Журналісти розповіли, чому загальмував дорожній експеримент на Закарпатті / ФОТО.

Міністерство фінансів України вилучило 41 мільйон гривень, отриманих Закарпатською митиндромницею ДФС від перевиконання планових показників у вересні.

У Міністерстві фінансів України вирішили вилучити від Закарпаття левову частку коштів, зароблених Закарпатською митницею ДФС у рамках "дорожнього експерименту". Таке рішення не на жарт розізлило керівників області. Зокрема, Геннадій Москаль заявив, що це ніщо інше, як "кидалово", повідомило Депо Закарпаття.

"Для чого тоді старатися, якщо тебе все одно обдеруть як липку?", - обурився губернатор Закарпаття.

Закарпаття довго добивалось, аби стати учасником так званого "дорожнього експерименту". У 2015 році пілотний проект за напрямом перевиконання плану митних зборів на поліпшення дорожньої інфраструктури діяв у Львівській, Київській, Одеській, Чернівецькій і Волинській областях. У 2016-ому до них приєднався Київ. Закарпатська область, яка межує з чотирма державами ЄС і для трьох з них є географічно східними воротами в Україну, тобто її візитівкою для учасників дорожнього руху з Європи, залишилась поза експериментом.

Українські митниці - учасники експерименту щодо розподілу понадпланових доходів у 2016 році спрямували на будівництво доріг у своїх областях 2,2 млрд грн. Зокрема, Львівська митниця у 2016 році спрямувала на ремонт доріг 870 млн грн, Київська міська митниця - 597 млн грн, Одеська митниця - 368 млн грн, Чернівецька - 316 млн грн, Волинська митниця - 112 млн грн. Цифри вражають, якщо зважати на те, що із бюджетів на ремонт доріг кошти йдуть дуже важко.

До експерименту Закарпаття включили наприкінці минулого року. А в березні 2017 року Кабмін прийняв постанову про те, щоб поширити "дорожній експеримент" на всій території України.

Звістка про те, що 50% коштів від перевиконання митних надходжень спрямовуватимуться на ремонт доріг неабияк обрадувала закарпатців, вселивши віру в те, що мрія про відремонтовані дороги уже зовсім скоро може стати реальністю. "Експеримент" стартував довго та навіть нудно, бо у березні до митниці не були доведені планові показники надходжень, і в області не знали, чи заробили щось на дороги. Та й перелік самих доріг, які б ремонтувалися за кошти митників, у Києві погодили тільки в травні. Та коли всі питання вирішились, справа зрушила з місця: дорожня "ремонтоманія" накрила Закарпаття.

За червень область отримала рекордну суму від перевиконання митницею щомісячних планових надходжень – понад 90 мільйонів гривень. Це більше, ніж за попередні три місяці разом узяті. Кошти надійшли до обласного бюджету до кінця липня, їх активно використовували для ремонту автодоріг. Зокрема, почали ремонт дороги "Довге–Липча", яка не відновлювалася з часу здобуття Україною незалежності, дороги "Мукачево–Рогатин" у Рахові, дороги "Тур'я Ремета–Лумшори", вщент розбитої дороги "Іршава–Виноградів", асфальтної дороги в Косівській Поляні, яку проклали 65 років тому і з тих пір тільки зрідка латали, та багато інших. У деяких селах щасливі закарпатці зустрічали дорожників хлібом-сіллю.

Надходження від перевиконання планів митниці вже у липні перевищили об'єм фінансування області з Державного фонду регіонального розвитку. Суми, які отримували закарпатці від "дорожнього експерименту", доводили тільки одне – включення Закарпаття в перелік областей, які підпадають під дію відповідного закону, було дуже правильним і корисним рішенням.

І все наче йшло добре, але у вересні роботи почали гальмуватись. Йшлося навіть про повне припинення ремонту доріг. І причиною був зовсім не брак коштів: 19 вересня, асфальтні заводи Закарпаття змушені були припинити роботу, оскільки не отримували щебінь з інших регіонів України через гострий дефіцит залізничних вагонів.

Ґвалт піднявся неабиякий. Ще б пак: в області акумулювали сотні мільйонів гривень з "дорожнього експерименту" та інших джерел для ремонту доріг, запросили різних підрядників, у тому числі іноземні компанії, які прокладають дороги за європейськими зразками, підрядники побудували власні асфальтні заводи, щоб оперативно виконувати роботу, і в результаті виробництво асфальту зупинилося через відсутність залізничних вагонів та локомотивів.

Тоді склалася парадоксальна ситуація: кошти на ремонт доріг, хоч і в недостатній кількості, але були, сонячна погода роботам сприяла, підрядники взялися якісно ремонтувати, а витратних матеріалів з інших регіонів України бракувало. До прикладу, працівники компанії, яка виграла тендер на капітальний ремонт дороги державного значення "Нижні Ворота–Воловець–Міжгір'я", працювали навіть не на 50% своїх можливостей. Якби підрядник міг оперативно забезпечувати свої потреби всіма необхідними витратними матеріалами, то "проходив" би п'ять і більше кілометрів дороги на день.

Очільнику Закарпаття тоді нічого не залишалося, як традиційно звернутися до перм'єр-міністра Володимира Гройсмана за допомогою – посприяти в забезпеченні Закарпаття хоча би сотнею залізничних вагонів на день. Проблеми позитивно повирішувались, проте закарпатські шляхи "підкараулила" чергова напасть.

У вересні Закарпатська митниця значно перевиконала плани, і область мала отримати 55 мільйонів гривень на ремонт доріг. Інших джерел, крім "дорожнього експерименту", Закарпаття нині практично не має – Держбюджет та місцеві бюджети дають копійки.

Гроші митниці вже були попередньо розподілені по конкретних об'єктах, коли Мінфін вирішив вилучити 41 мільйон, залишивши області лише 14 млн грн. Співвідношення збило закарпатців із пантелику: плани не те, що коригувати, їх треба перекроювати.

Геннадій Москаль знову підняв питання перед прем'єр-міністром: "Якщо Держбюджет не дає грошей на ремонт доріг, то хоча б не забирайте від нас те, що зароблене на місці", – заявив очільник Закарпаття.

У Києві вилучення мотивують тим, що інші митниці України не виконали плани, тому гроші варто розподілити "по-братськи". Однак, в законі чітко прописано, що 50% від перевиконання залишається області для відновлення інфраструктури. Здавалося б, для інших областей, раз вже в них митниці нічого не заробили, можна було б взяти кошти з тих 50% надприбутку, що і так йде в казну за законом. Без сумніву, треба допомагати тим, хто слабше впорався із планами, та чи виправдає себе така допомога по відношенню до найменшої і найзахіднішої області країни, яка втрачає величезну кількість туристів саме через погані дороги. І цей факт незаперечний. Скільки б не говорили про "маленьку Швейцарію" на Заході України, її не буде, поки іноземці не будуть впевнені у тому, що їхня автівка не "лаятиметься" на місцеві дороги.