1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

Про що мовчать лобісти та забудовники міні ГЕС на гірських річках Закарпаття

18.04.2017 Аналітика

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – обов’язковий документ, який готується перед будівництвом об’єктів різного ступеню складності. Гідроелектростанції і є такими об’єктами будівництва.

Вже минуло три роки з того часу, як громадські активісти-природоохоронці Олег Лукша, Володимир Феськов, Валентин Волошин та Оксана Станкевич-Волосянчук виграли суди першої і другої інстанції проти Закарпатської обласної ради, виявивши в її рішенні низку порушень законів. Закарпатський окружний адміністративний суд та Львівський апеляційний суд визнали протиправним та скасували рішення Закарпатської обласної ради № 310 від 14.11.2011 «Про затвердження локальних та обласної схем розташування малих гідроелектростанцій».

Стратегія переходу на місцевий рівень

З того часу обласна влада завбачливо  змінила тон. Мовляв, про будівництво 360 МГЕС не йдеться, лише про якийсь десяток-два міні гідроелектростанцій (МГЕС). Але та кількість проектів МГЕС, яка з’явилась протягом останніх двох років переконує, що і колишня, і нинішня влада й далі «не помічають» просування великої кількості інвестиційних проектів – тепер вже по районам. То тут, то там бізнесменами розробляються нові проекти будівництва МГЕС на гірських річках, про що громада, найчастіше дізнається лише тоді, коли в руслі з’являється техніка й розпочинаються будівельні роботи. І кожного разу, коли громадськість обурюється з приводу того, що не були проведені справжні публічні та експертні обговорення проектів, забудовник запускає випробуваний сценарій. У пресі та телебаченні з’являються ряд замовних статей та інтерв’ю про виняткову «екологічність» кожного такого проекту з обов’язковим італійським чи ще якимось європейським корінням. Це, на переконання бізнесу, має підтвердити «європейські стандарти» їхнього будівництва, а також – засвідчити незліченні блага для місцевих громад, які несе такий проект. А чи справді все відбувається за європейськими стандартами чи хоча б, навіть, за українськими законами? І тут достатньо зауважити, що все мало б починатись з уже нарешті затвердженої Генеральної схеми планування Закарпатської області, в якій нових МГЕС разом із кількістю реконструйованих старих МГЕС дозволено мати всього 12. Звісно, що практично всі нові, МГЕС не попадають до цього переліку. Та чи може нинішніх бізнесменів зупинити рішення суду на користь громадськості чи Генеральна схема планування області, не кажучи вже про такі «дрібниці» як охорона довкілля?

Чи є бар’єром документ – Оцінка впливу на навколишнє середовище?

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – обов’язковий документ, який готується перед будівництвом об’єктів різного ступеню складності. Гідроелектростанції і є такими об’єктами будівництва. До того ж – високого класу небезпеки. Метою проведення ОВНС є розробка необхідних заходів щодо попередження шкідливого впливу господарської діяльності на навколишнє середовище або мінімізація такого впливу при неможливості його повного усунення. ОВНС проводиться на етапі проектування, тобто ще до початку будівництва об’єкту.

Кожне ОВНС проводиться поетапно та  згідно порядку, затвердженого Державними будівельними нормами. Таким чином, Заява про наміри, яка з’являється у пресі, сигналізує про те, що збір матеріалів та попередня підготовка ОВНС стосовно будівництва об’єкту почалася. Це етап передінвестиційних досліджень, який завершується публікацією Заяви про екологічні наслідки діяльності. Далі, на етапі проектування проводиться повна ОВНС з врахуванням усіх матеріалів, нових обставин та позиції зацікавлених сторін, під час якої повинні розглядатись усі альтернативи для мінімізації шкоди для довкілля. Інвестор або, за його дорученням, виконавець ОВНС через органи місцевої влади зобов’язаний інформувати населення про плановану діяльність, визначити місце і порядок проведення громадських слухань, відкритих засідань, зібрати звернення громадян, розглянути та врахувати зауваження і пропозиції. На цьому етапі ще можна запропонувати зміни у проекті будівництва. Після отримання дозволу на будівництво в проект ніякі зміни вже не вносяться. Отже, ОВНС мала б завчасно убезпечити будь-який проект, зокрема й проект будівництва МГЕС, від негативних екологічних та соціальних наслідків. Насправді, як показує практика, виконавці ОВНС дуже сильно залежні від замовників й не зацікавлені у добросовісному проведенні такої оцінки. Вони, практично, виконують побажання тих чи інших інвесторів, формально підходячи до своєї роботи, результат якої є завідомо заангажованим і вкрай неякісним. Власне, одне це повністю відрізняє українські «підходи» від італійських чи, правильніше сказати – загальноєвропейських.

Проти чого виступають екологи та природоохоронці краю?

Забудовники МГЕС та їхні лобісти від влади люблять прикрашати свої розповіді про черговий проект екологічним та соціальним «шармом»  на кшталт сміттєочищувальних машин, робочих місць та допомоги з благоустрою села. А тих головних питань, які найбільше турбують екологів та природоохоронців, намагаються уникати, називаючи реальні загрози від таких проектів «міфами». Однак ці «міфи» стають реальністю, коли побудовані МГЕС починають функціонувати: сучасні європейські «екологічні» проекти, які інвестори демонстрували журналістам та місцевій владі, виявляються мильною бульбашкою. У річках просто зникає риба, бо не працюють рибоходи, а за греблею уже за кілька десятків метрів у природному руслі зникає вода; місцеве населення скаржиться на зникнення води у колодязях та на підтоплення своїх домівок. То що ж насправді відбувається з «кращими» європейськими проектами?

Головною проблемою практично усіх проектів МГЕС на річках Закарпаття є небажання забудовників працювати публічно, як того вимагає Закон, та залучати до обговорення своїх проектів представників місцевих громад, а також місцевих фахівців-екологів, гідробіологів, гідрологів та іхтіологів ще на стадії їх розробки. У цій своїй стратегії «утаємничення» інвестори, просуваючи рішення про будівництво на усіх рівнях, чимдуж намагаються «обійти» профільні державні установи, що є головними гравцями у сфері управління водними ресурсами та водними біоресурсами, і головне – місцеві громади. До того ж, ці проекти не узгоджуються з основними стратегічними документами області, які стосуються водних питань. Наприклад, Національним планом управління водними ресурсами річки Тиса, де в основі управління водними ресурсами лежить не гідроенергетичний потенціал річок краю, а збереження якості води та охорона природи. Вже згадувалась і Генеральна схема планування Закарпатської області, в якій більшість нових МГЕС ніяк не передбачена.

Та найбільших претензій є до Оцінки впливу діяльності МГЕС на навколишнє природне середовище, які неодмінно виконуються перед будівництвом таких об’єктів. Адже ОВНС повинна виявити й спрогнозувати очікуваний негативний вплив на навколишнє середовище, екологічну безпеку та добробут людей з боку діяльності МГЕС і запропонувати конкретні заходи для мінімізації такого впливу. Коли мова йде про будівництво МГЕС на гірських річках, питання забезпечення безпеки мешканців долини річки під час паводків, а також збереження основних екологічних цінностей річки, як середовища існування ряду аборигенних видів риб, земноводних, комах, є ключовими. І як не дивно, саме цими питаннями нехтують виконавці ОВНС!

Показовий приклад ОВНС для «показового» проекту на р. Ріка

Сьогодні МГЕС, потужністю 2 МВт, побудована ТОВ «АКВАНОВА ДЕВЕЛОПМЕНТ», є причиною деградації, колись потужних популяцій аборигенних киснелюбних видів риби усього басейну Тиси. Адже саме по р. Ріка десятки видів риби, зокрема червонокнижних, поспішала на нерест у верхів’я. Зараз місцеві рибалки свідчать про падіння чисельності більшості прохідних видів й прогнозують повне зникнення деяких з них вже за кілька років. То як будувалась ця зразково-показова ГЕС європейського рівня?

До виконання ОВНС будівництва  МГЕС «Нова ГЕС «Нижній Бистрий» на річці Ріка» не було залучено жодного фахівця у галузі екології, гідробіології та іхтіології. Про це свідчить хоча б розділ «Оцінка впливу на флору і фауну». Наведені там відомості мають дуже опосередковане відношення до впливу Нижньобистрянської МГЕС на водну та навколо водну фауну. Відповідно, цей розділ не містить жодного аналізу, висновків та пропозицій. Фахівець, яка готував загальну інформацію щодо флори і фауни Хустського району, швидше за все, жодного разу не був на річці Ріка з метою проведення досліджень, не бачив проекту Нижньобистрянської МГЕС. У розділі представлені всього-на-всього списки видів тварин, які зустрічаються в долині річки. Рибогосподарська характеристика річки також була подана з помилками. Таким чином ПП «Нордик» зі Львова, яке виконувало ОВНС, закрило це делікатне питання.

Не дає ОВНС відповіді також і на інші важливі питання, які стосуються самого проекту МГЕС. До прикладу, щодо рибоходів та водозабору. Які ж заходи прийматимуться для запобігання попадання в турбіну риби, проект не демонструє. Рибохід в тілі греблі є завідомо непридатним для коропових видів риби, які не здатні подолати швидкісний потік води, що плине через цю споруду. Більше того – його складно подолати й лососевим, адже цей рибохід є завузьким для риби й, навіть, гіпотетично, його здатні подолати не більше, як 30 % форелі. Перша трагедія на р. Ріка сталася у 2015 році, коли на нерест ішов підуст. Риба вперлася у греблю і не змогла її подолати. Великі рибини – маточники – гинули від розриву черевної порожнини, гублячи ікру, і пливли вниз за водою…

В  ОВНС вистачає не лише змістовних, а й текстових неточностей та недоробок. Так наприклад, у проміжних варіантах ОВНС трапляються недоречні у тексті назви неіснуючих у Закарпатті с. Чижівка, Чижівського водосховища та р. Случ. Це налаштовує на думку про банальне копіювання частини тесту ОВНС з іншого документу, розробленого для іншої, та ще й рівнинної річки. Це викликає деякі сумніви щодо добросовісного виконання протипаводкової оцінки цього об’єкту. А це питання, яке вже повинно особливо зацікавити мешканців усієї долини р. Ріка та власне й села Нижній Бистрий. Цьогорічний льодохід набув катастрофічної сили та загрожував не лише мешканцям с. Нижній Бистрий, але й сусіднім селам, розташованим нижче за течією, саме через те, що русло річки було підперте греблею.

Однак «вишенькою» на цей тортик стали розрахунки природної продуктивності водойми та втрат молоді риб від гибелі зоопланктону. Спеціалісти ПП «Нордік» використовували некоректні показники та коефіцієнти, тож висновки щодо втрат рибних запасів річки Ріка в наслідок будівництва ГЕС, та пропоновані заходи з відновлення популяцій, є нічим іншим, як «фількіною грамотою». Висновок про пророблену роботу ПП «Нордік» науковці Інституту рибного господарства НААН України сформулювали одним реченням: «Наявність великої кількості помилок та некоректне поводження з інформацією не дозволяє оцінити представлені матеріали ОВНС (в частині збитків іхтіофауні) як такі, що виконані на належному науково-методичному рівні».

Не зважаючи на все це Хустська РДА продовжує сприяти наступним «дуже корисним для району» гідроенергетичним проектам, а саме – будівництву каскаду ГЕС на р. Ріка у селах Березово, Горінчово та Липча. Громади цих сіл виступають категорично проти, але районній владі байдуже.

Що ж стосується річки Ріка, то згідно Критеріїв вибору місць для будівництва МГЕС у Карпатах, розроблених спільнотою міжнародних та українських фахівців, р. Ріка належить до особливо цінних річкових ділянок, де забезпечуються нагул, розмноження та зимівля аборигенних видів іхтіофауни, зокрема, червонокнижної. А у 2016 році річка була внесена до об’єктів Смарагдової мережі України – нашої національної частини Пан’європейської природоохоронної мережі, яка знаходиться під охороною Ради Європи. Тож на ній будівництво будь-яких гідротехнічних споруд повинно бути заборонено. Саме таке рішення мала б прийняти Хустська районна рада та Хустська РДА і це було б справді по-європейськи.

ekosphera.org

Читайте на ГК:Закарпатські рятувальники провели пожежно-профілактичні відпрацювання на Іршавщині
Читайте на ГК:16-річний іршавець тріумфував на обласному турнірі з більярду
Читайте на ГК:На Іршавщині жінка викрала з монастиря золоті вироби / ФОТО
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus