими наметами із підписом "Ци...ан на Лисій горі більше немає".

За його словами, жителі табору "не виконали вимогу" залишити це місце, а тому щодо них вжили відповідних дій.

Саме поселення там знаходилося незаконно і, за словами правих активістів, правоохоронці на це не реагували.

"Учора вони (Роми. - Ред.) не виконали вимогу, лише частина покинула табір у парку. Але після переконливих законних аргументів інші теж вирішили піти з забороненої території", - відзначив Сергій Мазур, без уточнення аргументів.

"Ми поприбирали за ними майже все сміття, демонтували палатки та безпечно спалили", - додав він.

Але пізніше з'явилося відео, на якому видно, як група чоловіків біжить за ромами, серед яких жінки та діти. Нападники при цьому використовували газові балончики.

Поліція відкрила провадження за двома статтями: порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової чи національної належності та хуліганство.

Під Львовом

9 травня спалили ромський табір у селищі Рудне під Львовом.

Про це повідомила омбудсман Людмила Денісова з посиланням на місцевих громадських активістів.

"У пожежі згоріло все майно ромів, які були змушені залишити поселення", - написала вона у Facebook.

Поліція порушила справу за статтею про хуліганство та почала встановлювати причетних.

Людмила Денісова тоді зауважила, що це вже другий схожий випадок "на ґрунті нетерпимості щодо представників ромської національної меншини" й закликала правоохоронців звернути особливу увагу на проблему та не допустити повторення таких випадків.

Однак на цьому вони не припинилися.

Під Тернополем

22 травня група людей - понад десять осіб - з битами напала на ромський табір під Тернополем у селищі Велика Березовиця.

"У таборі мешкали як дорослі, так і діти. На момент нападу там перебувало семеро дорослих та 15 дітей. До обласного центру вони приїхали із Закарпатської області. На прожиття заробляли збором та здачею металобрухту," - повідомили тоді у поліції.

Роми заявили, що нападники "стріляли, кричали та намагалися їх побити", тому їм довелося втікати.

Під час сутички загорілися намети.

Згодом на місці події виявили чотири гільзи, як припустили у поліції, від пневматичної зброї.

По медичну допомогу ніхто не звертався.

Тоді поліція затримала групу нападників, за даними місцевих медіа - 12 людей.

Розпочали розслідування за статтею про хуліганство із застосуванням вогнепальної чи іншої зброї.

"Поліція розглядає кілька версій даної події. В першу чергу - це конфлікт між місцевим населенням та ромами, бо напередодні були скарги на негативну поведінку ромської спільноти на Тернопільщині", - відзначили у тамтешній поліції.

На той випадок відреагував також голова Нацполіції України Сергій Князєв: "Подібні хуліганські прояви жорстко припинятимуться. Винні особи будуть притягнуті до відповідальності незалежно від поглядів та приналежності до будь-яких організацій".

Національний парк "Голосіївський" (Святошинський район Києва)

Останній випадок навколо ромських таборів знову стосується столиці.

Йому передувало опубліковане відео одного з працівників національного парку "Голосіївський" (тієї його частини, що у Святошинському районі Києва) про те, що роми незаконно там оселилися, пошкодили та засмітили ландшафт.

На відео також видно, як жителі незаконного табору намагаються вигнати представників парку та кидають у них різні предмети.

7 червня після "профілактичних заходів" зі сторони поліції роми залишили табір.

За даними правоохоронців, у стихійному таборі проживало близько півсотні людей й саме вони викликали поліцію через те, що почували себе у небезпеці.

"Представники поселення попросили забезпечити правопорядок, поки вони зберуть свої речі і поїдуть додому. Тож, коли на місце приїхали близько 50 активістів, поліція не допустила будь-яких порушень і конфліктів", - йшлося у повідомленні поліції.

Однак пізніше представники "Нацдружин" все ж демонтували всі незаконні конструкції там.

Вони опублікували відео, на якому видно, що табір порожній, але біля нього залишалося кілька жінок, яким автори у грубій формі радили "вантажитись і їхати звідси".

Також у ролику зображені люди, яких називають "представниками лісгоспу".

Згодом поліція заявила, що "група осіб однієї з громадських організацій із сокирами та молотами... потрощили тимчасові споруди, перешкоджаючи працівникам парку та лісового господарства розчищати територію".

Правоохоронці додали, що внаслідок таких дій ніхто не постраждав.

Водночас у поліції порушили справу за статтею про хуліганство та пообіцяли встановити й притягнути до відповідальності всіх "активних учасників".

Безкарність?

За даними останнього перепису, який відбувся ще в 2001 році, кількість ромів в Україні - майже 48 тисяч. Вони в основному проживають в Закарпатській, Донецькій, Дніпропетровській та Одеській областях.

Правозахисники вважають, що агресію проти ромів породжує безкарність радикалів за попередні напади.

"Причина збільшення кількості таких нападів полягає у тотальній безкарності в Україні щодо абсолютно різних питань: від резонансних злочинів під час Майдану і до більш локальних подій", - розповідає речниця Amnesty International Україна Марія Гур'єва.

"За останні півроку ми зафіксували більше 30 нападів на активістів за права жінок, представників ЛГБТ-руху, письменників, поетів, ромські сім'ї. З цього числа лише один знаходиться в суді - щодо нападу на "Фестиваль рівності" у Запоріжжі", - додає вона у розмові з BBC News Україна.

За її даними, щодо знищення табору на Лисій горі поки що лише "йдуть допити".

У групі С14 підтвердили BBC News Україна, що повістки на ці допити отримали багато людей, пов'язаних з організацією, а слідчі виїжджали у Закарпаття - до спільноти ромів, яка жила на Лисій горі.

"Бачимо, що правоохоронні органи можуть діяти, але на практиці це майже ніколи не відбувається. Тому радикальні угрупування відчувають свою безкарність", - вважає Марія Гур'єва.

Вона також відзначає - щодо ромів серед українців загалом існує упереджене ставлення.

"Коли питання заходить про ромів, то багато українців займають невластиво агресивну позицію. Таке ставлення активно підживлюється радикальними угрупованнями, аж до прямого розпалювання міжетнічної ворожнечі", - каже правозахисниця й припускає, що радикали можуть використовувати подібні страхи для маніпуляцій у власних цілях.

За її словами, пересічні громадяни насправді мало знають про реальне життя ромських громад: "У більшості вони збирають і сортують сміття, шукають метал і, у принципі, жодних злочинів не здійснюють. Так, вони живуть у бідності, але це не привід на них нападати".

Марія Гур'єва визнає, "є різні роми", зокрема й ті, які вчиняють злочини - дії конкретно таких людей має розслідувати поліція.

"Але карати великі групи людей за злочини, здійснені окремими індивідами, дуже неправильно", - наголошує представниця Amnesty International Україна.

Вона також вважає, що у ситуації зі знищенням таборів ромів багатьох українців більше непокоять вчинки радикальних груп: "Людей лякають такі неконтрольовані і брутальні дії радикалів. Це лякає більше, ніж якийсь ромський табір у лісі".

Представники радикальних груп виправдовують свої дії тим, що змушені ліквідовувати незаконні поселення, адже це не роблять офіційні інстанції.

"Коли поліція не справляється, "Національні дружини" беруть ситуацію під свій контроль", - йшлося у повідомленні руху напередодні подій у "Голосіївському парку".

А один з лідерів групи С14 Євген Карась розповів BBC News Україна, що вважає - таким чином вони насправді привернули увагу до проблеми незаконних дій ромів.

"Є певне етнічне угрупування, яке, користаючись своєю самоетнічною ознакою - що вони нібито є етнічною меншиною - є повністю безкарними з боку правоохоронців. Якщо люди просто бояться їхньої появи на вулиці - це не нормально", - вважає він.

За його словами, всі конфлікти навколо таборів "привернули увагу до цієї проблеми".

"Зараз поліції доведеться реагувати щодо сотень людей, які стали жертвами крадіжок і шахрайства", - додає Євген Карась.

Водночас у соцмережах з'явилося фото листівок з символікою "Нацкорпусу" та "Нацдружин" у яких йшлося про те, якими незаконними діями займаються роми в українських містах.

Автори листівки пообіцяли "подбати про безпеку і порядок нашого міста".

Зазначений у листівці номер телефону на дзвінок BBC News Україна не відповів.

А у прес-службі "Національного корпусу" розповіли, що непричетні до таких листівок й назвали їх "підставою".

Тим часом, за підсумками подій у Голосіївському парку правоохоронці знову пообіцяли "жорстку реакцію".

"Ніхто не має права здійснювати незаконні дії, ставити псевдоультиматуми чи заради піару проводити показові погроми щодо інших громадян. Зокрема, і щодо представників етнічних меншин", - йдеться у повідомленні столичної поліції.

"За такі дії передбачена встановлена законом відповідальність, до якої будуть притягнуті усі порушники. Незалежно від того, у складі яких громадських організацій чи формуваннях вони перебувають", - повторили київські поліцейські слова Князєва після інциденту в Тернополі.