1. Новини Закарпаття
  2. >

Закарпаття після Великодня: паски з’їли, проблеми лишилися

23.04.2017 Аналітика Ексклюзив Голос Карпат

Закарпаття почало виходити із затишшя, пов’язаного із підготовкою до Великодня та його відзначенням. Після майже цілого тижня нульової активності знову спалахують різноманітні міні-скандали.

Це гризня у місцевих радах через земельні питання та на грунті особистих взаємин, взаємні звинувачення посадовців у корупції та некомпетентності, причому починаючи від самого обласного Олімпу, а далі ця тенденція спускається на районний, а відтак і на місцевий рівні. Громадські активісти з новими силами звинувачують владу в усіх смертних гріхах. Очевидно, мають на те підстави. У нас поки влада береться для того, щоб нею зловживати. Комунальники традиційно виявилися неготовими до різкого похолодання. На щастя, воно на Закарпатті пунктирне: морозні дощові дні чергуються з сонячними. Якраз сонечко – чи не єдине, чим ми вигідно різнимося від інших регіонів. Тому турист налаштований на Закарпаття. Проте нерідко у перший же день перебування тут його настрої змінюються на протилежні.

Колись представники туристичної сфери слізно просили місцевих журналістів хоча би напередодні сезону утриматися від критики справ у цій царині чи хоча би мінімізувати згадки про негатив: не писати про розбиті дороги, захаращені ліси і річки, відсутність туалетів, печерний стан сфери обслуговування, руйнацію пам’яток архітектури тощо. Гм, те, що писалося років п’ять-десять тому, тепер взагалі вже виглядає сущими дрібничками.

Злочинність в області сягнула небачених ще нещодавно масштабів. При цьому ідеться не про організовану злочинність, вона у такому розкладеному ледве не до атомного рівня суспільстві теж на відповідному низькому рівні (єдиний позитив нинішньої руїни в усьому). Зате побутова злочинність, коли хуліганство мимовільно, але незворотньо переростає у все більший і більший кримінал до убивства включно, це вже стає у нас повсякденним явищем. Принаймні, усі стрічки новин зранку забиті саме такими повідомленнями. Підозрюємо, що і в інших регіонах ситуація зовсім не краща. У нас хоч близькість закордону відтягує туди найбільш енергійних і непосидючих людей. Правда, якраз на Великдень усі традиційно зібралися у рідних домівках, а зразу після цього почали демонструвати норов. Можливо, через тиждень-другий усе знову розсмокчеться, але поки ситуація вражає. Саме кримінальна хроніка, яку ніяк не приховаєш, а не конструктивна критика нинішнього стану у туристичній сфері найбільше відштовхує потенційних приїжджих.

Не сприяє стимулюванню туризму і відверте здирництво щодо гостей. Можна звичайно, курку, яка несе золоті яйця, зарізати і з’їсти зразу. Але в усьому цивілізованому світі з нею все-таки чинять інакше. Спіймати велику рибу без попереднього пригодовування взагалі неможливо.

Рятує те, що внутрішній турист в Україні – людина загартована і не надто вразлива. Готелі в Ужгороді справді забиті. Правда, це більше пов’язано із різноманітними відрядженими, ніж із туристами у класичному розумінні цього слова. На один тільки міжнародний конкурс спортивного танцю прибуло 1200 учасників. Що ж до тих, хто приїхав відпочити і культурно збагатитися, їх поки відчутно менше, ніж у минулому сезоні. На обличчях багатьох – розчарування. Частково це викликано похмурою погодою, але частково і завищеними очікуваннями. Реклама у нас просто казкова, я сам би хотів жити у такому Закарпатті, як там змальовується. Але брехнею цілий світ пройдеш, та назад не повернешся. Коли начитавшись і надивившись див, турист приїжджає до нашої області, він стикається тут із значно суворішою реальністю. Справа же, мабуть, не в тому, аби будь-що заманити його сюди один-єдиний раз, а у тому, щоб він регулярно приїздив сюди. А для цього краще не передавати куті меду, а обіцяти більш-менш реальне.

В цілому, життя продовжується. Поки що нема особливих передумов гадати, що нинішній рік буде принципово кращим за попередній. А все-таки люди поступово звикають жити у постійному стресові, больовий поріг з кожним роком підвищується. Те, що минулоріч викликало обурення, зараз вже сприймається більш філософськи, щоб не сказати – байдуже. Згадуючи нещодавнє вітання, відзначимо: Христос воскрес, а для України і, зокрема, Закарпаття це ще все у майбутньому, причому не надто близькому. Але нічого, будемо його наближати.

Сергій Федака.

Читайте на ГК:На автовокзалі Ужгорода відкрили "апаратку", - соцмережі / ФОТО
Читайте на ГК:Новини Закарпаття, Ужгорода, Виноградова та Мукачева 27 вересня 2017 року
Читайте на ГК:В Закарпатті відбувся перший відкритий міжнародний чемпіонат кінологів / ВІДЕО
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus