Конфлікт України та Угорщини в НАТО виходить на новий рівень, - DW.

Після півроку блокування засідань Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів Будапешт заявляє, що може не допустити участі Петра Порошенка на саміті Альянсу в липні.

Угорщина продовжує блокувати співпрацю НАТО та України на політичному рівні. Через це під час зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу у п'ятницю, 27 квітня, не відбулося засідання Комісії Україна-НАТО (КУН) на рівні глав МЗС за участю українського міністра Павла Клімкіна, повідомило DW.

Це підтвердив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг: "Угорщина блокує, оскільки не погоджується з Україною у питанні мовного законодавства. Це справа України та Угорщини - вирішити свої розбіжності щодо прав меншин". Столтенберг розраховує, що це вдасться зробити швидко, адже "у Альянсі є сильна підтримка намірів скликати засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів".

Співпраця триває

Один з чиновників НАТО у розмові з DW наголосив, що Україна є важливим партнером, а діалог продовжується - зокрема, генсек НАТО регулярно проводить розмови з президентом України Петром Порошенком. Також співрозмовник нагадав, що минулого місяця відбулось засідання КУН, на якому обговорювалася безпекова ситуація та прогрес у реформах в Україні. "НАТО продовжуватиме тісно співпрацювати з Україною, а також надавати політичну та практичну підтримку", - додав чиновник.

Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО 27 квітня

І справді, Комісія Україна-НАТО свою роботу через дії Будапешта не припинила. Адже її засідання заблоковані лише на політичному рівні, тобто за участі членів уряду або глав держав з боку Альянсу. Натомість у січні начальник генштабу Збройних сил України Віктор Муженко взяв участь у засіданні військового комітету у форматі НАТО-Україна. Крім того, регулярно проводяться зустрічі КУН на рівні послів. І саме у них за останні півроку брали участь українські високопосадовці. У грудні 2017 року це був секретар РНБОУ Олександр Турчинов, а у березні цього року - віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Однак для України важливо, щоб її високопосадовці могли напряму говорити з міністрами чи главами держав або урядів одразу всіх 29 держав-членів НАТО. "Нас цікавить, щоб лідери безпосередньо почули від лідера про ті проблеми, які є. Одна справа, коли новопризначений Помпео отримуватиме час від часу брифінг щодо України, інша ситуація, коли 29 лідерів сидять і особисто Порошенко може говорити з ними", - пояснив DW глава місії України при НАТО Вадим Пристайко.

Загострення риторики

26 квітня відбулася зустріч Столтенберга з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто. Проте якщо і були сподівання, що вона якось вплине на позицію Будапешта, то вони не справдилися. 27 квітня Сіярто підтвердив, що обговорював зі Столтенбергом питання України. Після чого він вказав на те, що Будапешт може заблокувати навіть засідання Комісії Україна-НАТО за участі президента України Петра Порошенка під час саміту Альянсу в липні цього року. "Чи буде зустріч КУН на саміті, залежить лише від України. Якщо український уряд відновить угорцям їхні порушені права, ми згодні з Комісією Україна-НАТО", - наголосив міністр, відповідаючи на запитання DW.

У цілому риторика Сіярто була гострішою, ніж, наприклад, у грудні минулого року, під час засідання Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі. "Україна зараз порушує міжнародне право, порушує права угорської меншини", - зазначив урядовець. Критику він висловив не лише щодо закону про освіту, але також і щодо нових ініціатив, зокрема, законопроекту, поданого Порошенком, який пропонує позбавляти громадянства України за участь у виборах в іншій державі.

"Ми вважаємо це дуже несправедливим, і я відкидаю ту картину, яку намагається змалювати українська фейкова пропаганда, говорячи, що наша зовнішня політика визначається кимось іншим", - роздратовано відповів Сіярто на запитання українського журналіста, чи не підігрує Будапешт своїми діями Москві.

Чи вплинули вибори на ситуацію?

8 квітня в Угорщині відбулися парламентські вибори, на яких правлячій партії "Фідес" вдалося забезпечити собі конституційну більшість. На думку Пристайка, "Фідес" стає дедалі більш радикальною та правою, тому Київ і не очікував зміни позиції Будапешта в кращому напрямі. Водночас, щоб оцінити, чи стала позиція Угорщини щодо України ще більш жорсткою, слід, за його словами, зачекати призначення нового уряду в Угорщині. Жорстка риторика Сіярто, за його словами, може бути пов'язаною саме з формуванням нового кабінету.

Проте Пристайко не погодився, що все залежить від України. "Чи готові ми зробити все необхідне, щоб відбувся саміт? Безумовно, нам це дуже цікаво, і ми здійснюємо всі необхідні кроки. Як вони сприймаються угорською стороною, в цьому є серйозна проблема", - сказав дипломат. Якщо ж зустріч на найвищому рівні буде заблокована, Україна шукатиме інші варіанти донести свою позицію. Які саме варіанти, Пристайко не уточнив.

Через що виник конфлікт?

Причиною конфлікту Будапешта та Києва стало ухвалення Верховною Радою у вересні 2017-го закону про освіту. Він, зокрема, визначає мовою освітнього процесу українську. Водночас представникам національних меншин документ гарантує право здобувати дошкільну та початкову освіту своєю мовою - поряд із державною. Крім того, одна чи кілька дисциплін можуть викладатися і офіційними мовами ЄС.

Натомість Будапешт наголошує, що ті права, якими вже користуються національні меншини, не можна звужувати. І вимагає юридичних гарантій цього та врахування на законодавчому рівні рекомендацій Венеціанської комісії, яка здійснила експертизу спірної норми.

У відповідь на це в лютому Кабмін України запропонував законодавчі зміни, аби подовжити перехідний період щодо застосування мовної статті закону про освіту з 2020 до 2023 року, а також прописав у Річній національній програмі Україна-НАТО рекомендації Венеціанської комісії.