Близько шість із половиною мільйонів українців навчається та працює за кордоном – експерт.

Кожен тридцятий українець, який має вищу освіту, зараз мешкає за кордоном.

А точне загальне число тих, хто навчається та працює за межами Батьківщини, нам не відоме. За більшістю підрахунків (зокрема, Світового банку), йдеться про близько шість із половиною мільйонів українців. Щоб вивести цей ринок з тіні та отримати чітку статистику щодо кількості українських заробітчан необхідно відмінити ліцензії на міжнародне працевлаштування. Українці повинні самі повідомляти державу, що вони їдуть на заробітки, як це, наприклад, відбувається у Польщі. Фактично, більшість компаній, які відправляють на роботу за кордон українців, не несуть за них ніякої відповідальності,пише Станіслав Куценко на сторінках Лівого Берегу.

На ринку праці України попит на роботу в Польщі, Чехії, Угорщині та інших країнах-сусідах такий високий, що навіть турагенції почали пропонувати послуги з працевлаштування за кордоном. Але, щоб не бути ошуканими, трудовим мігрантам треба знати і дотримувати вимог, які дають право на роботу в кожній конкретній країні. Хочу застерегти, працевлаштування в країни з візовим порядком в'їзду може відбуватися тільки на підставі робочої , а не туристичної візи. Тому, якщо компанія пропонує оформити туристичну візу, а "на місці зорієнтуватися", дуже ймовірно, що це шахраї.

"Отримання Україною безвізового режиму з ЄС не призведе до значного збільшення трудової міграції, адже щоб працювати в країнах Євросоюзу українцям, як і раніше, потрібна буде робоча віза і дозвіл на роботу. Адже біометричний паспорт даватиме право перебувати без візи у Шенгенській зоні максимум 90 днів протягом півроку".

Варто зазначити, якщо у вас вимагають передоплату за послуги із працевлаштування до отримання зазначених документів, це свідчить про порушення норм Закону "Про зайнятість населення". А відповідальність за порушення такого законодавства передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Тому компанії, які працюють офіційно, на такі дії ні в якому разі не підуть.

Працевлаштовані за кордоном українці не мають страхового стажу в нашій країні, проте вони застраховані в тій країні, в якій працюють.

Зараз нам потрібно досягати того, щоб ці люди теж були застраховані, і платили єдиний соціальний внесок в Україні. Проте, переговорний процес не такий простий, як здається на перший погляд. Українська сторона наразі працює над цим. Заробітчани повинні мати такі самі гарантії, як і ті громадяни України, які проживають на своїй землі. Якщо ж людина наразі працює за кордоном, то вона може докупити бракуючий стаж тільки у рамках 2 років.

"Маю велику надію на те, що із впровадженням освітньої реформи, достеменним реформуванням медичної, пенсійної та судової галузі, стан справ із трудовою міграцією помітно покращиться. Адже, українці – надзвичайно працьовитий народ , котрий дуже цінний на власній землі".