1. Новини Закарпаття
  2. >

Чи потрібен Закарпаттю новий «Буковель»? – думки експертів

13.10.2017 0 Аналітика Автор: Голос Карпат

 

Суперечки навколо майбутнього будівництва курортно-рекреаційного комплексу «Свидовець» не вщухають.

Дехто підтримує потенційний розвиток туризму в краї, хтось виступає за збереження автентичної природи та її цілісності. «Голос Карпат» намагався розібратись у цьому питанні та пропонує вам зріз думок та позицій.

Згідно з проектною документацією курортний комплекс «Свидовець» має стати найбільшим в Україні. Першим про це заявив губернатор Закарпаття Геннадій Москаль після робочого візиту до «Буковелю».

«Ми дійшли принципової згоди з власниками «Буковелю» – курорт буде продовжений на Закарпатті», – заявив Москаль.

Згідно з домовленостями, буде побудовано близько 60 готельних споруд різного типу, 33 підвісні канатні дороги, облаштовано 230 кілометрів лижних трас. Крім того, на курорті відкриють близько 120 закладів харчування, а також магазини, фітнес-центри та медичні установи, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів. Заплановано навіть будівництво приватного аеродрому з довжиною злітної смуги 1000 метрів для посадки невеликих літаків. Також анонсують велику кількість робочих місць для місцевого населення та високу заробітну плату.

Розташуватись комплекс має на території двох районів: Рахівського та Тячівського у селах Чорна Тиса, Ясіня та Лопухово. Проте для будівництва потрібно вирубати 14 тисяч гектарів лісу, що, за словами депутата обласної ради Ірини Мацепури, малоймовірно.

«Чесно кажучи я не думаю, що хтось вирубає 14 тисяч гектарів, це дуже багато. Якщо взяти зовсім розрахунково, то це половина обсягу, що рубає вся держава за рік. З другого боку хвойники так стрімко всихають, що чи їх рубати, чи вони засохнуть - на одне вийде. А без краєвидів - який курорт. Так що, будуть вписувати в ландшафт. Ніхто з відпочиваючих не згодиться на місячну поверхню», - підкреслила вона в коментарі у соціальній мережі Facebook.

Для прийняття рішення, наприклад, у Лопухові провели громадські слухання. Проте, мешканці села були не дуже активними. За словами місцевих, люди просто не знали, що буде вирішуватися на слуханнях, тому і не прийшли. В голосуванні взяли участь близько двадцяти чоловік. В оголошенні, яке розмістили в місцевій газеті, зазначено, що обговорюватимуть розробку детального плану села.

«Двадцять жун рішили судьбу всього села. То сяк мож?», - обурювались під час розмови з журналістами місцеві.

«Оголошення про громадські слухання, яке було розміщено в місцевій газеті, не містило необхідних даних. Там не зазначено ні про що будуть говорити на тих слуханнях, ні хто буде доповідати. Люди просто не знали яке рішення там будуть приймати.  Не було проведено і експертну оцінку впливу на екологічне середовище», - сказала Іріс Дель Соль.

Наразі активісти подали позов до суду, в якому активісти вимагають скасувати Розпорядження №214 Тячівської та №135 Рахівської районних адміністрацій «Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів» Як зазначила волонтер МБО «Екологія-Право-Людина» Іріс Дель Соль,  у детальному плані також допущені помилки, він не оформлений належним чином. У ньому відсутня інформація про забудовника та інвестора, відсутня описова частина плану, а також графічні схеми розташування земельних ділянок та будівель.   

Неабияк хвилює місцевих мешканців і екологічна складова. Як зазначив активіст та еко-фермер Орест Дель Соль, масовий туризм не дуже добре впливає на природу. Люди, які тут живуть, самі повинні створювати туристичні місця, а не інвестори.

«Національні парки треба сокотити, а не розбазарювати. Тут треба зробити туристичну родзинку, але не для 30 тисяч людей. Так, добре зробити піші туристичні маршрути або велосипедні, але не настільки масові. Можна зробити джип-сафарі або щось подібне», - підкреслив він.

За словами Іріс Дель Соль, будівництво такого масштабного комплексу неабияк вплине на екологію краю. Варто підкреслити, що наразі це найчистіше місце України, тут найменший рівень забруднення повітря, унікальна екосистема.

«Тут часто падає дощ, висока вологість створює унікальну екосистему. Тут ростуть червонокнижні рослини та живуть рідкісні тварини. Тому і рубати ліс треба дуже обережно, щоб ці дикі тварини мали де жити і що їсти», - зазначила дівчина.

Вона також підкреслила, що вирубка лісів вплине і на наявність води в нижніх селах. Причиною цьому вона називає кам'янистість ґрунтів, які не затримують вологу, а навпаки. Цього ж бояться і місцеві мешканці. Вони зазначають, що не хочуть, щоб з готелів та ресторані до них стікали забруднена води та каналізаційні стоки.

«Я не хочу пити воду, в якій хтось купався. Я не хочу, щоб тут ходили натовпи туристів. Я хочу, щоб ми зберегли природу для наших дітей. Якщо у нас в селі живуть три тисячі людей, то як тут відпочиватимуть 30 тисяч?», - кажуть вони.

Депутат обласної ради Ірина Мацепура вважає, що такий курорт необхідний області, але за умов дотримання усіх норм.

«Ємність туристичного ринку ще дуже велика, відповідно є попит. І його треба задовольняти. Потенціал туристичного ринку трьох областей оцінюють в 5-6 таких курортів, як «Буковель». Добре, якщо «Свидовець» по організації буде як «Буковель», а якщо таке як Драгобрат? Взагалі Буковель декларує 800 га, з яких забудовано 220 га, а от 14 тисяч га на Свидовці та ще і вирубок? Це щось мега круте, хто має досвід будівництва такого курорту?», - зазначила депутат.

Рахів'яни вбачають у будівництві масштабного курорту плюси насамперед для місцевого населення. Вони зможуть влаштуватись на роботу вдома, а не закордоном, бути ближче до сім'ї та рідних.

«Де заробляють гроші закарпатці з віддалених сіл? Тільки не в своїх рідних селах. А матимуть шанс працевлаштуватися  будівельниками , поварами, офіціантами, покоївками, барменами, інструкторами, тренерами, масажистами, медпрацівниками, шоферами, музикантами, продавцями, двірниками. А ще додайте сюди збут продукції власного виробництва ,сувеніри , хороші дороги для богом забутих сіл, потужний інтернет, зв'язок, потік туристів. Напевно, це набагато краще за вивезений за кордон кругляк», - зазначила  Валентина Кузьмик.

Проте є і такі, які виступають «за» розвиток туризму, але «проти» руйнування природи. 

«Об'єднуймось проти популізму на руйнації нашого середовища! Дороги вже існуючі краще хай заасфальтують і буде у горах і туризм, і люди, і природа», - зазначила представник ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.

Враховуючи все вище написане, можемо зробити висновок, що розвивати туризм в краї потрібно, але зважуючи всі можливі наслідки. Природа Закарпаття має залишатись надбанням краян, а не яблуком розбрату.

Чи буде на Закарпатті другий «Буковель» - покаже час. До того часу влада, інвестори, забудовники та місцеві жителі мають навчитись багатьох речей: зберігати природу, відновлювати її ресурси, не обмежуючись лише споживацьким відношенням та навчитись домовлятися одне з одним.

Нагадаємо, на Закарпатті планують звести гірськолижний курорт світового рівня.

Читайте на ГК:Закарпатський дієтолог розповіла про користь яєць в раціоні
Читайте на ГК:Закарпатці-учасники АТО можуть оздоровитись у санаторіях Міністерства оборони
Читайте на ГК:З початку року в Закарпатті оформили більше ста тисяч біометричних паспортів
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus