Пенсійна реформа: як працюватиме обов'язковий накопичувальний рівень і в чому проблеми.

Зараз на 100 працюючих українців припадає 95 пенсіонерів

Пенсійна реформа в Україні продовжує набирати обертів. Так, вже з початку 2019 року в країні повинен почати працювати другий рівень пенсійної системи, суть якого полягає в тому, що кожен українець (або роботодавець від його імені) з зарплати відраховуватиме певну суму на державний рахунок, з якого на пенсії можна буде отримувати додаткові виплати.

Нагадаємо, що перший рівень – це солідарна система, яка і функціонує зараз, тобто із зарплати працівників автоматично відраховуються внески до Пенсійного фонду. Третій рівень пенсійної системи – добровільно накопичувальний – в Україні теж, як не дивно, вже давно працює, хоча і не всі про це знають. За словами експертів, зараз кожен 13-й українець користується такою системою накопичення. Щоправда, у більшості відсутня мотивація відкладати гроші на майбутнє, та й люди продовжують сумніватися в тому, чи зможе держава, в разі чого, захистити їх вклади.

Зараз експерти відзначають, що солідарна система себе давно вичерпала і потребує реформування, але впровадження другого рівня тільки погіршить ситуацію. На пенсійну систему і її стан впливає багато чинників, від макроекономічного клімату в країні до демографічного стану.

Сайт "Сегодня" вирішив розібратися, що ж таке другий рівень накопичувальної системи, чи повинен він бути обов'язковим, які виклики зараз стоять перед всією пенсійною системою України і як наші співвітчизники можуть накопичити собі на старість.

Демографія не на боці пенсійної системи

Демографічна криза – це один з основних факторів, який підштовхує до реформування пенсійної системи, тому що кількість працюючих зменшується, а кількість пенсіонерів продовжує зростати. Зараз співвідношення пенсіонерів і платників внесків виглядає так: на 100 платників внесків припадає 95 пенсіонерів. В майбутньому число пенсіонерів на 100 платників може становити від 114 до 125 осіб.

На думку соціологів, в Україні немає ресурсу для мобілізації додаткових платників внесків до солідарної системи, тому що демографічна ситуація в країні залишає бажати кращого. Практично всі існуючі демографічні прогнози говорять про те, що населення України в майбутньому скорочуватиметься швидкими темпами.

"Населення зменшуватиметься за рахунок людей працездатного віку. Це пов'язано з тим, що наша країна пережила важкий перехідний період в 90-і роки, коли було різке зниження народжуваності. Покоління новонароджених зменшилася в два рази. Зараз ці діти підросли і вийшли на ринок праці . Повернутися назад, до тих показників в 50 млн взагалі не представляється можливим. Не потрібно робити з цього трагедії, потрібно думати, як виходити з цієї ситуації. Україна не єдина країна з такими проблемами, тут і країни Балтії, і Болгарія, тобто це країни Східної Європи, які втратили демографічний потенціал через складний період в 90-х", – пояснює ситуацію, що склалася, Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України.

Відомо, що 2017 року населення України віком 15-70 років становило близько 28,8 млн осіб, з яких тільки 12,5 були офіційно працевлаштовані. Близько 1,7 млн людей – це безробітні, 5,9 млн – пенсіонери, 4,7 – учні, студенти та ті, хто виконують домашні і сімейні зобов'язання, а ще 3,7 млн – люди з неформальною зайнятістю.

Чи є майбутнє у солідарної системи

Те, що солідарна система себе поступово зживає і потребує реформування – ні для кого не секрет, і навіть експерти, і чиновники підтримують це твердження. Солідарна система, яка зараз функціонує в Україні, не в змозі забезпечити гідною пенсією не тільки теперішніх пенсіонерів, а й тих, хто вийде на пенсію в майбутньому. Про це заявив старший економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна – Володимир Дубровський. Він також додав, що солідарна система працює за принципом фінансової піраміди..

"В Україні солідарна система збанкрутувала, вона не може себе утримувати, і уряд, будучи гарантом, взяло її собі на забезпечення. Але це означає тільки те, що як пенсійна система вона не працює", – розповів Дубровський.

Експерт також пояснює, що фінансувати пенсії за рахунок податку на працю – неправильно, тому що цей податок економічно нічим не виправданий, а на солідарній системі потрібно ставити хрест і переходити до утримання пенсіонерів тільки в рамках мінімальної допомоги, але в українських реаліях цей перехід буде не сильно помітний, тому що багато пенсіонерів і так отримують мінімальні виплати.

Щоправда, економісти вважають, що робити накопичення обов'язковими для всіх – погане рішення, а таке примус викличе тільки відторгнення у суспільства, внаслідок чого внески будуть вважати додатковим навантаженням, від якої українці намагатимуться максимально ухилятися.

"У нинішніх умовах гідна пенсія може бути тільки накопичена. Але накопичення не повинні бути обов'язковими. Це примус фактично відчужує людей від їх власних накопичень", – говорить Олег Лиховид, голова Комітету фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України.

До слова, як ми вже згадували, прихильниками введення другого рівня стали українські чиновники, тоді як Міжнародний валютний фонд висловився проти такої затії. В експертному суспільстві зазначають, що головний фактор, який заважає впровадженню – це відсутність державної відповідальності перед вкладниками.

"Гасло про те, що накопичувальна система підніме фінансовий ринок, є помилковим. Тому що фінансову систему може підняти тільки захист прав власності. Якщо ми знаємо, що ми не можемо відстояти свої права, наприклад, вкладника до банку, то понесемо ми гроші до банку?" – додав Лиховид.

Але повністю позбавлятися від солідарної системи в Україні точно не будуть, тим більше, у багатьох країнах такі системи працюють одночасно, що, власне і повинно вийти в результаті пенсійної реформи.

"Є різного роду змішані моделі, коли частина пенсійних відрахувань йде за обов'язковою схемою, а частина – добровільно. Тут можна багато дискутувати, але будь-яка модель, яка зараз пропонується на ринку, краще солідарної", – зазначив Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків.

Недержавні фонди: як вибрати найкращий

Для того, щоб скористатися третім рівнем – добровільною накопичувальною системою – українці можуть звернутися до державного пенсійного фонду, а можуть відкладати заощадження в одному з недержавних фондів.

А ось з приводу обов'язкових накопичувальних пенсій досі тривають дискусії. Так, є два підходи – централізований (в цьому випадку всі гроші українців підуть до одного державного фонду) і децентралізований (є різні фонди, в тому числі і недержавний, між якими і розподіляються всі засоби).

Ще в середині минулого року нардепи зареєстрували законопроект №6677, в якому пропонують зробити другий рівень повністю децентралізованим.

"Застраховані особи для участі в накопичувальній системі пенсійного страхування вибирають недержавні пенсійні фонди, в яких вони бажають формувати свої обов'язкові пенсійні накопичення. За бажанням, можна в будь-який момент перейти до іншого недержавного пенсійного фонду", – пропонується в пояснювальній записці до законопроекту.

У свою чергу, Національна комісія з цінних паперів зробила заяву про те, обов'язковий крок, який потрібно зробити перед запуском другого рівня - це посилити контроль з боку регулятора. Нагадаємо, що Нацкомісія з цінних паперів безпосередньо покликана стежити за діяльністю недержавних фондів.

Експерти зазначають, що вибрати хороший пенсійний фонд для накопичення пенсій – не так-то просто, тому потрібно враховувати багато різних факторів. Економісти презентували рейтинг відкритості Недержавних пенсійних фондів (НПФ), щоб українці знали, як вибрати надійне місце для накопичення "додаткової" пенсії, крім державної структури. Зараз в Україні функціонує 64 недержавних пенсійних фонди, але до рейтингу були включені тільки 34 фонди, тому що у деяких недостатня сума активів.

"Деякі фонди не дотягують до 500 тис. грн чистої вартості активів. Було прийнято рішення брати порогову цифру від 500 тис. грн, а також в Україні є так звані професійні та корпоративні фонди, їх особливість в тому, що вони можуть відкривати рахунки тільки певної категорії громадян і не залучають всіх. Тому вони були виключені з рейтингу відкритості", – пояснив Олег Лиховид.

У підсумку виявилося, що тільки 8 з 34 недержавних пенсійних фондів повністю розкривають інформацію про свою діяльність. Інформація про інші фондах представлена в інтернеті частково, а дані про шість фондів і зовсім не вдалося знайти в мережі. Єдина інформація про них – це звітність на сайті Нацкомфінпослуг, тобто видно, що фонди здали звіти за 2017 року, але на цьому вся інформація і закінчується.

В принципі, вся інформація про фонди знаходиться у відкритому доступі, але українцям все одно досить складно вибрати, якому із запропонованих фондів краще довірити свої накопичення. У такому випадку експерти рекомендують звернутися до професійних консультантів, які допоможуть розібратися у всіх нюансах цього питання.

Читайте також: