Журналісти проаналізували вплив МАФів на прикладі Києва.

Наскільки гострою є проблема нелегального встановлення і роботи тимчасових споруд?

На території Києва, за різними оцінками, знаходиться від 5 до 6 тисяч нелегальних МАФів, що ведуть активну торгову діяльність. Київська школа економіки провела опитування робітників цих об’єктів, щоб оцінити, наскільки вони важливі для життя нашого міста, повдіомив voxukraine.org.

Дійсно, перше, що впадає в око кожного, хто потрапить на вулиці Києва – це строкате розмаїття об’єктів, що офіційно звуться тимчасовими спорудами, а в народі – місткою формою «МАФ». Когось воно дратує, когось лишає байдужим, але безперечно ятки стали символом нашої столиці, поряд з Майданом Незалежності та Софією Київською. Утім, таким само символом загрожує стати показна й не дуже результативна боротьба з незаконною вуличною торгівлею.

Кампанія з демонтажу незаконно встановлених тимчасових споруд зустріла запеклий опір їхніх власників та робітників. Демонтаж і руйнування торгових точок у темний час дня без попереднього узгодження викликали особливо сильні конфлікти. Радник міського голови і народний депутат Дмитро Білоцерковець пояснив такі дії неспроможністю міської влади забезпечити демонтаж в інших умовах.

Проте наскільки гострою є проблема нелегального встановлення і роботи тимчасових споруд?

Науковий підхід

У жовтні-листопаді 2016 року Київська школа економіки (КШЕ) провела моніторинг тимчасових споруд і опитування їхніх працівників. Для моніторингу випадковим чином було обрано 4 мікрорайони (Оболонь, Лук’янівка, Позняки та Шулявка) і проведено порівняння реальної кількості торгових точок із тими, що представлені на порталі ДМА КМДА.

Для опитування була сформована вибірка (33 об’єкти), що покриває всі райони міста. Головною метою опитування було вивчення особливостей торгівлі тютюновими виробами у тимчасових спорудах. Проте отримані дані дозволяють відповісти на ширший спектр запитань про функціонування індустрії МАФів.

Тимчасова споруда (ТС) чи мала архітектурна форма (МАФ)?

Термін «мала архітектурна форма» є застарілим, і з 2011 року в законодавчому полі використовується ширша форма «тимчасова споруда», яка, окрім звичних кіосків, охоплює й пересувні об’єкти (авто-кав’ярні тощо).

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає тимчасову споруду (ТС) як «одноповерхову споруду, що виготовляється з полегшених конструкцій, …, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту». Та часом не буває нічого постійнішого за тимчасове.

Згідно з рішенням Київської міської ради, розміщення ТС можливе лише за умови укладення і оплати договору про пайову участь власника ТС в утриманні об’єктів благоустрою м. Києва. ТС, що мають такі договори, вважаються розміщеними легально.

Скільки МАФів у Києві?

За даними Департаменту містобудування та архітектури КМДА, станом на жовтень 2016 року на території міста було розташовано 6,331 ТС для ведення підприємницької діяльності, що уклали договір про пайову участь. Переважно вони займаються торгівлею продуктами харчування і товарами широкого вжитку, а також тютюновими та алкогольними виробами.

Дана кількість є лише верхівкою айсбергу – ніхто досконально не знає, скільки ТС у Києві вже є і скільки встановлюється прямо зараз. Віталій Кличко озвучував число в 6,5 тисячі незаконно встановлених об’єктів, що добре співвідноситься з даними моніторингу, проведеного Київською школою економіки. Згідно з моніторингом, співвідношення легальних ТС до нелегальних становить 0,83, або в абсолютних цифрах – приблизно 5,300 ТС у Києві розміщено без договору про пайову участь. Окрім того, слід зазначити, що дані порталу КМДА часто не збігаються з реальними об’єктами навіть за врахованими ТС. Наприклад, у районі станції метро Лук’янівська на місці заявлених точок з торгівлі продуктами харчування знаходяться ломбард, канцтовари та косметика. Дані об’єкти також формально є незаконно встановленими, оскільки, згідно з Порядком розміщення тимчасових споруд, у разі зміни естетичної форми ТС її власник зобов’язаний звернутися до відповідного органу та затвердити зміни.

Економічний ефект МАФа

Незважаючи на велику кількість незаконно встановлених торгових точок, їхнє існування намагаються обґрунтувати необхідністю розвитку малого бізнесу і створення робочих місць. Дійсно, практично дві третини (4,178) усіх договорів ТС про пайову участь укладено з ФОПами (за даними опитування – 58%). ТС зручні та відносно дешеві, їх можна встановити у безпосередній близькості до споживачів, чим повсюдно зловживають.

ТС дійсно дозволяють створити відносно багато робочих місць. Опитування, проведене Київською школою економіки показує, що в середньому в одній торговій точці працюють 3 людини. Якщо екстраполювати цей показник на оцінку кількості тимчасових споруд, то на кону майже 35,000 робочих місць (16,000 із них – у незаконних ТС).

Цікавим є характер зайнятості в цьому секторі: зазвичай у ТС працюють жінки (середній вік 38 років) з повною середньою освітою. І їхня зайнятість не така вже й тимчасова – на момент проведення опитування працівниця ТС працювала в даній точці в середньому 3 роки з 8-річним загальним стажем роздрібної торгівлі. І це при заробітній платі на рівні 2000-4000 гривень, що суттєво нижче за середньомісячний показник по роздрібній торгівлі (9,954 гривень по Києву станом на листопад 2016 року, Держстат). Слід зазначити, що принаймні половина працівників не мають трудового договору та працюють за усною домовленістю, що порушує питання про здійснення виплат ЄСВ і, в принципі, про дотримання трудового та податкового законодавства.

Інформація про податкові надходження від тимчасових споруд вкрай обмежена. Державна фіскальна служба не веде аналізу в подібному розрізі і єдина доступна інформація – це внески, сплачені за договорами пайової участі. Слід зазначити падіння суми виплати з одного об’єкта. Якщо в 2014 році в середньому одна ТС сплатила 6,649 гривень, то в 2015 році цей показник знизився в 1,9 рази до 3,500 гривень. Щоправда, падіння середнього розміру внеску було цілком компенсовано тим, що кількість легальних тимчасових споруд, що платять внески, зросла на порядок через легалізацію раніше встановлених торгових об’єктів.

Ціна питання

У 2015 році місто отримало від ТС за договорами про пайову участь близько 70 млн гривень. Ця цифра є незначною в порівнянні з отриманою виручкою. Опитування показало, що звичайна місячна виручка тимчасових споруд, що торгують тютюновими виробами, становить від 300 до 400 тисяч гривень. Це означає, що сплачені до міського бюджету внески окупаються менше, ніж за добу. Слід зазначити, що проведення дослідження збіглося із введенням Київською міською радою обмеження на торгівлю пивом, що істотно вплинуло на продажі.

Якщо взяти за основу отриманий показник виручки, загальну місячну виручку тимчасових споруд можна приблизно оцінити в 3,5-4,6 млрд гривень (1,6-2,1 млрд – від незаконних ТС). Картину доповнює слабке покриття ТС касовими апаратами (здебільшого вони працюють з готівкою). Це означає, що індустрія торгівлі в МАФах генерує «повноводний» і неврахований потік готівки. Потік, який у свою чергу породжує значні корупційні ризики. Наприклад, перевіряючі органи можуть тривалий час «не помічати» розміщення нелегального МАФа, порушення санітарних та інших норм ведення торгівлі.

Коли зникне останній незаконний МАФ?

Нинішня ситуація створює широке поле для зловживань з боку органів державної влади та місцевого самоврядування і призводить до конфліктних ситуацій як із власниками торгових точок, так і з місцевими жителями, що обурені безпардонним встановленням МАФів.

Найбільш радикально налаштовані жителі Києва пропонують кардинально вирішити питання з МАФами, повністю заборонивши даний вид об’єктів. Звісно, подібний підхід є неприйнятним, оскільки збільшить соціальну напругу, особливо в умовах економічної кризи. Крім того, у цьому випадку безумовно виникне необхідність винятків, що створить можливості для корупції.

Насамперед необхідно стратегічно вирішити, скільки МАФів потребує місто і які функції вони виконуватимуть. Найдоречнішим є затвердження комплексної карти розміщення тимчасових об’єктів, із зазначенням конкретних локацій для торгових точок, їхнім функціональним призначенням і вимогою до обладнання. Право на торгівлю в певному місці можна продавати через систему відкритих аукціонів у формі ліцензії з певним терміном дії. Продаж ліцензій через прозорі аукціони дозволить визначати їхню справедливу вартість і максимізувати надходження до бюджету. Крім того, подібний підхід дозволить встановлювати і контролювати кількість тимчасових споруд і виконання ними існуючих норм торгівлі.

Нагадаємо, раніше в Ужгороді демонтували МАФи на площі Кирила і Мефодія, що навпроти універмагу «Україна». Перевірили також встановлення малої архітектурної форми по пров. Університетський. Було виявлено, що МАФ встановлено незаконно. Власник сам демонтує споруду.

Також повідомлялось, що в Ужгороді міськрада розшукує власників МАФів для перевірки дозволів.