100 днів уряду Гройсмана: хто ще сподівається на покращення?.

Коментар лідера «Опозиційного Блоку» в Закарпатській області Олександра Ледиди щодо 100 днів роботи Володимира Гройсмана на посаді глави уряду

Не буду оригінальним, якщо скажу, що єдиний політичний підсумок 100 днів нової коаліції і уряду - концентрація влади в руках Президента. Українці так і не побачили змін в соціально - економічній політиці, зубожіння народу триває, бо уряд Гройсмана продовжує згубний для економіки і населення курс. У владі зберігається корупція і кумівство. Єдина відмінність від уряду Яценюка – кадрові перестановки на користь людей з оточення Президента.

Що стосується парламенту, то коаліція існує тільки на папері. Вона остаточно перетворилася на маріонетку уряду і Адміністрації Президента. При цьому, в самій коаліції зріє невдоволення рішеннями, які їй нав'язують, тому коаліціанти розбігаються по новим політичним проектам.

Глава уряду запропонував так званий новий план реформ, але вже цілком очевидно, що це лише черговий набір обіцянок, щоб заспокоїти громадськість. І хоч зі 100 днів нового уряду 57 було витрачено, щоб напрацювати, узгодити з громадськістю та затвердити операційний план дій уряду на 2016-й рік, навіть прихильники прем'єра були розчаровані результатом.

Бо так званий «новий курс» - це лише копія програми відправленого у відставку старого уряду. «Макроекономічна стабілізація», «підвищення якості держуправління та державних послуг», «протидія корупції», «відновлення безпеки держави» і «створення сприятливих умов для розвитку бізнесу» - порожні фрази не наповнені змістом.

Навіть міжнародні партнери України продовжують заявляти про корупцію у владі і, відповідно, відмовляти у фінансовій допомозі. Переговори про отримання третього траншу МВФ ведуться вже майже рік.

Ми стали свідками того, як з урядових структур йдуть молоді фахівці, посилаючись на відсутність реформ державної служби. В уряді зберігають посади чиновникам, до діяльності яких в суспільстві є чимало претензій і підозр у корупції.

Окрема мова про тарифи. Тарифна політика «нового» уряду - зразок цинізму. Після фактичного грабежу українських громадян, «реформатори» підвищили їм тарифи на житлово-комунальні послуги. В результаті стрімко зросли борги населення за ці послуги. А згідно з українським законодавством, за рішенням суду, якщо сума заборгованості за житлово - комунальні послуги перевищить 14,5 тис. грн., тобто 560 доларів, у боржників будуть відбирати квартири. Така сума заборгованості, якщо її ще немає, при нинішніх тарифах накопичиться швидко.

Прем'єр-міністр сьогодні часто називає своїх опонентів «популістами», але практиці популізм - це стиль роботи самого прем'єра. 13 липня 2016 року, відкриваючи засідання Кабінету міністрів, він фактично наказав:

- Контролюючим органам - припинити атакувати бізнес;

- Робочій групі по податковій реформі - поліпшити адміністрування податків;

- Митникам - реформуватися відповідно до рекомендацій іноземних експертів;

- Чиновникам - «переходити від інтересів держави до інтересів людей»;

- Міністрам - визначити 3-5 корупційних напрямки і відзвітувати про боротьбу з ними 9 грудня 2016 року, в день Міжнародної боротьби з корупцією.

В реальності – вийшло все навпаки:

- Рейдерство за участю контролюючих органів процвітає;

- Податкова реформа, згідно з українським законодавством, повинна була бути проведена до 1 липня 2016 року, тобто два тижні тому;

- Яка реформа митної служби, якщо протягом 11 місяців вакансія голови митної служби залишається вільною, а боротьба з корупцією на митниці перенесена на рік;

- Чиновникам, щоб перейти «від інтересів держави до інтересів людей», для початку необхідно від своїх особистих інтересів перейти до інтересів держави;

Таке враження, що нинішній Прем'єр-міністр заочно змагається з екс - прем'єром Яценюком за звання головного популіста. Замість реформ і розвитку - третій рік падіння.

Протягом останніх двох років, в результаті «реформ», безпрецедентна триразова девальвація гривні і майже дворазове зростання цін знецінили гривню, що призвело до різкого зниження реальних доходів громадян та знецінення їх гривневих заощаджень.

Паралельно була ліквідована третина банківської системи України. Найбільш заповзятливі українські громадяни, тобто середній клас, у яких було більше 200 тис. грн. депозитів, безповоротно втратили свої гроші. І це не межа. Банки продовжують банкрутувати.

Крім цього, урядом постійно мусується тема фактичної ліквідації спрощеної системи оподаткування. Тобто ліквідації того, що дозволяє громадянам легально заробляти і легально сплачувати податки поза забюрократизованою і корупційної загальної податкової системи. Так як це одна з рекомендацій МВФ, є висока ймовірність, що уряд і до цієї рекомендації прислухається. Ось логічний ланцюжок і замкнулася: грабіж, зростаючі борги, відбір майна, тотальний контроль за кожним і позбавлення можливості легально заробляти.