Нехай громади відмовляться від 260 мільйонів евро, бо парапланеристи й далі хочуть мати на туристах по 2 мільйони кожен? .

Наслідки чергового загострення газової війни між Україною та Росією відчули на собі мільйони українців.

У той час, коли країну стискали люті морози, довелося прикрутити вентилі і цокотіти зубами від холоднечі. У деяких регіонах школах та садочки тимчасово припинили роботу, а чимало офісних працівників захворіли через переохолодження. Аби якось зігрітися, в будівлях вмикали електричні обігрівачі, і тепер люди бідкаються, бо доведеться сплатити космічні суми за понаднормове користування електроенергією.

Ця ситуація ще раз довела: Україні конче необхідно здобути енергетичну незалежність. Деякі експерти взагалі радять відмовитися від газового опалення, замінивши його на електричне. Тим часом на Закарпатті триває кампанія проти спорудження вітрової електростанції на полонині Боржава. Активістам вдалося залякати місцевих мешканців, і тепер люди вважають, що вітряки – то страшні величезні монстри з крилами, які повбивають геть усе живе навкруги, знищать Карпати і – як наслідок – туризм у регіоні.

Пропоную розглянути коло питань, які викликають найбільше острахів і хвилювань. При цьому відповідатиму на кожне твердження мовою фактів.

№ 1. Будівництво вітрової електростанції (ВЕС) – загроза життю і добробуту. Активісти кажуть, що ВЕС стане причиною руйнування гір та призведе до затоплення навколишніх населених пунктів.

У світі працюють тисячі ВЕС, які стоять в горах чи на схилах, проте жодного випадку руйнування гірської породи чи затоплення земель внаслідок діяльності вітрових парків не зафіксовано.

Я особисто звернулася до ТОВ «Атлас Волівець Енерджі» (це підприємство належить турецькому інветору, який планує будівництво ВЕС на Боржаві) з проханням показати дозвільну документацію. І отримала усе, що хотіла. Проект успішно пройшов державну експертизу на безпечність, а саме геологічні та геодезичні дослідження. Згідно висновків експертів, будівництво і діяльність ВЕС абсолютно безпечні з точки зору впливу на довкілля.

№ 2. Кажуть, що вітряки стануть причиною масової загибелі птахів та кажанів.

Я на власні очі бачила і детально ознайомилася з науковим звітом щодо впливу будівництва ВЕС на орнітологічні комплекси та кажанів. Дослідження ще триває, бо охоплює період з осені минулого року до травня 2018 року. Проте фахівці вже дійшли попереднього висновку: ВЕС не може бути загрозою зникнення популяцій птахів та кажанів.

Тут варто пояснити: перші вітроустановки з’явилися у США близько 40 років тому і вони дійсно були причиною загибелі птахів. На рік один вітряк забирав життя у середньому 3 птахів. Але новітні моделі вітряків було удосконалено таким чином, щоб утричі зменшити можливість травмування птахів. Наразі показник загибелі птахів від зіткнення з вітряками у світі становить лише одну соту відсотка. Для порівняння: від зіткнення з багатоповерхівками, транспортними засобами, лініями електропередач і т.д. в США щороку гине близько 500 мільйонів птахів.

№ 3. Чи ростимуть навколо вітрової ферми дерева, гриби та ягоди?

Вітчизняні експерти вважають, що вітрові ферми не несуть жодної загрози рослинам. Якщо хтось ставить під сумнів думку українських вчених, звернімося до іноземних авторитетних джерел. Так, міжнародний науково-популярний часопис «Natiional Geographic» пише: «Вітряні турбіни можуть бути встановлені майже скрізь на нашій планеті без шкоди довкіллю».

№ 4. Якщо ВЕС така безпечна, чому місцеві екологи б’ють на сполох?

Відверто кажучи, я б і сама хотіла отримати відповідь на це питання. Досі не розумію, на чому базується позиція місцевих екологів. На відміну від ТОВ «Атлас Волівець Енерджі», закарпатські орнітологи та екологи не проводили наукові дослідження щодо впливу ВЕС на живу природу.

№ 5. З появою ВЕС на Боржаві зникне єдина в країні база парапланеристів. А разом з нею і прибутки від туризму.

Нісенітниця, як і твердження, буцімто ВЕС може вбити парапланеризм як вид спорту в Україні. В країні діє загальноукраїнський офіційний парадром «Соколина гора», розташований у селі Куликів Кременецького району Тернопільської області. Крім того, парапланеристи виконують польоти і проводять змагання у багатьох куточках України. Зокрема, на Івано-Франківщині біля села Одаїв (Тлумацький район) щороку відбуваються чемпіонати України з дельта- та парапланеризму. А на Вінниччині щороку відбувається авіафест "Крила Дністра", де змагаються на звання кращого пілоти з України, Росії, Білорусі, Молдови…

У світі існує багато прикладів сусідства курортів та вітряних електростанцій, і це ніяк не заважає одне одному.Зокрема, польоти з парапланами часто виконують поруч з вітряками. Інше питання, що у європейських країнах польоти у тандемі виконують лише ті пілоти, які мають сертифікати і беруть на себе повну відповідальність за безпеку пасажира. В той час як на Боржаві літуни заробляють на туристах без дозвільних документів на польоти, не кажучи вже про незаконність такого бізнесу взагалі. Тож, на мою думку, громада парапланеристів повстала проти будівництва ВЕС лише з власних егоїстичних міркувань.

№ 6. Чому саме Боржава? Хіба ВЕС не можна побудувати у іншому місці?

Згідно оцінки експертизи, боржавські вітри найбільше підходять для роботи вітроустановок. Крім цього, місцина була вибрана з міркувань безпечності розташування вітряків для довкілля. Так, під час будівництва не будуть пошкоджені дерева, бо ліси знаходяться на значній відстані, а робота ВЕС не турбуватиме місцевих жителів – найближчі будинки розташовані за 2 кілометри від місця майбутньої ВЕС.

№ 7. А як же неповторна краса Карпат? Вітряки неодмінно спотворять наші краєвиди!

Це залежить від того, під яким кутом дивитися на питання. Вітряків буде всього кілька десятків, і вони можуть стати своєрідною родзинкою місцини. З іншого погляду, так, краєвид зміниться, як, наприклад, від появи опор для ліній електропередач. Але ж людство не відмовилося від електроенергії тільки з тих міркувань, що стовпи та дроти змінили краєвиди по всій планеті?

Мало хто з пересічних громадян розуміє значення альтернативних видів енергії. Згідно держаної стратегії енергетичного розвитку України до 2030 року, вони мають складати 11 відсотків від загального виробництва (наразі є трохи більше одного відсотка). Що це дасть людям? Низькі ціни на електроенергію. За прогнозами спеціалістів, вартість енергії, яку вироблятимуть ВЕС, буде набагато меншою, ніж вартість газу, вугілля та нафти.

Тут хочеться нагадати, що вітрова електроенергія – найбезпечніша у світі. Вона є неодмінною умовою розвитку сучасної економіки, особливо, якщо ми плануємо приєднатися до Європейського Союзу.

№ 8. Державні інтереси – то дуже загально. А яка користь нам, жителям регіону, від тої ВЕС?

260 мільйонів євро – ось скільки отримають місцеві громади за 35 років користування землями, відведеними для будівництва вітропарку. Крім того, щороку на розвиток соціальної інфраструктури щороку громади отримуватимуть 50 тисяч євро додатково. А це ще плюс майже 2 мільйони євро. Окрім цього, вже до кінця цього року інвестор побудує дорогу на полонину Боржава.

№ 9. Інвестор каже, що ВЕС створить 30 робочих місць. Це дуже мало.

А ось я вважаю, що чимало. Тридцять людей отримуватимусь постійну високу зарплатню, а це означає, що не буде потреби їхати закордон на заробітки. Кілька десятків дітей зростатимуть разом з батьками. Тобто поява ВЕС частково вирішить проблему соціального сирітства, від якої найбільше страждають діти українських заробітчан – здебільшого мешканців західних регіонів України.

№ 10. Чого це ми маємо дозволяти ставити вітряки чужинцям? Це не вітчизняний бізнес! Гори - наші, а гроші в чужу кишеню?

На жаль, Україна не може дозволити собі ставити ВЕС за бюджетні кошти, бо їх не вистачає навіть на елементарні речі. А вітчизняні олігархи не спішать вклади гроші у розвиток зеленої енергії. Добре, хоч окремі іноземці погоджуються інвестувати у розвиток нашої економіки. Так, турецький інвестор розраховує отримати прибуток у майбутньому, це нормальна практика світового бізнесу. Але й держава матиме чимало користі. Щодо гір, то нагадаю: місцеві громади отримають майже 260 мільйонів євро. Хто ще наразі готовий вкласти в регіон скільки коштів?

№ 12. Якщо все аж так добре, чому активісти домагаються закриття проекту будівництва ВЕС?

Слушне питання. Нещодавно мені потратила на очі стаття про те, скільки насправді заробляють парапланеристи на боржавських вітрах.

2 мільйона 300 тисяч гривен – ось скільки має один пілот за рік! І це без сплати податків державі чи пожертвувань для розвитку соціальної сфери регіону. Сума вражає, чи не так? Думаю, тепер усім зрозуміло, чому громада парапланеристів підняла бучу навколо будівництва ВЕС. Це при тому, що інвестор готовий владнати конфлікт інтересів, змістивши розташування вітряків, аби не заважати польотам. Але ні, пілоти вже розійшлися не на жарт. Адже на кону їх надприбутки - мільярди гривен. Але чому до підривної діяльності пілотів приєдналися місцеві екологи, окремі чиновники, туристичні фірми? Може, пілоти відраховують їм частину своїх гонорарів? Це питання потребує більш детального дослідження.

Ірина Копровська, член Національної спілки журналістів України.